Экономические науки / 7.Учет и аудит

Доц. Кудирко О.М., Козир А.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Проблеми аудиторської діяльності в Україні та шляхи їх вирішення

Система фінансового контролю в Україні суттєво змінилась з розвитком ринкових відносин. Потреба у гарантії достовірності, об’єктивності та законності фінансової звітності зумовила виникнення і подальший розвиток в Україні аудиту як незалежної форми контролю. Аудит є однією з основних форм економічного контролю, головною функцією якого є об’єктивність оцінки облікової та звітної інформації про фінансово-господарську діяльність юридичних осіб, та базується на взаємній зацікавленості держави та власників підприємства. Але існує проблема низької якості аудиторських послуг, недостовірності інформації, наданої аудиторськими висновками, що негативно впливає як на діяльність підприємств, так і на економічне становище держави загалом.

Вагомий внесок у дослідження проблем аудиторської діяльності зробили українські вчені та практики, зокрема: М.Т. Білуха, О.С. Бородкін, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, В.В. Головач, З.В. Гуцайлюк, Н.І. Дорош, С.Я. Зубілевич, Л.М. Крамаровський, А.М. Кузьмінський, М.В. Кужельний, Л.П. Кулаковська, О.Ю. Редько. Заслуговує на увагу досвід аудиторської діяльності у розвинених країнах Європи та США, викладений у працях Р. Адамса, Е.А. Аренса, М. Готліба, Р. Доджа, Дж.Л. Лоббека, Р. Монтгомері, Дж.К. Робертсона.

Метою статті є висвітлення основних проблем аудиту в Україні, розробка рекомендацій щодо вдосконалення законодавчого і нормативного регулювання аудиту, практичної діяльності аудиторів та аудиторських фірм.

Аудит – це обов’язкова частина цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни. Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» [1], аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил, згідно із вимогами користувачів.

Нестабільна економічна ситуація, що склалася в Україні, потребує вирішення низки проблем, які мають місце у професійній діяльності аудиторів, аудиторських фірм і унеможливлюють успішний розвиток аудиту.

Однією з проблем є недостатня кількість методичних розробок з аудиторського контролю, що спричиняє нестачу знань та низьку компетенцію аудитора під час виконання своїх завдань. Крім того, такі тенденції призводять до пониження рівня конкурентоспроможності українських аудиторів, порівняно з іноземними, які пропонують значно ширший перелік послуг [2, с.530].

Іншим негативним явищем є недостатність кваліфікованих аудиторських кадрів, що призводить до зниження якості аудиторських послуг. Нині аудитор не завжди здійснює якісну аудиторську перевірку та складає достовірний аудиторський висновок. Незважаючи на законодавчу вимогу щодо обов’язкового підтвердження незалежним аудитором показників річної фінансової звітності, інвестори та інші користувачі звітності не відносяться з належною довірою до висновку аудитора про достовірність показників фінансової звітності [3, с.60].

Поряд з перерахованими вище питаннями існує серйозна проблема формування ціни на аудиторські послуги, а саме, в частині методики її визначення. Єдиної системи розрахунку вартості послуг аудиторської фірми в Україні не існує, тому аудитори часто використовують власну систему формування ціни.

Більшої уваги потребує система впровадження інформаційних систем для потреб аудиту. Особливості контролю в умовах автоматизації висвітлені лише у загальних аспектах, відбувається відставання новітніх технологій опрацювання економічної інформації.

Таким чином, виникає низка проблем у процесі становлення та здійснення аудиту в Україні.

Комплексна програма подолання кожної з проблем забезпечить ефективне та якісне здійснення аудиту та сприятиме подоланню негативних явищ в економіці України, пов’язаних з недостатнім контролем за суб’єктами підприємницької діяльності.

В Україні контроль за якістю аудиту та аудиторських послуг здійснює Аудиторська Палата України. Тому в першу чергу поліпшення аудиту покладається на її відповідальність.

Завданнями Аудиторської Палати України з метою поліпшення аудиту в Україні є:

- затвердження стандартів аудиту, адаптованих до економічної ситуації України;

- сувора сертифікація осіб, які будуть займатися аудиторською діяльністю;

- підвищення якості аудиторських послуг шляхом провадження регулярних програм навчання, підготовки та перепідготовки аудиторів;

- здійснення ретельного контролю за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону України «Про аудиторську діяльність», стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;

- забезпечення незалежності аудиторів у процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосування до них штрафів та грошових стягнень;

- вдосконалення системи сертифікації аудиторів [4, с.24].

Надзвичайно важливим завданням в аудиторській практиці є підвищення якості аудиту та аудиторських послуг. Очевидно, що якість аудиторських послуг прямо залежить від підготовки кадрів і підвищення їх кваліфікації.

Критерієм якості при проведенні аудиту вважається, насамперед, виконання аудиторами вимог міжнародних стандартів аудиту. Однак суворе дотримання нормативів пов’язане зі збільшенням трудозатрат аудиторів, збором додаткової інформації, документуванням процесу перевірки, розрахунками. Але такі затрати рідко відшкодовуються замовником.

Для вирішення такого роду проблем аудиторські фірми намагаються враховувати рівень професійної компетентності своїх співробітників у вигляді кваліфікаційних вимог, що висуваються до посад, передбачених структурою їх управління [3, с.61].

Ще одним з основних напрямів підвищення якості аудиту є розробка внутрішньо-фірмових методик аудиту, робочої документації тощо, оформлених у вигляді внутрішньо-фірмових стандартів.

Вирішенням проблеми у використанні комп’ютерної техніки є її застосування як допоміжного інструменту в роботі аудитора – це експертні системи. Вони вирішують такі завдання: інтерпретація, оцінка ситуації, прогнозування, видача інструкцій, контроль, спостереження, планування.

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що для розвитку аудиту в Україні вже зроблено досить багато, але ще залишаються проблеми, від правильного, успішного вирішення яких залежать перспективи його подальшого розвитку. Отже, першочергового роз’яснення потребує удосконалення законодавчого регулювання аудиту в Україні, подальша розробка і впровадження національних нормативів аудиту, поліпшення методики та організації аудиторських перевірок, їх якості.

Література:

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» // Відомості Верховної Ради України, 1993, №23, ст. 243 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3125-12.

2. Шевчук О.А. Аудит в Україні – проблеми та перспективи розвитку // Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу Тернопільського національного економічного університету. – 2011. – №6. – С. 530-531.

3. Драч В.І. Наступний крок: забезпечення якості аудиторських послуг // Аудитор України. – 2011. – №5-6. – С. 60-61.

4. Шульман М.К. Проблеми практичної реалізації принципу незалежності у діяльності аудитора // Аудитор України. – 2010. – №14. – С. 23-25.