К.е.н., доцент Шевчук Л.П.

Ніколаєва Ю.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київський національний торговельно-економічний університет

ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОДИН ІЗ ЧИННИКІВ ПРИРОСТУ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ

Кінцевим результатом, який формує фінансові ресурси підприємства, забезпечує його стабільність і конкурентоспроможність на ринку товарів та послуг, є прибуток. Саме на основі одержаного прибутку будь-яке підприємство незалежно від форми власності та виду діяльності виконує свої функції, спрямовуючи кошти на власний розвиток, на соціальні потреби, у фонд матеріального заохочування та на ін. Закони ринкової економіки вимагають постійного кругообігу коштів у народному господарстві, що заснований на платоспроможному попиті. У цих умовах визначення фінансової стійкості, найважливішими ознаками якої є платоспроможність і наявність ресурсів для розвитку, ставиться до числа найбільш важливих не тільки фінансових, але й загальноекономічних проблем.

Дослідження даного питання представлено у працях таких вчених: В.Д. Базилевича, І.А. Бланка, С.В. Зазанської, С.Ф. Покропивного, А.М. Поддєрьогіна та ін.

Фінансова стійкість відіграє важливу роль у функціонуванні підприємства. Вона відображає стабільне перевищення доходів над витратами та стан ресурсів, що забезпечує вільне маневрування коштами організації та шляхом їх ефективного використання сприяє безперебійному процесу виробництва та реалізації, розширенню та оновленню[1].

З усіх показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства, виділяють як найбільш узагальнюючий показник фінансової стійкості залишок або недостачу джерел коштів для формування запасів і витрат. Цей показник отримують у вигляді різниці розміру джерел коштів і розміру запасів і затрат. Відповідно до показників забезпеченості запасів і затрат джерелами їх формування виділяють наступні ступені фінансової стійкості підприємства:

1. Абсолютна стійкість фінансового стану, яка трапляється рідко і є крайнім типом фінансової стійкості. При цьому запаси і затрати менші за суму власного оборотного капіталу і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності.

2. Нормальна стійкість фінансового стану, який гарантує його платоспроможність. Запаси і витрати дорівнюють сумі власного оборотного капіталу і кредитам банку під товарно-матеріальні цінності.

3. Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан, при якому порушується платоспроможність, але є можливість відновлення рівноваги між платіжними засобами та платіжними зобов’язаннями за рахунок залучення тимчасово вільних джерел в оборот і збільшення власного капіталу. Фінансова стійкість вважається при цьому допустимою за умови, що розмір короткострокових кредитів і позикових коштів, які залучені в оборот для формування запасів і витрат, не перевищують вартість виробничих запасів і готової продукції (найбільш ліквідної частини матеріальних оборотних коштів). Якщо ця умова не виконується має місце погіршення фінансового стану.

4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, оскільки в цій ситуації грошові кошти, короткострокові цінні папери та дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості та прострочених позик[1].

Фінансова діяльність будь-якої компанії являє собою комплекс взаємнопов’язаних процесів, що залежать від багатьох різноманітних факторів. Існують внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на фінансову стійкість підприємства. З погляду впливу на фінансову стійкість підприємства визначальними внутрішніми факторами є:

−галузева приналежність суб'єкта господарювання;

−структура продукції(послуг), її частка в попиті;

−розмір оплаченого статутного капіталу;

−величина й структура витрат, їхнього динаміка в порівнянні із грошовими доходами;

−стан майна й фінансових ресурсів, включаючи запаси й резерви, їхній склад і структуру.

Окрім внутрішніх факторів, на фінансову стійкість впливає також низка факторів зовнішнього середовища. Термін "зовнішнє середовище" містить у собі різні аспекти: економічні умови господарювання, наявні в суспільстві суспільстві техніку й технологію, платоспроможний попит споживачів, економічну й фінансово-кредитну політику уряду держави і прийняті ними рішення, законодавчі акти по контролю за діяльністю підприємства, систему цінностей у суспільстві тощо. Ці зовнішні фактори впливають на все, що відбувається усередині підприємства[3].

Отже, важливе місце в системі показників діяльності підприємства має фінансова стійкість, яка перебуває під впливом різноманітних фінансово-економічних процесів. Тому її слід визначити як такий стан фінансових ресурсів підприємства, при якому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності - на основі зростання прибутку й активів при збереженні платоспроможності й кредитоспроможності.

Література:

1. Ткаченко Т.П. Фінансова стійкість як показник ефективності фінансового менеджменту підприємства/ Т.П. Ткаченко, Є.О. Біленька//Актуальні проблеми економіки. -2008. - №3. – С.93-97.

2. Дзюба І.В. Вплив факторів на збільшення прибутку підприємства/ І.В. Дзюба, М.В. Шашина//Актуальні проблеми економіки. -2011. - №2. – С.74-78.

3. Опачанський Д. Методи визначення приросту фінансових ресурсів підприємства, напрямків і ефективності їх використання/ Д. Опачанський//Економіст. – 2006. - №12. – С.44-47.