Путь М.О.

Науковий керівник Краківський Ю.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельного-економічного університету

Страхування підприємницьких ризиків

На сучасному етапі розвитку ринкової економіки виникають питання страхування різноманітних сфер господарювання та життєдіяльності людей. Страхування створює певні фінансові гарантії стабільності і прибутковості виробництва на випадок настання несприятливих ситуацій у будь-якій підприємницькій структурі, що входить до складу ринкового механізму. Розвиток страхування підприємницької діяльності в кожному регіоні України сприяє удосконаленню сучасних технологій страхового бізнесу, отриманню певних гарантій своєчасної та в потрібному обсязі виплати необхідних компенсацій, а також зацікавленості в потенційних клієнтах.

       Велика кількість вітчизняних і закордонних науковців детально досліджують специфіка сучасного соціально-економічного становища України. Безпосередньо підприємницькі ризики розглядаються в працях Вітлінського В.В., Вяткіна В.Н., Гамзи Ю.Ю., Гранатурова В.М., Екатеринославського Ю.Ю., Макаревича Л, Хохлова Н.В., Чернової Г.В. та інших [2]. В них аналізуються сутність підприємницького ризику, його різноманітні види та методи управління.   

Саме поняття підприємницької діяльності має на увазі, що вона здійснюється на свій страх і ризик (абз. 3 п. 1 статті 2 ГК). Таким чином, ризик втрати, неповернення вкладених у справу коштів нерозривно пов'язаний із самим характером цивільно-правових відносин, заснованих на автономії волі, рівності й майнової самостійності їх учасників. У той же час із упевненістю можна сказати, що практично неможливо передбачити всі несподіванки, що можуть спричинити ризик збитків або неотримання наміченого прибутку, що означає, що рано або пізно будь-який підприємець може зіштовхнутися із проблемою фінансових втрат, пов'язаних з ризикованістю даного виду діяльності. У таких умовах страхування, підприємницьких ризиків представляється одним зі способів захисту від неотримання прибутку або несення збитків при веденні підприємницької діяльності поряд зі страхуванням майна, цивільної відповідальності й іншими видами страхування. Страхування підприємницьких ризиків є однієї з різновидів майнового страхування. У страхуванні підприємницьких ризиків - дві підгалузі: страхування ризику прямих і непрямих втрат прибутків. До прямих втрат відносяться, наприклад, утрати від простою устаткування, до непрямих - страхування від перерв у торгівлі, страхування упущеної вигоди [3].

Підприємницька діяльність в своїй основі є ризикованою. В першу чергу, причиною тому є руйнівний вплив стихійних сил природи чи негативні наслідки інших надзвичайних подій (пожарів, вибухів, епідемій, травматизму та ін.). Тому провадження безперервної, успішної діяльності можливе не тільки за умов попередження, подолання та локалізації стихійних та інших лих, а також при безумовному відшкодуванні нанесених збитків. Механізм такого відшкодування забезпечується страхуванням визначених ризиків. Воно дає можливість розподілити масштабні втрати в часі та просторі між зацікавленими у страхуванні особами і, чим більша їх кількість, тим дешевшим і ефективнішим є для них є страховий захист [1].

Підприємницький ризик – це ймовірність втрати ресурсів чи неодержання доходів у порівнянні з очікуваною величиною, орієнтованою на раціональне використання ресурсів.

Існують різні підходи до класифікації ризиків суб’єктів господарювання. Так, Й. Шумпетер виділяє два види підприємницького ризику:

1)     ризик пов’язаний із можливим технічним провалом виробництва, сюди ж відноситься також небезпека втрати благ, породжена стихійними лихами;

2)     ризик пов’язаний із відсутністю комерційного успіху.

Ризики можна поділити на зовнішні та внутрішні. Зовнішні ризики виникають в залежності від зовнішнього середовища і не залежать від діяльності підприємства, внутрішні ризики навпаки, появляються в залежності від діяльності підприємства.

Необхідно вміти управляти ризиками та володіти засобами для фінансування втрат, яких вони можуть завдати. До таких методів фінансування відносять:

1)     нестрахові методи передачі ризику;

2)     самострахування;

3)     страхування.

Нестрахові методи передачі ризику – це діяльність суб’єкта господарювання щодо передачі ризику третій особі.

Самострахування – це створення суб’єктом господарювання певниз резервних страхових фондів за рахунок відрахувань, відкладання грошових коштів.

До методів третьої групи відносять страхування. Це страхування у професійних фінансово-кредитних установах. Страхування тісно пов’язане з підприємницькою діяльністю, яка не можлива без ризику. При допомозі страхування створюються деякі фінансові гарантії стабільності й прибутковості виробництва.

До ризиків підприємницької діяльності, які необхідно страхувати відносяться:

1)     ймовірність втрати в результаті пожежі та інших стихійних лих;

2)     ймовірність втрати в результаті автомобільних аварій;

3)     ймовірність втрати в результаті псування продукції в результаті транспортування;

4)     ймовірність втрати в результаті помилок працівників фірми;

5)     ймовірність втрати в результаті припинення ділової активності фірми;

6)     ймовірність втрати в результаті невиконанні обов’язків субпідрядних;

7)     ймовірність втрати в результаті можливого захворювання, смерті або нещасного випадку з працівником фірми.

Отже, можна зробити висновок, що підприємницька діяльність завжди супроводжується виникненням різних ризиків, як внутрішніх, так і зовнішніх. Тому, необхідно вміти управляти ризиками та володіти засобами для фінансування втрат, яких вони можуть завдати. Розглянувши методи фінансування ризиків, можна сказати, що у підприємницькій діяльності необхідно застосовувати різні методи фінансування ризиків, оскільки їх поєднання надасть підприємству можливість швидко подолати втрати, які виникли.  Проте, одним із найважливіших методів фінансування ризиків є страхування. Страхування не лише забезпечує відшкодування фактичних збитків, зумовлених певною подією, а й дає змогу впевненіше користуватись кредитом для забезпечення потреб підприємницької цілісності. Страхування є стимулом для виробника використовувати у своїй діяльності сучасні технічні й технологічні досягнення.

Література:

1.                Лобова О.М. Форми страхового захисту підприємницької діяльності // Теоретичні та прикладні питання економіки. Випуск  22. – 2010. – С. 145-156.

2.                Сорокіна О.М., Задорожна Я.Є. Електронний ресурс. – [Режим доступу:http://www.rusnauka.com/8_DNI_2009/Economics/43344.doc.htm]

3.                http://www.vlasnasprava.info/ua/business_az/how_to_grow/insurance.html?_m=publications&_t=rec&id=470

4.                http://www/studik.lviv.ua/templates/default/template.php