Экономические науки/11.Логистика

Хом’як Л. Г., к.е.н., доцент Слободяник Н.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

РОЛЬ ПОСЕРЕДНИКІВ У ЛОГІСТИЧНИХ КАНАЛАХ РОЗПОДІЛУ

Успішна діяльність товаровиробника на товарному ринку визначається не лише тим, наскільки чітко в нього налагоджено процес виробництва товарів або надання послуг, чи відповідає їхня якість вимогам споживача, а й тим, наскільки швидко та надійно буде забезпечено доставку замовлення до споживача. [3, с. 311]

Сучасний виробник не може обійтись без допомоги посередників. Реалізація через посередника звільняє виробника від необхідності йому самому знаходити покупців і здійснювати продаж. Послугами посередників користуються тому, що вони вміють найкращим чином запропонувати товари цільовому ринку. Використовуючи свої зв’язки, навики, переваги спеціалізації і високу якість роботи, посередники можуть принести виробнику більше користі, якби він здійснював збут своєї продукції самостійно.

В таких країнах, як Великобританія, США, Японія, Німеччина, Швеція на частку посередників приходиться до половини обороту товарів та послуг. В Україні торговельно-посередницька діяльність розвивається досить суперечливо: з одного боку — лібералізація торгівлі, розширення зовнішньоекономічних зв’язків, роздробленість і віддаленість постачальників і покупців, ускладнення комерційних операцій об’єктивно потребують прискореного формування інституту торгових посередників як елементу інфраструктури товарного ринку; з іншого — недосконалість нормативної бази, низький професійний рівень посередників, загальна недовіра стримують процес формування посередницьких структур.

Для відбору посередників потрібно насамперед зібрати необхідну інформацію про них. Для цього використовуються різноманітні джерела: газети, журнали, економічні огляди та інші друковані видання; вивчення ринку; постачальники, клієнти, замовники, конкуренти; пряма рекламна розсилка; торговельні представництва; опитування експертів та споживачів; виставки, ярмарки, конференції.

В окремих випадках використання посередників стає необхідністю, наприклад за таких обставин, коли: цільовий ринок збуту монополізований і закритий для самостійного проникнення товаровиробником; виробники товарів чи послуг не мають юридичних підстав для здійснення зовнішньоекономічних операцій; виробник не може самостійно здійснювати дослідження закордонного ринку, займатися пошуком партнерів, професійно розробляти умови контракту і т.д.; використання посередників – є міжнародним торгівельним звичаєм, наприклад, при торгівлі на біржах та аукціонах. [1, с. 115]

Якщо керівництво підприємства вважає за доцільне використати переваги збуту продукції через торгових посередників, перш за все воно має визначитись, через яких саме.

Торговими посередниками можуть бути: оптовий торговець, роздрібний торговець, оптовий агент, збутовий агент, дистриб'ютор, джоббер, брокер, комісіонер.

З економічної точки зору, задача торгових посередників — трансформувати асортимент продукції, що випускається виробниками, в асортимент товарів, необхідних споживачам. Виробники у великій кількості випускають обмежений асортимент продукції, а споживачам необхідний широкий асортимент товарів в невеликій кількості. Виконуючи функції каналу розподілу, посередники закуповують у багатьох виробників велику кількість товарів. Після цього вони подрібнюють цю партію товарів на більш менші частини, що включають у себе весь асортимент продукції, необхідний для споживача. Таким чином, посередники відіграють велику роль у встановленні співвідношення між попитом та пропозицією. [2, с. 229]

Посередники — обов’язковий елемент ринку. Фірми використовують посередників для найбільш кваліфікованого забезпечення зручності придбання продукції за факторами часу, місця, форми і власності; зниження витрат на реалізацію продукції або здійснення операцій з матеріально-технічного забезпечення виробництва; зниження рівня запасів готової продукції або необхідних матеріально-технічних ресурсів; зменшення кількості постачально-збутових операцій; кращого контактування зі споживачами або постачальниками — банками, транспортними, складськими, експедиторськими, страховими фірмами, іншими суб’єктами сфери товарного обігу; досягнення високої оперативності реакції на зміни ринкової кон’юнктури; підвищення ступеня конкурентоспроможності товарів; забезпечення доступу до первинної ринкової інформації.

Торговельне посередництво – досить важлива і невід’ємна частина сучасної ринкової економіки. Основна мета використання посередників – підвищення економічної доцільності та ефективності зовнішньоторговельних операцій. Торгівля через посередників значно підвищує оперативність збуту, прискорює обіг капіталу, оскільки посередники більш обізнані з ринковою кон’юнктурою, мають спеціальну фахову підготовку та розвинуту мережу інфраструктурних служб.

Література:

1. Дунська А.Р. Торгові посередники в зовнішньоекономічній діяльності: проблеми визначення та класифікації // Економічний вісник НТУУ «КПІ», - 2012. - № 3 – С. 115 – 121.

2. Рєзнікова В. В. Економічна сутність посередництва // Науковий журнал «Вісник Хмельницького національного університету», – 2009. – Т.3. – №4 – С. 228–234.

3. Савощенко А. С. Інфраструктура товарного ринку: Навч. посібник – К.: КНЕУ, 2004 – 458 с.