Дорощук А.І., Пшегалінська І.В.

Вінницький торговельно - економічний інститут КНТЕУ, Україна

 

Конкуренція на ринку залізничного транспорту

Розвиток та економічне зростання України активізувало процес інтеграції залізничної транспортної системи в Європейську. За останні роки були прийняті закони  і постанови Кабінету Міністрів України щодо регулювання міжнародного перевезення, створення і функціонування міжнародних транспортних коридорів як складової транспортної мережі нашої держави.

Проблеми та питання конкурентоспроможності залізничного транспорту мають  широкий   розвиток  та детальне дослідження  в  роботах  багатьох  вчених, таких як: В. Л. Дикань, М. І. Данько, Н. М. Лаптєв, І. Лисак, Ю. С. Бараш, Д. Г. Ейтутіс.  

Розглядаючи ситуацію на конкурентному залізничному ринку в умовах ринкової економіки, можна зауважити, що конкуренція змінює свої якісні властивості, оскільки розвиток усіх видів транспорту залежить від загальних тенденцій  ринку та безпосередньо власних джерел фінансування даної сфери господарювання.  За даних умов розвитку ринку підприємства залізничного транспорту  повинні вміти оцінювати рівень своєї конкурентоспроможності і завчасно вживати заходи щодо попередження збитковості та банкрутства.  Постійне збільшення якості транспортного обслуговування разом із зростанням обсягів перевезень позитивно відображається на стані конкурентоздатності на ринку транспортних залізничний послуг. Розвиток залізничного транспорту можна розглядати за такими основними напрямками: транспортно-економічні зв’язки, розподіл і перерозподіл залізничних перевезень на окремі сегменти, поступове збільшення залізничних перевезень під впливом розвитку транспортної системи, посилення конкуренції на ринку транспортних послуг.[3]

При визначенні конкурентних переваг важливе місце в залізничній галузі займає формування тарифних механізмів, які роблять не можливим визначення економічно-обґрунтованої плати за залізничне перевезення кожному інтегрованому перевізнику. Це  в свою чергу, призводить до виникнення суперечок між суб’єктами залізничного транспорту з приводу отримання прибутку і робить складним фінансове виокремлення різних секторів конкурентного ринку, тобто  спричиняє  поширення процесів перетворення залізничного комплексу на ринково орієнтовану галузь господарювання.   

Створення і розвиток інтегрованих залізничних перевезень збільшує роль тарифної політики як головного фактору пристосування залізничного транспорту щодо поширення конкуренції на ринку транспортних послуг, оскільки потребує не лише визначення плати за перевезення кожному учаснику, а й забезпечує стабільні  позитивні тенденції  дії економічних законів. Це в свою чергу, створює передумови для подальшого досконально зростаючого механізму ціноутворення.[1]

Формування та впровадження  нового механізму встановлення тарифів сприятиме розвитку нових напрямів  конкурентних переваг на залізничному ринку послуг. Визначення конкурентних переваг є важливим процесом на ринку. Головною конкурентною перевагою залізничного транспорту є сукупність особливих можливостей залізничного транспорту, які призводять до миттєвого і точного ознайомлення зі змінами на ринку та захоплення конкурентного сегменту середовища. Основними напрямами формування конкурентних переваг є: нормативне забезпечення, тарифне регулювання, логістичне управління та контейнерне транспортування.

Залізничний транспорт займає значне місце на транспортному ринку України через низку переваг, але на сьогодні прослідковується зменшення вантажоперевезень, що призводить до жорсткої конкуренції і боротьби між компаніями, видами транспорту  на міжнародному рівні.

Основним конкурентом на ринку залізничних перевезень є автомобільні перевезення. Вони можуть спричинити  зниження доходів Укрзалізниці, через певну кількість переваг, головною з яких є доставка товару «від дверей до дверей». Через це створюються конкурентні преваги, які направлені на приваблення, залучення і засвоєння системи клієнтів.[2]

В свою чергу конкурентні переваги на міжнародному рівні дещо відрізняються. Вони полягають у створенні більш конкурентного транспорту, тобто якісно стійкого, швидкого, зручного, модернізованого, при цьому з мінімальними затратами для перевізника. Тобто якість перевезень та якість транспортного обслуговування є важливими засобами та інструментами боротьби за отримання конкурентних переваг, а також  для залучення клієнтів та закріплення більш стійкої позиції на ринку.[1]

Отже, головним завданнями конкуренції на ринку залізничного транспорту є завоювання сегментів. Не зважаючи на те, що Укрзалізниця є важливою українською транспортною організацію, її конкурент – автотранспорт набирає темпи розвитку та поступово витісняє залізничні послуги з ринку. Для підтримки належного рівня конкурентоспроможності залізничного транспорту на ринку необхідно чітко сформувати та реалізовувати конкурентні переваги, які надають можливість збільшити ефективність послуг та удосконалити систему в цілому.

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1.     Устенко М.О., Основні конкурентні переваги залізничного транспорту / Вісник економіки транспорту і промисловості. Серія: Проблеми транспортного комплексу України. – 2009. - №28. – С. 100-103.

2.     Гриценко Н.В., Широкова О.М., Куделя В.І. Основні фактори конкурентоспроможності залізничного транспорту України / Вісник технічного університету «ХПУ». – 2010. – №59. – С. 75-81.

3.     Левковець П.Р. Міжнародні перевезення і транспортне право // П.Р. Левковець, В.С. Марунич: Навч. Посібник. – К: Арістей , 2004. – 291 с.