Слєпченко Дарина Юріївна

                                                                  

                                                                 Україна ,м. Київ, НТУУ «КПІ»,АМм-61                                                             

 

Управління механізмом працевлаштування випускників ВНЗ

                                                                                                                                                

       Для того,  щоб економічна ситуація в країні поліпшилася, та зазнала якісних змін необхідне встановлення балансу між підготовкою фахівців з вищою освітою та потребою в них економіки. Потрібно пам’ятати, що за умов спаду в економіці та збільшення рівня безробіття саме сфера  освіти грає роль механізму зняття  напруження для молоді на  ринку праці.

       Проте  ефективність застосування відповідного механізму у довгостроковій перспективі зменшується, оскільки загострюються проблеми фінансування освіти, порушується зв’язок з реальними потребами економіки.

Через те, що освіта недостатньо фінансується поступово втрачається зв’язок  з дійсними потребами економіки, що негативно впливає на перспективу використання даного механізму у майбутньому. Запровадження  зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) не дало очікуваного поштовху до змін на краще у ситуації в освітній сфері. І зараз значною залишаються різниця  між прийомом та випуском  ВНЗ за галузями знань, що ускладнює працевлаштування випускників. Прикладом може бути статистика Державного центру зайнятості, яка свідчить про те, що найбільший відсоток зареєстрованих безробітних  серед випускників ВНЗ є спеціалісти у сфері фінансів, економіки та права.

       Обмежені можливості фінансування дотацій роботодавцям у зв’язку з працевлаштуванням випускників призвели до призупинення дії  Закону України „ Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотацій  роботодавцями ”. Зростання масштабів неповної зайнятості на вітчизняних підприємствах  внаслідок погіршення їх фінансового становища об’єктивно подовжує призупинення дії цього Закону.

На даний час фінансово-економічна криза впливає на працевлаштування випускників вищих навчальних закладів України. Глибинні зміни слід чекати лише в 2011-2016 роках. Ось деякі аспекти майбутніх змін.

·                     поступове наближення структури аграрного сектору до усталеної в розвинених країнах обмежить можливості працевлаштування випускників аграрних ВНЗ, продовжиться скорочення чисельності лікарів та педагогів у сільській місцевості. Щоправда, посилення урбанізації країни потребуватиме більшої кількості фахівців з вищою освітою, що характерно для великих міст та мегаполісів;

·                     серйозне посилення конкурентної боротьби за найбільш «смачні» та перспективні робочі місця буде супроводжуватись посиленою диференціацією оплати праці;

·                     швидке старіння технологічних знань та навичок в умовах технологічного оновлення виробництва,  вимагатиме систематичного навчання і вимивання з найбільш перспективних галузей неготових до цього працівників, а значить кращі шанси для молоді. Буде збільшуватись база робочих місць робітників, які потребуватимуть фахівців з вищою освітою різних рівнів;

·                     банкрутство нежиттєздатних бізнесів не стільки призведе до зростання безробіття, скільки створить чимало можливостей для розвитку нових бізнес-проектів, чим, у першу чергу, зможуть скористатись молоді амбітні та освічені підприємці;

·                     поступовий відхід від активної трудової діяльності покоління 40-50-х років створить привабливі можливості для працевлаштування молодших спеціалістів у виробничій сфері;

·                     чисельність випускників вищих навчальних закладів впродовж 2011-2016 років буде постійно скорочуватись, що буде поступово підвищувати напруженість на ринку праці;

посилиться боротьба роботодавців за справді талановиту молодь, що цілком може набирати форм поглибленої співпраці між навчальними закладами та індустрією, а це сприятиме підвищенню рівня освіти випускників і збільшенню їх конкурентоспроможності на ринку праці взагалі.

     Для того, щоб після закінчення  ВНЗ знайти роботу яка буде відповідати як амбіціям випускника так і бажаній платні необхідно ще під час навчання звернути увагу на такі аспекти :

-         необхідно чітко уявляти у якій сфері ти хочеш працювати і в процесі навчання поглиблено вивчати  саме ті предмети, що знадобляться у майбутньому;

-         намагатися постійно вдосконалювати свої практичні навички у таких сферах як: іноземні мови та робота з комп’ютером, адже роботодавці у своїх вимогах стають більш жорсткішими;

-         для проходження практики обирати заклади які дають можливість здобути певний досвід, який буде використаний у роботі;

-         навчаючись на останніх курсах обрати для себе бажану компанію у якій хотілося б працювати та почати збирати про неї інформацію. Можливо саме «зараз»  вони шукають студентів, які б хотіли працювати у вільний від навчання час. А це надасть можливість проявити себе та отримати бажану роботу після закінчення вишу.  

          Проте, для студента денної форми навчання це може бути не зовсім   зручно. Адже викладачі, більшою мірою, проти поєднання роботи та навчання. Звертаючись до Кодексу законів про працю ми бачимо, що у ньому немає чіткого формулювання, щодо неможливості студента, який вчиться на стаціонарі поєднувати роботу і навчання.

         Тому можна зробити висновок, що у вільний від навчання час студенти мають право працювати  та отримувати як бажаний досвід у роботі так і зарплатню.