Пашова С.М.

аспірантка Університету банківської справи (м. Київ)

"Теорія пошуку ресурсів" – новий етап в сучасній

теорії інновацій.

 

Інноваційний тип економічного розвитку – це фундамент, що тримає економіку країни та визначає її перспективи на світовому ринку. В основі інноваційного типу економічного розвитку лежить використання нових прогресивних технологій, перехід до випуску високотехнологічної продукції, прийняття прогресивних організаційних і управлінських рішень в інноваційній діяльності, що стосується як мікро-, так і макроекономічних процесів розвитку (створення технопарків, технополісів, проведення політики ресурсозбереження, інтелектуалізації всієї виробничої діяльності, софтизації та сервізації економіки). Економічне зростання, що ґрунтується на інноваційному типі розвитку економіки, передбачає зміну самого поняття науково-технічного прогресу і науково-технічного розвитку [1].

Багато зарубіжних і вітчизняних учених 19 та 20 століття працювали над обґрунтуванням теорій інноваційного розвитку, які лежать в основі науково-технічного прогресу. Досліджуючи та аналізуючи висновки науковців у цій сфері, на сьогодні можна визначити такі теорії інноваційного розвитку: класична, циклів (теорія «довгих хвиль»); неокласична; прискорення; соціально-психологічна; «нової економіки» [2, с. 91-101]

Вчені, які проводять дослідження за цією тематикою, вважають теорію «нової економіки» останнім етапом сучасної теорії інновацій. Проте, на нашу думку, можна виділити ще один етап розвитку інновацій, а саме "Теорію пошуку ресурсів". Представниками цього напрямку інноваційного розвитку є: А. Кузнєцова, Т. Васильєва, В.Осецький, Б.Пшик, Н.Зінько, М.Крупка. В основі цієї теорії лежать інвестиційні ресурси, як головний рушійний фактор впровадження та реалізації інновацій. Теорія "пошуку ресурсів" поєднує в собі теорію "нової економіки" та базується на тому, що інновація стала товаром, придбання якого сприятиме покращенню технології виробництва, відтворенню основного та інвестованого капіталу, та забезпечить довгостроковий сталий економічний розвиток. Щоб придбати інновацію, необхідно винайти вільні фінансові ресурси, що на сьогоднішній день є дуже складним. Виходячи з того, що проблема нестачі ресурсів при впровадженні інновації є ключовою як для України, так і в світі, то для її подолання використовується державне фінансування стратегічно важливих інновацій, владні стимулятори, які покликані забезпечити створення інноваційних банків розвитку та реконструкції, агентств із залучення заощаджень. Велика роль надається самофінансуванню підприємств які впроваджують інновацію, та банківським кредитам. Проте, на нашу думку, дуже велике значення має перехід від використання у якості фінансових ресурсів власних коштів підприємств до банківських інвестицій, тобто таким чином переорієнтація джерел фінансування від власних до залучених. Велика значення надається інформації, комунікаційним зв'язкам та конфіденційності. Оскільки, чим швидше здійснюється обіг інформацією між учасниками інноваційно-інвестиційного процесу, тим швидший реалізується інновація, тим більше шансів першим впровадити новацію в динамічне економічне середовище та тим менший ризик втрати інформації на шляху від адресанта до адресата. Теорія "пошуку ресурсів" реалізується шляхом впровадження нових способів та форм акумуляції заощаджень населення, фірм та корпорацій. Для цього створюються банківські та небанківські організації, головною метою яких є накопичення ресурсного потенціалу та подальший його розподіл на фінансування інновацій (табл. 1.)

Таблиця 1.

"Теорія пошуку ресурсів" та її вплив на динаміку економічного розвитку.

Теорії інновацій та їх основні представники

Визначення інновації як економічної категорії

Вплив теорій на динаміку

економічного розвитку

Визначальний

Негативний

"Теорія пошуку ресурсів"

(А. Кузнєцова

Т. Васильєва

В.Осецький

Б.Пшик

Н.Зінько

М.Крупка)

Головним рушійним фактором інновацій є інвестиційні ресурси.

Інновація - це товар, придбання якого сприятиме покращенню технології виробництва, відтворенню основного та інвестованого капіталу, та забезпечить довгостроковий сталий економічний розвиток.

1. Визначена роль інвестиційних ресурсів при реалізації інновації.

2. Встановлено, що основна доля інвестиційних ресурсів – це власні кошти підприємств та організацій, які реалізують інновацію.

3. Обґрунтована роль держави у сприянні реалізації інновації.

4. Аргументовано велику роль інформації, комунікаційним зв'язкам та конфіденційності.

5. Банківські установи при наданні фінансової підтримки в реалізації інновації зацікавлені в комерціалізації результату.

1. Банківські установи неохоче беруть участь у фінансуванні інноваційних програм через підвищений рівень ризику.

2. Проблема переорієнтації від використання у якості фінансових ресурсів власних коштів до банківських інвестицій.

3. Нерозвиненість фондового ринку та інституційних інвесторів негативно впливають на розвиток та впровадження інновації.

Власна розробка.

 

Інновації виступають як потужний чинник економічного розвитку, тому існує необхідність визначення "інновації" як економічної категорії. Так, головним рушійним фактором інновацій є інвестиційні ресурси. За "Теорією пошуку ресурсів" інновація - це товар, придбання якого сприятиме покращенню технології виробництва, відтворенню основного та інвестованого капіталу, та забезпечить довгостроковий сталий економічний розвиток.

Незважаючи на широкі дослідження проблеми інноваційного розвитку у світовому масштабі всеохоплюючої теорії поки що не створено. Таким чином, об’єктивні зміни на сьогоднішньому етапі розвитку економіки України призведуть до формування нових пріоритетів, ключовими факторами яких вже постають: добробут, інтелектуалізація виробничої діяльності, використання високих та інформаційних технологій, екологічність.

Література:

1.     Інноваційний тип розвитку [Електронний ресурс]. : Вікіпедія. Вільна енциклопедія. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org

2.     Вядрова І.М., Пашова С.М. Еволюція генезису дефініцій: „інвестиції” та „інновації”, побудова логічного зв’язку між понятійним апаратом // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: Збірник наукових праць. Вип. 2 (15): Економічні науки. – Чернівці, Технодрук, 2009. – С.91-101.