Брутян К.С., к.е.н.. ст.. викладач

Щербаков Максим Миколайович

Криворізький факультет ЗНУ

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СУТНОСТІ РЕІНДЖИНІРИНГУ

Сучасні компанії мають важку структуру з широким спектром діяльності, територіальним розподілом підрозділів, багатоманітністю ділових зв’язків з партнерами. При цьому підвищується динамічність бізнес-процесів, викликана змінами потреб ринку, орієнтацією виробництва на індивідуальні смаки споживачів, постійним технологічним вдосконаленням, високою конкуренцією. В підсумку менеджмент підприємств переходить від управління окремими ресурсами і функціональними підрозділами до управління бізнес-процесами, що зв’язує діяльність усіх структур підприємства.

Розвиток і широке використання обчислювальної техніки допомагає вирішити ефективного використання потужних концептуальних математичних і технічних засобів,одне з яких – реінжиніринг бізнес-процесів.[1]

Реінжиніринг – процес реформування, реорганізації,вдосконалювання вже існуючої організації або групи. Мета реінжинірингу – відмовитись від неефективних старих правил організації й ведення бізнесу, для чого їх необхідно виявити і замінити новими, які б відповідали сучасним вимогам. При реінжинірингу спочатку докладно описується вже діючий об’єкт, а потім аналізується складений опис і виробляються конкретні шляхи вдосконалення об’єкта реінжинірингу.

Результат реінжинірингу складно передбачити. Однак чим реальніша небезпека кризи або банкрутства, тим ймовірніший успіх реінжинірингу, оскільки у його ході стимулюються ініціатива й активна інноваційна діяльність усіх працівників, що сприяє створенню нових, досконаліших і ефективніших бізнес-процесів.[3]

М. Хаммер і Дж. Чампі виділяють такі обставини, що спонукають менеджерів організації до реінжинірингу:

1. Наявність кризових явищ, коли компанія відчуває, не можна продовжувати бізнес без суттєвого вдосконалення або навіть зміни сутності;

2. Стан бізнес-процесів задовільний, проте прогнози їх розвитку несприятливі;

3. Організація бурхливо розвивається і, нарощуючи продуктивність, прагне стати недосяжною для конкурентів.[2]

Застосовуються два основні підходи до проведення реінжинірингу:

1. Революційний – впровадження нового способу ведення бізнесу.

2. Еволюційний – поступове поліпшення якості процесів.[3]

Складовими процесу реінжинірингу є: концентрація енергії і уваги керівника і всього персоналу на необхідності змін; уточнення стратегії змін, розробка збалансованої системи показників, яка відслідковує хід реалізації змін; будівництво економічної моделі організації; впорядкування виробничої інфраструктури; реінжиніринг бізнес-процесів; концентрація уваги на потребах клієнта; створення нових видів бізнесу; впровадження інформаційних технологій; розробка системи стимулювання; організація індивідуального перенавчання; розвиток компанії.

Роботу з реінжинірингу починають з макрорівня, коли компанія розглядається як операція у ланці постачання добавленої цінності. Це дозволяє виявити і реалізувати резерви компанії, оскільки, як правило, більше 50% резервів зниження собівартості і підвищення якості лежить за межами компанії.[1]

Підготовка проекту реструктуризації характеризується такими процесами: вступний аналіз цілей і завдань функціонування організації або групи; опис і аналіз бізнес-моделі діючої організації або групи; опис і аналіз організаційно-економічної структури діючої організації або групи; опис і аналіз організаційно-управлінської структури діючої організації або групи; опис і аналіз діючих організаційно-технічних засобів підтримки; опис і аналіз діючої системи юридичного забезпечення; опис і аналіз діючої системи кадрового забезпечення; розробка практичних заходів щодо напрямків удосконалення організації або групи; оцінка загальної вартості процесу реорганізації.

Формування проекту реструктуризації складається з таких етапів: розробка детального організаційного проекту; попереднє погодження організаційного проекту із зацікавленими особами; створення організацій або груп організацій; діагностика негативних і позитивних особливостей, вдосконалення розробленого організаційного проекту.

При проведенні реінжинірингу відбуваються процеси, яким притаманні такі властивості: кілька робіт об’єднуються в одну; виконавець приймає самостійні рішення; процеси виконуються природному порядку; процеси мають різні варіанти виконання; робота виконується там,де це найбільш доцільно; зменшення контролю; мінімізація погоджень; уповноважений менеджер має єдину точку контакту; переважає децентралізований підхід.[3]

Отже, сутність реінжинірингу бізнес-процесів полягає насамперед у докорінній перебудові способу здійснення бізнесу. У результаті успішно проведеного реінжинірингу компанія досягає істотного, стрибкоподібного зростання ефективності. Тому реінжиніринг ставлять в один ряд з таким фундаментальним відкриттям в області організації й управління виробництвом як принцип поділу праці, що сприяло сторазовому й більше зростанню її продуктивності. Він спрямований на формування наскрізних цілісних бізнес-процесів, відповідальність за які беруть на себе їх менеджери.

Список використаних джерел

1. Абдикеев Н.М., Данько Т.П. Реинжиниринг бизнес-процессов: Навч.посіб. / Н.М. Абдикеев, Т.П.Данько. — М.: ЕКСМО, 2005. – 587 с.

2. Сучасні концепції менеджменту: Навч. посібник / За. ред. д-ра екон. наук, проф.. Л.І. Федулової. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 536 с.

3. В.П. Рященко, М.Й. Живітере Механізм організаційного проектування і реструктуризації системи управління // Актуальні проблеми економіки; К.: «Національна академія управління» №9 (123) – 2011– С. 362-369