к.е.н. Богацька Н.М., Марценюк В.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Суть та значення стратегічного планування діяльності підприємства

Планування – це, насамперед, процес вироблення й прийняття рішень, що дають можливість забезпечити ефективне функціонування та розвиток підприємства в майбутньому [1, c.53]. Для того щоб у підприємства не було проблем з прибутком і наявністю коштів, необхідно заздалегідь планувати його діяльність.

Перехід національної економіки України на ринкові принципи функціонування та розвитку обумовлює необхідність кардинальних змін в системі управління, в тому числі, в плануванні діяльності підприємства. В умовах колишньої командно-адміністративної системи одним із її наріжних каменів було жорстке директивне планування. Підприємство одержувало від органів державного планування і управління завдання щодо майже всієї сукупності показників діяльності, господарських зв’язків (від кого отримувати матеріально-технічні ресурси, що і в яких обсягах виробляти, кому і за якими цінами реалізовувати продукцію тощо). Це не давало йому змоги розробляти оптимальні плани, приймати найкращі рішення виходячи із реальних локальних умов.

Проблеми використання стратегічного планування досліджували вітчизняні вчені та практики. Зокрема, цим проблемам присвячено наукові праці Алексєєвої М.М., Богомолова О.А., Владимирова Л.П., Осборської С.М., Пономаренко В.С., Ястремської О.М. та інші.

Незважаючи на розробки закордонних та вітчизняних вчених у сфері стратегічного планування актуальними залишаються дослідження, щодо необхідності стратегічного планування діяльності підприємства.

Стратегічне управління являє собою досить складну систему, що становить динамічний процес аналізу, вибору стратегій, планування, забезпечення і реалізації розроблених організацією планів.

Стратегічне планування – це процес визначення головних цілей організації, ресурсів, необхідних для їх досягнення, та політики, направленої на придбання та використання цих ресурсів.

Необхідність стратегічного планування на підприємстві зумовлена такими умовами:

• заохочує керівництво підприємства мислити перспективно, що сприяє підвищенню ефективності стратегічного управління розвитком підприємства;

• забезпечує більш чітку координацію дій організації, що покращує організаційно-економічний механізм діяльності підприємства;

• веде до встановлення показників для подальшого контролю, що значно покращує основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства;

• змушує підприємства чіткіше визначати свої завдання та основні установки діяльності;

• більш наочно демонструє взаємозв'язки керування й обов'язки всіх посадових осіб, налагоджуючи при цьому ефективну систему управління трудовим потенціалом підприємства;

• робить організацію більш підготовленою до ринкових змін, що значно зменшує ризики діяльності та дає змогу сформулювати стратегії розвитку підприємства з врахуванням як і внутрішніх, так і зовнішніх чинників впливу. [1, c.117].

Мета стратегічного планування - встановлення певного порядку дій для підготовки ефективного функціонування конкурентоспроможного підприємства. Реалізація мети стратегічного планування можлива, якщо воно відповідає таким основним принципам: цілевстановлення та цілереалізація; багатоваріантність, альтернативність та селективність; глобальність, системність, комплексність; безперервність; наукова та методична обгрунтованість; реалістичність, досяжність; гнучкість, динамічність; ефективність і соціальна орієнтованість; кількісна та якісна визначеність; довгостроковість заходів.

Формування стратегії розвитку підприємства дає змогу визначити напрямок поведінки підприємства на ринку з врахуванням умов зовнішнього середовища та вірогідного характеру їх зміни; оцінити конкурентоспроможність та стратегічні конкурентні переваги підприємства; сформулювати глобальну мету його діяльності та цілі нею визначені; визначити ресурси, які необхідно залучити для досягнення поставлених цілей та забезпечити їх найбільш ефективне використання.

Отже, можна зробити висновок, що стратегічне планування є однією з основних функцій стратегічного управління. Воно являє собою процес прийняття управлінських рішень щодо стратегічного передбачення (формування стратегій), розподілу ресурсів, адаптації компанії до зовнішнього середовища, внутрішньої організації. Значення стратегічного планування усвідомлюється більшістю підприємств. Проте методи стратегічного планування із зарубіжної практики, не адаптовані до вітчизняного ринку, результати їх використання не завжди є задовільними. Інша проблема – в неузгодженості методів та засобів планування, які використовуються.

Література:

1. Блонська В.І. Вдосконалення планування у стратегічному управлінні розвитком підприємства // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. – Львів: НЛТУ України. – 2008. – Вип.18.1. – с.114-119.

2. Грицюк Е.О. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К.: Дакор, 2009. – 302 с.

3. Шилова О.Б. Соціально-економічні аспекти стратегічного планування виробничої і підприємницької діяльності // Економіка АПК. – 2006. - №8. – с. 60-64.