Державне управління/2.Сучасні технології управління

Дідушко А. О.

Національний технічний університет України ”Київський політехнічний інститут“

Технології управліня в державній службі

Найважливішими властивостями сучасних управлінських технологій з'являються їх системність (неможливо безкарно змінювати частини системи, потрібно увесь час бачити систему в цілому), комплексність і збалансованість підходу. Якщо зміни не плануються і ретельно не прораховуються, найчастіше вони породжують конфлікти і з’вляються нові проблеми. Підходи і технології управління, відпрацьовані в комерційних фірмах впроваджуються в практику управління державних організацій: авторитарне управління змінює менеджмент участі, монополію за поданням послуг змінює змагання, конкуренція за поданням послуг, механізм бюрократії перетворюється на механізм ринку і т.д.

Основною тенденцією змін управління в державній службі нині стало перенесення управлінських методів і технологій із комерційної сфери в державну. Однак слід зазначити, що в тих сферах державної служби, де переважають рутинні функції і вирішуються стандартнізадачі, які повторюються, домінують в традиційних методах управління. Головною складовою успішного управління в державній службі є інноваційнність. До практики роботи державних установ проникає технологія створіння команд – гнучких тимчасових творчих груп, орієнтованих на створення нового або вдосконалення старого «продукту». «Командні» технології управління стали активно проникати в практику державної служби. Команди стають головним інструментом досягнення індивідуальної прихильності, спрямованої на головнізадачі. Вони стають основним інструментом досягнення індивідуальної прихильності, спрямованої на головні задачізадачі. Технологія управління – це прийоми, способи і порядок (послідовність, регламент) виконання процесу управління в цілому і його складових функцій.

В державних організаціях нового типутипу міняється роль керівника: він вже не стільки диспетчер, скільки консультант; він не стільки передає вказівки начальства, скільки допомагає співробітникам самостійно виробляти нові підходи, вдосконалювати прийоми і методи виконуваної роботи і т.д. В процесі становлення нової моделі управління змінюється роль персоналу. Інвестиції в людський капітал набувають такої ж важливості, як і інвестицій в основні фонди. Обов'язковим стає безперервне навчанняння персоналу перш за все, техніці вирішення проблем.

Перехід управління в державній службі від традиційної бюрократичної моделі до нової моделі управління, орієнтованої на пошук ефективного вирішення проблем, характеризується більшою орієнтацією на цілі і місію, на відміну від орієнтації на правила і процедури. Традиційні підходи в державному управлінні постійно концентрують увагу на питанні про обсяги витрати державних коштів, при цьому вимірювання реальний результат залишається в тіні. Нові підходи управління в державній службі примушують переносити основну увагу на вимір і моніторинг результатів, які отримані в процесі тих або інших дій державної служби.

В процесі становлення нової моделі управління в державній службі видозмінюються процедури контролю. Специфіка управління в державній службі часто визначається термінами «адміністрування» і «бюрократія». Ці терміни зазвичай позначають тяжіння управління в державній службі до автократичної моделі управління, в якій ключовими характеристиками є:

· дотриманнядотримання інструкцій;

· поділ на тих, хто видає інструкції, і тих, хто їх виконує;

· концентрація влади і політичної волі;

· обмеження свободи;

· адміністративний контроль;

· авторитарний стиль управління.

На місце тотального бюрократичного контролю приходить контроль з боку споживачів послуг державної служби, який здійснюється як безпосередньо, так і за допомогою громадських організацій і засобів масової інформації.

Технології державного управління – це цілий напрям теоретичних пошуків і практичних експерементів. Їх висунення на порядок денний викликано об'єктивним ускладненням і збільшенням вартості процесів державного управління і одночасно посиленням їх ролі (значення) в життєдіяльності суспільства.

Сьогодні і в прогнозованому майбутньому неможливо упорядкувати управлінську діяльність і систему державного управління, без розробки і освоєння інноваційних технологій по всіх найважливіших аспектах організації і функціонування державного управління, перш за все стратегічного планування. Причому мова йде не про надання нові найменування старим, бюрократичним процедурам і операціям, не про просте оснащення чиновницьких кабінетів сучасними електронними засобами, а про нове осмислення державного управління. Інноваційні технології, якщо вони реально відбудуться в державному управлінні, повинні викликати глибокі перетворення у всій системі, забезпечити раціональність і ефективність управлінської діяльності державного апарату.

Література:

1. Саак А.Э. Информационные технологии управления: учебник для ВУЗов.. / А.Э. Саак, Е.В. Пахомов, В.Н. Тюшняков. – 2е изд. – Спб,:Питер, 2008.

2. Систер В.Г. Информационные технологии на службе города / В. Г. Систер // Информационное общество. – 2003. – №1.

3. Шубин А.В. Единая государственная система управления и передачи данных (ЕГ- СУПД) и ее законодательное обеспечение («Электронная Россия 2002-2010 годы)») / А.В. Шубин, М.А. Есипов, Б.В. Кристальный // Информационные ресурсы России. - 2002 - №1.