Юрчук Д. Д.

Науковий керівник: Мельник А.Т.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

Особливості давальницьких операцій в сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємств цукрової промисловості

 

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку цукрової промисловості характеризується неефективною системою державного регулювання ринку цукру, проблемами сировинного забезпечення, спадом конкурентноздатності бурякового цукру на світовому ринку. Стабілізація цукрового ринку в Україні головним чином залежить від забезпечення підприємств галузі сировинною базою, до якої відносяться цукрові буряки та імпортний цукор-сирець із тростини. Останній в основному ввозиться на територію держави на давальницьких умовах, які не завжди відповідають нормам законодавства нашої держави у цій сфері.

Аналіз останніх досліджень і результатів. Питання давальницьких операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності розроблені в працях сучасних українських економістів та в економічній літературі зарубіжних країн. Цьому питанню присвячені дослідження Гребельника О.П., Шарикова В., Житнього В.Є.

Постановка завдань. Особливістю давальницьких схем у цукровій промисловості є їх використання з метою проникнення на вітчизняний ринок цукрової продукції з відповідним ухиленням від сплати митних платежів. А тому необхідно розглянути ефективність діючого законодавства, що регулює даний вид операцій, виявити конкретні схеми ухилення від оподаткування за допомогою операцій з давальницькою сировиною та надати практичні рекомендації щодо їх ліквідації.

Відповідно до Закону України “Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічній діяльності”, операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах – це операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини, незалежно від кількості замовників та виконавців, а також етапів операції з перероблення цієї сировини, ввезеної на митну територію  України (чи закупленої іноземними замовниками за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату.  До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, у яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки складає не менше 20% загальної вартості готової продукції. 

Відповідно до Митного кодексу України операції з давальницькою сировиною здійснюються у режимах “Переробка на митній території”, та “Переробка за межами митної території”. Дані митні режими передбачають особливу схему митно-тарифного регулювання операцій з давальницькою сировиною, а саме: сплата мита, податків та зборів, шляхом видачі простого векселя Державній податковій інспекції за місцезнаходженням виконавця з терміном платежу, що не перевищує 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації. У випадку вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому в контракті, за межі митної території України у період, обумовлений законодавством, вексель погашається, і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не стягується.  

На даний час потужність цукрових заводів України дозволяє щорічно виробляти приблизно 4,8 млн.т. цукру з цукрових буряків і переробляти 1 млн.т. тростинного цукру-сирцю. Тим не менш, за останні 13 років із найбільшого світового виробника і експортера бурякового цукру Україна стала його імпортером.

Таким чином, щоб хоч якось завантажити наявні цукрові заводи необхідними обсягами сировини в 2003 році вітчизняними цукровиками вперше було освоєно  цукру-сирцю тростинного на давальницьких умовах в обсязі 6,27 тис.дол. США. Протягом 2003-2007 років обсяг ввезеної давальницької сировини з цукру та кондитерських виробів з цукру невпинно зростав досягнувши розміру 215087,5 тис.дол. США (табл.1). Порівняно з 2007 роком в 2010 році обсяг експортованого цукру та кондитерських виробів з цукру на давальницьких умовах зменшився на 214884,5 тис.дол. США, що насамперед пов’язано із збільшенням обсягів виробництва вітчизняної сировини – цукрових буряків.

 

Таблиця 1

Динаміка імпорту давальницької сировини та експорту виготовленої з неї готової продукції  по групі 17  УКТ ЗЕД "Цукор і кондитерські вироби з цукру"

тис. дол. США

Показники

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Експорт давальницької сировини

6,3

1805,7

4599,9

57530,9

215087,5

53063,4

17296,1

203,0

Імпорт виготовленої з неї готової продукції

331,7

6977,6

854,2

65442,7

146639,6

42235,2

13497,0

8361,9

 

Слід також зауважити, що давальницькі операції в зовнішньоекономічній діяльності у цукровій галузі займають значну питому вагу в загальному обсязі давальницьких операцій. Так, у 2006 та 2007 роках даний показник склав 90,7% та 94,6% відповідно, а в 2003 році  лише 0,03 %. Починаючи з 2007 року значення питомої ваги має однозначну тенденцію до спадання

         Рис. 1. Динаміка частки давальницьких операцій з цукром і кондитерськими виробами з цукру у загальному обсязі  давальницьких операцій з сільськогосподарськими та харчовими продуктами

 

Головними причинами використання цукру-сирцю тростинного на давальницьких умовах є:

-       зменшення обсягів виробництва цукрових буряків як основної вітчизняної сировини через втрату традицій їх вирощування;

-       постійна незавантаженість наявних потужностей цукрових заводів;

-       неконкурентноспроможність через високу собівартість українського цукру, що робить його не ліквідним на внутрішньому і зовнішньому ринках;

-       скорочення обсягу внутрішнього ринку цукру через зниження споживання цукру.

Основною умовою  давальницьких операцій все ж таки є подальший реекспорт виробленого в Україні цукру з тростини. Проте існують непоодинокі випадки незаконної реалізації на внутрішньому ринку  України цукру, виготовленого із давальницької сировини.

Це досягається за рахунок :

-   реекспорту “порожніх вагонів”;

-   шляхом штучного заниження коефіцієнтів екстракції з цукру-сирцю (який за нормальних умов складає 95%);

-   на виконання  зовнішньоекономічних контрактів в якості готової продукції вивозиться цукор, виготовлений із цукрових буряків урожаю поточного року.

В останні роки значна кількість цукру українського походження, вивезеного з України після переробки імпортного цукру-сирцю з тростини на давальницьких умовах, знову ввозиться в Україну без сплати ввізного мита. Оскільки, відповідно до  ст. 19 Закону України “Про єдиний митний тариф”, не обкладаються митом товари та інші предмети, які походять з митної території України і ввозяться назад на цю територію без обробки та переробки.

Таким чином, існує схема ухилення від сплати податків у сфері зовнішньоекономічної діяльності  шляхом вивезення продуктів, вироблених з давальницької сировини, що набуває, у результаті переробки, українського походження, з наступним зворотнім ввезенням на митну територію без обкладання ввізним митом.

 Державна митна служба України, за наявності інформації про непоодинокі випадки незаконної реалізації на внутрішньому ринку України цукру, виготовленого із давальницької сировини цукру-сирцю, вживає ряд заходів щодо недопущення в подальшому таких зловживань,  а саме:

-   забезпечує проведення обов’язкових експертних досліджень ввезеної давальницької сировини на предмет встановлення хімічного складу товарів згідно з УКТ ЗЕД;

-   здійснює комісійне оформлення вантажів готової продукції, що була вироблена на митній території України з давальницької сировини цукру-сирцю та вивозиться за її межі.;

-   проводить регулярні перевірки, спрямовані на встановлення фактичної наявності давальницької сировини цукру-сирцю та готової продукції, яка з нього виробляється і підлягає вивезенню за межі митної території України, на заводах, що здійснюють переробку.

            При використанні давальницьких операцій з цукром-сирцем в зовнішньоекономічній діяльності підприємств цукрової галузі поряд з дією позитивних факторів можна визначити і ряд негативних моментів, а саме:

-   непоодинокі випадки ухилення від оподаткування при використанні давальницьких схем;

-   витіснення з ринку цукру вітчизняних підприємств та домогосподарств, що виробляють цукрові буряки;

-   збільшення залежності галузі від іноземного капіталу;

-   перерозподіл і трансфер за  кордон частини прибутку.

Висновки. Незважаючи на дію негативних факторів, на думку автора, давальницькі операції з цукром-сирцем з тростини, враховуючи визначені причини їх здійснення,  все ж таки повинні займати свою нішу на українському ринку цукру, за умови їх удосконалення. Для цього необхідно:

-   запровадити оподаткування цукру та цукровмісних товарів українського походження, що ввозяться на митну територію України;

-   створити рівні умови оподаткування для товарів, що вироблені з давальницької сировини іноземного замовника і реалізовані на митній території України без вивезення за кордон, і товарів, що виробляються з давальницькою сировини іноземного замовника і ввозяться на митну територію України;

-   встановлення тимчасової заборони ввезення цукру-сирцю за давальницькими схемами в період сезону вітчизняного цукроваріння;

-   передбачити у вітчизняному законодавстві механізм забезпечення грошової застави на спеціальних рахунках на суму ввезеної давальницької сировини, з метою усунення схем ухилення від оподаткування, коли готова продукція незаконно реалізується на вітчизняному ринку цукру.

 

Список використаних джерел:

1.                Митний кодекс України  // Урядовий кур’єр. - 2002. №148 – с.5-23.

2.                Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічній діяльності: Закон України від 15.09.95р. № 327/95-ВР.

3.                Гребельник О.П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи: Монографія. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. – 488с.