Економічні
науки/2. Зовнішньоекономічна
діяльність
К.е.н., доцент Дунська А.Р.
студентка ФММ Юрова К.С.
Національний технічний університет України «Київський
Політехнічний інститут», Україна
Економічні наслідки вступу
України до СОТ
Структурні зрушення,
що відбуваються в економіці країн під впливом НТР, спеціалізація і кооперування
промислового виробництва підсилюють взаємодію національних господарств. Це
сприяє активізації міжнародної торгівлі, яка, опосередковуючи рух усіх
міжкраїнових товарних потоків, росте швидше виробництва. Аналіз
зовнішньоторговельного обороту свідчить, що на кожні 10% приросту світового
виробництва припадає 16% збільшення обсягу світової торгівлі, що в свою чергу
створює більш сприятливі умови для його розвитку. Зниження торгової активності
уповільнює і розвиток виробництва.
Міжнародна торгова
система має сьогодні глобальний характер і організаційно представлена світовою
організацією торгівлі (СОТ), яка створена для врегулювання торгівельних проблем
шляхом зниження експортних та імпортних бар’єрів. До неї входять вже 153
країни, частка яких в сумі в світовому товарообороті складає більше ніж 95% [1].
16 травня 2008 року
Україна стала 152-м членом Світової організації торгівлі і з цього дня повинен
був розпочатися новий етап розвитку економіки країни.
Для економіки
України роки на період перебування в СОТ були властиві такі негативні явища як
фінансова криза, падіння курсу національної валюти, зниження купівельної
спроможності населення, зниження обсягу товарообороту. Зокрема:
- реальний наявний
дохід зменшився на 8,5%;
- оборот роздрібної
торгівлі зменшився на 16,6%;
- оборот оптової торгівлі
зменшився на 19,3%;
- транспортні
перевезення скоротилися на 21,9%.
Взагалі на перший
погляд економіка України не відчула глобальних змін після вступу до СОТ, але
все-таки вплив є, як позитивний, так і негативний.
Негативними аспектами,
що проявилися є:
- попри очікування,
вихід української продукції на міжнародний ринок в широкому масштабі ще не
відбувся, товари українського виробництва не користуються попитом за кордоном в
бажаному обсязі;
- створення занадто
високих екологічних вимог для продукції хімічної промисловості;
- суттєві поступки заради
швидкої інтеграції до СОТ, і віддання пріоритету політичним, а не економічним
факторам, призвело до того, що ринок став незахищеним та болісно реагуючим на
коливання цін у світі;
- деякі алкогольні
компанії можуть сильно постраждати, якщо найближчим часом не змінять назв своєї
продукції через те, що вони називаються так само, як локальні території інших держав,
членів СОТ;
- не дивлячись на
прогнози прибічників СОТ, обсяг іноземних капіталовкладень скоротився більш ніж
на 22%;
- зміни в законодавчій базі країни, що погіршили ситуацію
для галузей, що мали перспективу на ринку ЄС (відміна нульових ставок по
поставкам переробним комбінатам молока та м’яса, відміна спеціального режиму
для виробників сільськогосподарської продукції, тощо).
Все це свідчить про те, що перед Україною висувають багато
різних умов та вимог, щоб дати їй відчути, що її продукція не може конкурувати
з продукцією інших країн-членів СОТ.
Проте вступ України до СОТ не призвів до погіршення
ситуації в деяких галузях української економіки, а, навпаки, спричинив їхню
реструктуризацію, змушуючи витримувати конкуренцію із закордонним виробником.,
тому можна все ж таки відзначити окремі позитивні наслідки вступу України до
СОТ:
- не відбулося масове збільшення імпорту (причиною було
зниження попиту через кризу в економіці), отже не було завдано шкоди
національним виробникам;
- налагодження виробництва та експорту олії (єдина
галузь, продукція якої успішно експортується в ЄС) завдяки нульовій експортній
ставці мита;
- прийняття підвищених вимог до якості продукції та
сировини багатьох галузей (тваринництва, харчової промисловості, зерновій
галузі тощо) через наполегливість СОТ, що, безумовно є важливим показником як
для попиту в Україні, так і за кордоном;
- збільшення акцизного збору (тютюнові вироби) призвело
до збільшення надходжень до бюджету;
- вступом до СОТ Україна привернула до себе увагу, що в
майбутньому може позначитись на зацікавленості іноземних інвесторів, але поки
що цей процес уповільнився [2].
Отже, проаналізувавши макроекономічні наслідки вступу
України в СОТ, можна відзначити, що інтеграція нашої країни в СОТ не привела до
очікуваних позитивних наслідків, таких як пом’якшення впливу кризи на реальний сектор економіки – промислове
виробництво та інвестиційну діяльність. Через те, що країна має високий рівень
залежності від зовнішньої торгівлі її економіка виявилась надто вразливою до
впливу негативних факторів глобальної кризи, від чого страждають не лише
товаровиробники, а й населення. Можна зробити висновок, що загалом вступ до СОТ
мав більше негативних наслідків, ніж позитивних, попри прогнози. Скоріш уряд
хотів щоб Україна отримала членство, а про наслідки не встиг подумати через
велике бажання швидкої інтеграції до міжнародної торгівельної організації.
Література:
2. Иванов Ю.Б. Украина и
ВТО: год спустя [электронный ресурс] / Ю.Б. Иванов // Бухгалтерия: газета
украинской бухгалтерии. 2009. № 20
(851). Режим доступа: http://www.buhgalteria.com.ua/Hit.html?id=2092