Дем`яненко О.В.

ДонНУЕТ

Науковий керівник Озаріна О.В.

CПІВПРАЦЯ КНР ТА УКРАЇНИ

КНР є одним зі світових економічних і політичних лідерів. Американські дослідники вважають, що Китай у 2035 р. перевершить за економічною потужністю США.

На сучасному етапі економіка Китаю розвивається надзвичайно швидкими темпами, що має безпосередній вплив на світову економіку через зростаючі обсяги експорту. Китай є одним із головних зовнішньоторговельних партнерів України. За підсумками 2010 р. Китай посів 10 місце за обсягами експортних поставок і третє місце за обсягами імпортних поставок до України після Росії та Німеччини. Китай є найактивнішим партнером України в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. [5]

Китай вбачає в Україні і перспективного економічного партнера, насамперед у таких галузях, як машинобудування, військово-промисловий комплекс, високі технології, зокрема, космічна техніка, авіа- та суднобудівна галузь, матеріалознавство, радіаційна безпека тощо.

Серед країн СНД Україна посідає 3 місце за обсягом двосторонньої торгівлі з Китаєм. У 1992 р. об'єм торгівлі між країнами склав 230 млн. дол., а в 2008 р. перевищив 8 млрд. дол. Проте це не відповідає потужностям обох країн. До того ж, український експорт до КНР має здебільшого сировинний характер (продукція металургії, металообробки і хімічної промисловості). Китай нам експортує здебільшого товари народного споживання.

Протягом кількох останніх років у двосторонній торгівлі між Китаєм і Україною спостерігається домінування китайського імпорту. Причому на торгівлю товарами припадає приблизно 98 %, а на торгівлю послугами – 2 %.

Табл. Динаміка зовнішньої торгівлі України та КНР у 2001-2010 рр. [3]

З даних, наведених у табл., можна побачити, що у двосторонній торгівлі для України характерним є від'ємне торговельне сальдо. Це безумовно є негативним явищем для української економіки.[6] З іншого боку, технологічний імпорт слугує чинником модернізації застарілого обладнання, що сприятиме стійкому економічному зростанню на інноваційно-технологічній основі. В структурі китайського імпорту в Україні переважають машини, обладнання і механізмів, електротехнічне обладнання, їх частини звукозаписуюча і звуковідтворювальна апаратура тощо. [4]

Хоча у зв`язку із світовою фінансовою кризою обсяги китайського імпорту в Україну відчутно знизилися із 809 млн.дол. США до 369 млн.дол. США, його вартість залишається значною .

Характерною ознакою розвитку торговельних операцій у 2010 р. є поступове відновлення обсягів двостороннього товарообігу між Україною та Китаєм, темпи приросту якого у першому півріччі становили 22 % (на відміну від його скорочення у 2009 р. на третину в наслідкок світової фінансової кризи). При цьому його обсяг наближається до показника докризового періоду і становить 2 млрд 338,7 млн дол. США.

Лідерську позицію у структурі експорту на сьогодні займають поставки мінеральних продуктів (переважно залізовмісні руди), їх питома вага становить майже 60%. Серед інших складових українських поставок до КНР, за якими одночасно відстежується й нарощування обсягів, варто відзначити: хімічну продукцію (здебільшого органічної хімії 14,5%, машини, устаткування і механізми (переважно двигуни турбореактивні) 11,2%. Значне місце в українському експорті до КНР належить постачанню неблагородних металів та виробів з них (переважно чорних), які у 2009 р. посідали перше місце. Питома вага цієї товарної позиції різко скоротилася від 54,3 % до 5,5 %. Частка поставок соняшникової олії, які здійснюються до КНР з березня 2009 р. від менше ніж 0,1 % зросла до 3,7 %, за даними 2010 р.

Отже, український експорт до КНР має здебільшого сировинний характер. Основні причини цього полягають, по-перше, в орієнтації китайського ринку на самозабезпечення та стимулювання внутрішнього виробника і, по-друге, у слабкому представництві вітчизняного бізнесу в Китаї і відсутності його системної підтримки на державному рівні. Дослідження впливу китайського імпорту на металургійну промисловість показали, що кожен відсоток імпорту в Україну товарів, походженням з КНР супроводжується зростанням обсягів реалізації металопродукції на 0,13% (з лагом у 2 місяці), а це стимулює експорт України, машинобудування, що становить 9,5% від загального обсягу експорту України.[4]

Щодо легкої промисловості, то емпіричний аналіз показав що вона в Україні переважно екпортоорієнтована, причому кожен відсоток реалізації товарів даної галузі спричиняє зростанню експорту на 0,13%. У свою чергу, зростання імпорту з Китаю на 1% сприяє пожвавленню обсягів реалізації товарів легкої промисловості на 0,26%. Такі результати пояснюються ввезенням в Україну китайської бавовни, що використовується вітчизняними підприємствами у виробництві.[2]

У 2007 році за підтримки уряду сумісно з КНР створені 4 промислово-дослідницьких альянсу: у металургії, вугільній, хімічною промисловості, сільськогосподарському машинобудуванні. Великий попит на китайському ринку на нові технології створює передумови для співпраці з українськими вченими. Китай зацікавлений у вживанні наукового потенціалу української економіки. Україна, у свою чергу, дістає можливість розвивати прикладну науку і продавати до Китаю ліцензії на впровадження українських технологій.[7]

Таким чином, українсько-китайські відносини можуть успішно розвиватися лише за умови усвідомлення Україною, що Китай реалізує один з зовнішніх резервів швидкого нарощування експортних можливостей за рахунок продукції машинобудування, ракетно-космічної, суднобудівної промисловості, ядерної та теплової енергетики, продукції ВПК. Найбільш перспективними є види співробітництва, які дають змогу поєднувати продаж Україною високотехнологічної продукції й технологій з розвитком відповідного виробництва з Китаєм. Саме з урахуванням цієї обставини можна, на думку фахівців, сміливо прогнозувати співробітництво, яке враховує імперативи XXI ст.

Література:

1. Державна підтримка українського експорту [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://ukrexport.gov.ua/ukr/torg_obmegennja/chi/1893.html

2. Обзор ситуации на рынке легкой промышленности Украины [Електрон.ресурс].- Режим доступ: http://www.mtf/com.ua/page/news_w2.html

3. Держкомстат України [Електрон.ресурс].- Режим доступу http://www.ukrstat.gov.ua

4. Журнал «Економіка та держава» №2/2011 З.Я. Макогін Дослідження впливу надмірної експансії китайських товарів на український ринок

5. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlush/Ist/2010_19/8.pdf І. С. Погорєлова СУЧАСНІ УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКІ ВІДНОСИНИ: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ.

6. http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_7/216_Mat.pdf Студ. М.Р. Матула; доц. О.Є. Шайда, канд. екон. наук – Львівська КА СУЧАСНІ УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКІ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ

7. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tpaeiv/2010_2/22.pdf Медведкина Е.А., Обухова М.И. Научно-техническое сотрудничество Украины и КНР : инновационный аспект