УДК 130.2:111.852
Філософія / Філософія
культури
к.філос.н. Галгаш Г.Ю.
Теоретичне питання
детермінант культурогенезу залишається на цей час недостатньо розробленим в
сучасній вітчизняній філософії культури і філософській антропології. Стосовно
стану розробленості проблеми треба відзначити наявність наукових робіт по
суміжним питанням. Так, проблему культурогенезу розглядає А. Фліер, питанням
інформаційних детермінант культурогенезу займаються сучасні російські
науковці С. Оленєв та Н. Сляднєва, проблему соціотехнічних
детермінант розробив А. Лук’янцев.
В вітчизняній естетиці проблемою естетичних чинників соціальної
регуляції займається сучасні науковці О. Воєводін, О. Єрьоміна.
Аналіз літератури з
проблеми [1-6] дозволяє виділити нам наступні типи культурогенетичних детермінант:
Географічні детермінанти.
Поняття географічних детермінант включає в себе чинник територіального положення як головний у розвитку культури.
Ідеї впливу географічного середовища на розвиток культури висував Л. Гумільов.
Ноосферні детермінанти.
(В. Вернадський, Л. Гумільов, М. Моісеєв). Поняття ноосферних
детермінант пов'язано з ідеєю перетворення людиною біосфери, яка під впливом
людського втручання переходить в ноосферу - сферу розуму, в якій саме розумна
діяльність стає визначальним чинником культурогенезу.
Інформаційні детермінанти
(О. Тофлер, М. Кастельс, Д. Бел, А. Іоселіані, М. Мак-Люен,
Дж. Несбіт, X. Ортега-і-Гасет, В. Канке, О. Ракітов, В. Розін
С. Оленєв, Н. Сляднєва). Головним чинником культурогенезу в
постіндустріальному суспільстві є інформація, що обумовлює перспективи розвитку
економіки, змінення соціальної структури, нову якість життя, та ін. Основними
характеристиками культури в умовах глобальної інформатизації стають власне її
інформатизація і віртуалізація. Інформатизація визначає
інформаційно-технологічні параметри розвитку культурної реальності, свідчить
про наростання науково-технологічної інформації і формування інформаційної
інфраструктури. Віртуалізація культури в умовах глобалізації свідчить про
включення різних сфер культури в глобальну інформаційну мережу - Інтернет, що
робить культурну інформацію систематизованою, мобільною і доступною.
Соціотехнічні детермінанти культурогенезу (Л. Мемфорд, А. Лук’янцев, В. Симоненко, Д. Іванов,
М. Ігнатьев, Б. Козлов, М. Кондратьєв, Є. Краснухіна,
О. Лебедєв, І. Мелік-Гайказян, М. Мунтян, Н. Попкова). Проявом культурогенезу
на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства є технологізація -
процес впровадження інноваційних технологій у всі сфери життєдіяльності
суспільства, який перетворює культурну реальність в техніко-технологічну. У постіндустріальному
інформаційному суспільстві посилюється роль технологічних і інструментальних
основ культури, відбувається інтенсивне заміщення «машинних технологій»
«інтелектуальними технологіями». У цих умовах зростає роль соціотехнічних
детермінант, найбільш значущими з яких є техносфера та інфосфера, що надають культурогенезу техніко-технологічну спрямованість.
Естетичні детермінанти культурогенезу. В сучасних дослідженнях з філософії культури ця проблема розглядається
О. Воєводіним. Суміжним питанням є питання естетичних чинників соціальної
регуляції, що підіймається в естетиці сучасним вітчизняним науковцем О. Єрьоміною.
Естетична регуляція соціуму постає як процес керування інтересами людей,
упорядкування і приведення їх у відповідність завданням суспільства. Естетична
регуляція ґрунтується на принципах штучного моделювання емоційної забарвленості
знакових структур, що постають в індивідуальній свідомості як естетичні образи
і спрямовують індивідів на необхідну суспільству поведінку і діяльність. Основними
формами естетичної регуляції стають онтологічно-символічна, раціонально-образна
і комунікативно-знакова, які формують в культурі такі основні типи людини:
людина символічна (ейдетична та тектонічна), індивідуалістична (егоїстична та
особистісна), людина техногенна (машинна та віртуальна) [1, с. 12-13].
Самодетермінація культури
(Л. Уайт, А. Фліер). Культурогенез є перманентним самооновленням
культури. Згідно з поглядами Л. Уайта, «культура повинна розглядатися як
процес sui generis, тобто такий, що має причиною самого себе» [6, с. 548].
Література:
1.
Єрьоміна О.А. Естетичні чинники соціальної регуляції:
автореф. дис… канд. філос. н.: 09.00.08 / Єрьоміна О.А. - Луганськ, 2011. –
16 с.
2.
Лукъянцев
А.Н. Культурогенез: социотехнические детерминанты и манифестация на современном
этапе : автореф. дис. ... кандидата философских наук : 09.00.13 / Лукъянцев А.Н.
- Ставрополь, 2009. –
16 с.
3.
Оленев
С.М.
Метаинформационная детерминанта культурогенеза // Информационные ресурсы
России. - 2002. - № 1-2 (64-65).- С 23-25.
4.
Оленев
С.М.,
Сляднева Н.А. Информационные основы культурогенеза // Культурология: новые
подходы: Альманах-ежегодник. № 3-4. - М. : МГУКИ, 1998.
5.
Флиер
А.Я. Культурогенез в истории культуры // Общественные науки и современность.
1995. - № 3.
6. White Leslie A. Culturology // international Encyclopedia of the Social
Sciences. Vol. 3. N.Y.: The Free Press, 1968. P. 550