К.е.н., доцент Хільська І.І., Путь І.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельного-економічного університету

Аналіз зовнішньої заборгованості України та шляхи її зменшення

Державний борг за своєю економічною сутністю визначає економічні відносини держави як позичальника з її кредиторами (резидентами та нерезидентами) з приводу перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту на умовах строковості, платності та повернення.
За умовами залучення коштів розрізняють внутрішній та зовнішній борг.
Зовнішній державний борг – сукупність боргових зобов'язань держави, що виникли в результаті запозичення держави на зовнішньому ринку.

Важливий внесок в дослідження проблеми державного боргу зробили західні економісти: Д. Рікардо, А. Сміт, М. Браунриг, С. Вайнтрауб, Х. Джонсон, та інші. Серед російських вчених варто відмітити праці: М.Б.Богачевського, Б.Г.Болдирєва, Л.О. Дробозіної, Л.М. Красавіної, І.М. Осадчої, Ю.М. Осипова, Г.П. Солюса, В.М. Усоскіна та інших. Теоретичні основи державного боргу та питання щодо його управління висвітлюються в працях таких українських вчених, як: О.Д.Василик, А.С.Гальчинський, Г.Н.Климко, В.В.Корнєєв, О.В.Плотніков, І.Я. Софіщенко, В.М.Суторміна, В.О. Степаненко, та інших.

Проблеми врегулювання зовнішнього боргу України, формування і управління його оптимальної структури, а також пошук ефективних методів його погашення постійно знаходяться в полі зору наукової спільноти, потребують додаткового дослідження і визначення шляхів їх вирішення [1, с. 20-21].

Обсяг зовнішнього державного боргу визначає рівень кредитного рейтингу України, який суттєво впливає на обсяги притоку капіталу в країну на сприятливих умовах.

Метою даної статті є проведення аналізу зовнішнього боргу України за 2006-2010 рр. та розробка рекомендацій щодо вирішення боргового

питання та мінімізації негативних його наслідків.

Доцільно провести аналіз сукупного зовнішнього державного боргу за 2006-2010 роки та встановити, які зміни відбулися і що вплинуло на збільшення або зменшення зовнішнього боргу України.

Як свідчать дані, на сайті Міністерства фінансів України сукупний зовнішній державний борг України протягом 2006-2010 років мав тенденцію до збільшення. В 2010 році порівняно з 2006 роком сукупний зовнішній борг збільшився на 332,8 %, а в 2010 році порівняно з 2009 роком на 30,7 %.

Загальний зовнішній державний борг України складається з зовнішнього прямого боргу та гарантованого зовнішнього боргу.

Динаміка зовнішнього боргу за 2006-2010 роки представлена на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка зовнішнього боргу за 2006-2010 роки, тис. грн. [6].

Як свідчать дані рис. 1, зовнішній державний борг України протягом 2006-2010 років мав позитивну тенденцію. Темп приросту в 2010 році проти  2006 року становить 267,3 %, а в 2010 році проти  2009 року 33,8 %.

Зовнішній державний борг включає:

1)     заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку;

2)     заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління;

3)     заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками;

4)     заборгованість не віднесена до інших категорій.

Динаміка заборгованості за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку представлена на рис. 2.

Рис. 2. Динаміка заборгованості за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку за 2006-2010 роки, тис. грн. [6].

Як свідчать дані рис. 2, заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку протягом 2006-2010 років мала тенденцію до збільшення. Так, в 2010 році порівняно з 2006 роком заборгованість збільшилась на 547,9 %, а в 2010 році порівняно з 2009 роком на 22,6%.

Зазначимо фактори, які можуть мати позитивний вплив на економіку країни внаслідок зростання державного боргу:

-         прискорення темпів економічного зростання;

-         можливість здійснення масштабних капіталовкладень і реалізації довгострокових програм розвитку;

-         залучення коштів під значно менший відсоток і строки їх залучення носять довгостроковий характер у порівнянні з можливостями вітчизняної системи;

-         залучення позик суб’єктами господарювання, як правило, матимуть інвестиційне спрямування;

-         реалізація програм довгострокового кредитування банками фізичних і юридичних осіб тощо [3, с. 115].

Серед негативних явищ, пов’язаних із збільшенням державного боргу, слід відзначити наступні:

-         вразливість вітчизняної фінансової системи від кон’юнктури світової фінансової системи;

-         нестабільність валютних курсів, яка може вплинути на можливості виконання зобов’язань у визначені строки;

-         невідповідність валюти запозичень і валюти основної частини активів суб’єкта господарювання;

-         розриви у строках між залученими коштами на зовнішніх ринках і строками надходжень коштів від реалізації інвестиційних проектів, кредитування банками суб’єктів господарювання;

-         неможливість виконати зобов’язання при ускладненнях з доступом до джерел іноземної валюти [3, с. 117].

Очевидним є те, що і плюси, і мінуси зростання зовнішнього боргу є достатньо вагомими.

Зменшення заборгованості України мовило за рахунок таких дій: поповнення золотовалютних резервів до рівня, достатнього для задоволення основних потреб резидентів в іноземній валюті; підвищення рівня фінансового управління на державних підприємствах і суворий контроль з боку міністерств за цільовою спрямованістю і обґрунтованістю джерел погашення зовнішніх кредитів; поширення нормативів обов’язкового резервування на ресурси, залучені українськими банками від нерезидентів.

Отже, можна зробити висновок, що зовнішній борг збільшується на протязі аналізованого періоду в основному за рахунок основних чинників, що активізували зовнішні запозичення в Україні. До них належать незбалансованість державних фінансів і хронічний дефіцит поточного рахунку платіжного балансу; нестабільність грошової одиниці; відсутність ефективної енергоощадної політики і надмірна імпортна енергетична залежність; істотна потреба в інвестиціях на фоні тотального зниження інвестиційної активності; неможливість залучення коштів населення у банківський сектор; значний відтік капіталу за межі України і брак коштів для реалізації соціально-економічних перетворень.

Список використаної літератури:

1.     Кириченко О. А. Сучасні теорії управління зовнішньою заборгованістю // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 7. - с. 15-27

2.     Лукіна Л. Безнадійна заборгованість перед державним бюджетом і шляхи її врегулювання // Казна України. - 2010. - № 6. - с. 19-20

3.     Малютін О. Місце державного зовнішнього боргу в економічному розвитку України // Наука молода. - 2009.- №11. - с.114-117.

4.     Мних А.М. Проблема зовнішньої заборгованості та методи її розв'язання // Економічна наука. - 2009. - № 12. - с. 47-48.

5.     Теньков, С. Борги наші: стягнення в порядку наказного провадження // Юридичний вісник України. - 2010. - 20-26 листопада, № 47. - с. 10-11

6.     http//www.minfin.gov.ua