Економічні науки/6. Маркетинг і менеджмент.

 

Михайловська О.В., Джаман А.В.

Буковинська державна фінансова академія

Перешкоди на шляху транснаціоналізації України в контексті макроекономічних показників

 

В умовах поглибленої інтернаціоналізації та глобалізації значний позитивний вплив на економіку будь-якої країни мають міжнародні корпорації. Вони є потенційними носіями макроекономічної стабільності, економічного зростання і ринкових відносин. Але, приймаючи рішення про створення своїх філій чи представництв у невисокорозвинених країнах, вони стикаються з низкою труднощів. Не є винятком і Україна, умови діяльності в якій характеризуються наявністю високого економічного, політичного та інших ризиків. Саме тому досить актуальним та доцільним на сьогодні є дослідження питання щодо позитивних та негативних сторін організації міжнародного бізнесу в Україні.

Проблемами транснаціоналізації українського ринку займались такі науковці, як Бондарчук І., Бровков С., Лук'яненко Д., Руденко Л., Солдатенко В., Федоренко С., Шнипко О. та інші. В наукових дослідженнях цих авторів розглядались питання що стосуються сутності діяльності транс національних корпорацій (ТНК), їх стратегій, здійснювався аналіз інвестиційного клімату в Україні та інших проблем транснаціоналізації. Проте, необхідно більш конкретно дослідити всі сучасні перепони з якими стикаються сьогодні міжнародні корпорації при створенні бізнесу в Україні.

Метою роботи є виділення бар'єрів входження ТНК в Україну та можливих шляхів їх вирішення.

При створенні своїх філій чи представництв за кордоном міжнародні ТНК попередньо аналізують середовище в якому вони будуть здійснювати свою майбутню діяльність. При цьому враховуються значення всіх показників розвитку країни як на  макро- , так і на мікрорівні. Україна не відноситься до високорозвинених країн та більшість показників економіки та інших галузей знаходяться на низькому рівні. Тому не дивно, що за даними американської компанії Cartus, Україна зайняла 31 серед 44 місць в списку країн, які мiжнароднi корпорації розглядають для органiзацiї свого бiзнесу. Лідером у цьому бізнес-рейтингу є Китай, друге місце посіла  Iндiя, третє – Бразилiя i четверте – Росiя. Більша частина респондентів констатувала, що пріорітетним є розширення бізнесу на ринках що розвиваються порівняно з традиційними. Рейтинг було побудувано на основі опитування представникiв 116 світових корпорацій з різних сфер діяльності, якi відправляють в iншi країни вiд десяткiв до тисяч спiвробiтникiв на рiк [1].

На таке оцінювання України у міжнародному бізнесі вплинуло багато факторів одним з яких є низький рівень економічної свободи. За результатами дослідження, проведеного Heritage Foundation спільно з Wall Street Journal Україна опустилася на 164-те місце в рейтингу економічних свобод (Таблиця 1). Це найгірший показник серед європейських країн. Минулого року Україна займала 162-те місце, а у 2009-му була 152-ю.

При визначенні рейтингу брали до уваги 10 категорій економічної свободи для кожної країни:

1.            Свобода бізнесу.

2.            Свобода торгівлі.

3.            Фіскальна свобода.

4.            Участь органів влади.

5.            Монетарна свобода.

6.            Свобода інвестицій.

7.            Фінансова свобода.

8.            Право власності.

9.            Свобода від корупції.

10.         Свобода праці [2].

 

Таблиця 1

Рейтинг економічної свободи країн світу у 2011 році [2]

Місце

Країна

ІНДЕКС

№ 1

№ 2

№ 3

№ 4

№ 5

№ 6

№ 7

№ 8

№ 9

№ 10

1

Гонконг (Китай)

89,7

98,7

90,0

93,3

89,6

87,1

90,0

90,0

90,0

82,0

86,2

2

Сінгапур

87,2

98,2

90,0

91,1

91,3

86,2

75,0

60,0

90,0

92,0

98,0

3

Австралія

82,5

90,1

84,4

61,3

64,7

85,0

80,0

90,0

90,0

87,0

92,2

4

Нова  Зеландія

82,3

99,9

86,6

64,7

49,3

84,8

80,0

80,0

95,0

94,0

89,2

5

Швейцарія

81,9

80,2

90,0

68,4

69,3

83,8

80,0

80,0

90,0

90,0

87,8

6

Канада

80,8

96,4

88,1

78,0

52,7

78,8

75,0

80,0

90,0

87,0

81,7

 

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

164

Україна

45,8

47,1

85,2

77,3

32,9

63,2

20,0

30,0

30,0

22,0

50,0

 

Як бачимо з табл. 1 найгірші оцінки України отримала за умови для інвесторів, боротьбу з корупцією, право власності та фінансову свободу.  Ведення бізнесу, тим часом, отримало лише 47 балів зі 100 можливих. До п’ятірки найбільш економічно вільних країн потрапили Гонконг, Сінгапур, Австралія, Нова Зеландія та Швейцарія.

На негативну оцінку заслуговує і економіка України загалом. Україна увійшла до п'ятірки найгірших економік світу. Випередили Україну у рейтингу  Мадагаскар, Вірменія та Гвінея. Такого висновку дійшов журнал Forbes, проаналізувавши макроекономічні показники більшості країн світу за останні роки та прогнози розвитку до 2012 року. Зокрема, валовий внутрішній продукт на душу населення в Україні знаходиться на рівні таких країн як Сербія і Болгарія. Основними факторами, які зумовили таку оцінку були: високий рівень інфляції, корупція, недосконале державне управління та судова система [1].

На основі наведених вище даних можемо виділити такі бар'єри на шляху транснаціоналізації України:

-     високий рівень інфляції;

-     високий рівень інфляції;

-     наявність торгових бар'єрів;

-     обмеження руху капіталу;

-     великий податковий тягар;

-     низька ефективність антимонопольної політики;

-     відтік кваліфікованих кадрів;

-     непрозоре ухвалення урядових рішень;

-     недовіра до судової системи;

-     наявний тягар державного регулювання;

-     низький захист прав інтелектуальної власності та інші.

Отже, як бачимо є багато перепон, які заважають розвитку міжнародного бізнесу на теренах українського простору. Тому важливим є негайне їх знищення, або хоча б зниження. Взмозі це зробити лише уряд України разом з ініціативними суб'єктами господарювання. До заходів, які допоможуть усунути дані бар'єри можна віднести::

-     посилення та удосконалення державного управління;

-     зниження рівня корупції за рахунок посилення всебічного контролю;

-     забезпечення відповідності українського законодавства європейському, та його стабілізація;

-     зменшення тиску на суб'єктів господарювання;

-     запровадження спрощеного порядку державної реєстрації підприємств-нерезидентів;

-     гарантування макроекономічної стабільності (збільшення ВВП, зменшення інфляції).

Отже, створення ТНК в Україні є досить ризиковим та не гарантує в перспективі розширене відтворення їх діяльності. Оскільки міжнародні корпорації позитивно впливають на економічне та ринкове середовище країни, то необхідно забезпечити їм ефективні умови функціонування,  які в свою чергу можливі лише у випадку введення в дію усіх вище запропонованих заходів. Але кожна країна мусить звертати увагу на створення власних ТНК та стимулювати їх діяльність та розвиток. Збільшення сфери обігу українських ТНК приноситиме більше вигод ніж розвиток закордонних ТНК, а саме: дозволить захистити національні інтереси, розширити ринки збуту національної продукції, сприятиме розвитку міжнародних економічних відносин України у різних сферах бізнесу, тобто інтеграції України у світову економіку.

 

Література

 

1.   Інтернет-портал для управлінців [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www. management.com.ua.

2.   Офіційний сайт "2011 index of economic freedom" [Електронний ресурс]– Режим доступу: http://www.heritage.org/index/country/ukraine/.