К.е.н., доцент Даценко Г.В., Черепчук М. І.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

УДОСКОНАЛЕННЯ КОНТРОЛЮ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб’єкта являється предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин (організацій і осіб), які зацікавленні в результатах його функціонування. Тому стрімко зростає значущість системи фінансової звітності підприємства, оскільки вона є основним джерелом інформації, необхідної зовнішнім та внутрішнім користувачам для оцінки діяльності підприємства в цілому, а також для цілей фінансового аналізу, прийняття ділових та управлінських рішень.

Відповідно, за таких умов особливо актуальними є дослідження шляхів удосконалення контролю системи фінансової звітності підприємства, що дасть можливість ефективніше встановлювати причини порушень із метою усунення негативних явищ і недопущення їх у майбутньому.

Метою дослідження є обґрунтування необхідності удосконалення контролю системи фінансової звітності підприємства.

Питання проблем контролю за діяльністю підприємств, зокрема контролю системи бухгалтерського обліку, аналізуються у дослідженнях як вітчизняних, так і закордонних науковців. Цим питанням у своїх працях займалися : Л.О. Сухарева, М.Т. Білуха, Є.В.Калюга, Н.І. Рубан, В.В. Сопко, В.О.Шевчук.

На сучасному етапі контроль за господарською діяльністю підприємств і організацій є однією із найважливіших функцій господарського керівництва. Суть контролю полягає в тому, щоб за допомогою певної системи перевірок, встановити причини і винних у відхиленнях звітності, адже метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень, повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. [1]

У ході контролю фінансової звітності повинен здійснюватись її аналіз. Аналізувати фінансову звітність доцільно, насамперед, за формами фінансової звітності. При цьому кожній із форм притаманний певний напрям аналізу. [4]

Горизонтальний аналіз — полягає у дослідженні показників фінансової звітності за звітний період та їх динаміки шляхом порівняння значення кожного показника звітності одного року з показниками інших років. Цей підхід дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей (груп статей) звітності в динаміці. [3]

Вертикальний аналіз — розрахунок структури узагальнюючих підсумкових статей звітності та утворення і аналіз динамічних рядів. Дає змогу визначати та прогнозувати структурні зрушення у складі майна та капіталу і напрями його використання. [4]

Безпосередньо дослідження фінансової звітності складається з наступних етапів:

Етап І. Перевірка фінансової звітності за формою: повнота заповнення реквізитів і граф звітності; правильність показників на початку звітного періоду; дотримання строків і термінів подання фінансової звітності.

Етап ІІ. Перевірка правильності складання кожної з форм звітності: арифметична перевірка кожної з форм; вивчення правильності ведення обліку; перевірка відповідності показників звітності даним бухгалтерського обліку.

Етап ІІІ. Перевірка узгодженості показників форм фінансової звітності.

Розпочнемо дослідження контролю звітності із визначення відповідності форм звітності затвердженим нормативними документами формам і складання усіх типових форм. Такі дії перевіряючого слід вважати частиною формальної перевірки, метою проведення якої є встановлення за допомогою візуальної перевірки та порівняння наявності усіх передбачених нормативними документами форм звітності, а в них – обов’язкових реквізитів, правильності заповнення відповідних рядків і граф звітності. [3]

На початковому етапі звітні форми перевіряються щодо: – правильності заповнення їх адресної частини. Встановлюється зазначення повної назви підприємства, виду діяльності відповідно до Статуту; – повноти заповнення реквізитів і показників рядків і граф звітності: перевіряється, чи у правильних одиницях виміру (тисячах гривень з одним знаком після коми) складено звітність, чи проставлені прочерки в тих рядках звітності, які не містять жодних показників. У результаті встановлюється наявність та правильність обов’язкових реквізитів форм звітності (підписів відповідальних осіб, печатки підприємства), відсутність чи помилковість яких може свідчити про недостовірність наданої для дослідження звітності. – дотримання встановлених законодавством строків і термінів подання фінансової звітності. [2]

Виходячи з багаторічного досвіду проведення перевірок та ревізій системи фінансової звітності серед порушень такого типу слід виокремити: порушення порядку проведення інвентаризації, не затвердження графіку документообігу та інші.

Вирішення проблеми контролю системи фінансової звітності підприємств має починатися із поліпшення методики контролю, тобто прийняття нормативно-правових документів та методичних рекомендацій, що мають чітко і недвозначно регулювати всі аспекти здійснення контролю системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві спираючись на світовий досвід вищих органів державного фінансового контролю. Прийняття нормативних документів та методичних рекомендацій дасть можливість створити нову систему державного фінансового контролю на рівні всіх розпорядників бюджетних коштів. [4]

В удосконалені контролю системи фінансової звітності також суттєвими важелями є покращення системи підготовки та перепідготовки кадрів з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності; забезпечення фінансової правосвідомості громадян; сприяння підвищенню ефективності економіки; запровадження порядку застосування міжнародних стандартів при складанні фінансової звітності суб'єктами господарювання; перехід на автоматизацію системи бухгалтерського обліку – введення на підприємствах єдиної комп'ютерної мережі, що дозволить зробити процес обліку менш трудомістким. [3]

Підбиваючи підсумки усього вищезазначеного слід зробити висновок, фінансова звітність підприємств в Україні є найбільш проблемною ділянкою в системі контролю і потребує негайного переходу на новий удосконалений рівень. Адже саме завдяки належному контролю система бухгалтерського обліку та фінансової звітності може бути надійною гарантією достовірності результатів фінансово-господарської діяльності підприємств для максимального задоволення інформаційних потреб зовнішніх і внутрішніх користувачів, що особливо необхідно для залучення іноземних інвестицій в національну економіку.

Список використаної літератури

1. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: наказ Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 25. – Ст. 330.

2. Костенко Г.І. Перевірка бухгалтерської звітності аудитором / Г.І. Костенко / / Бухгалтерський облік. - 2010. - № 4. - С. 49-58.

3. Костюченко В.М. Методичні аспекти контролю фінансової звітності. Регіональні перспективи.// Науково – практичний журнал – 2011. – №2 – 3., С 73 – 75.

4. Суходольський А.А. Фінансова звітність на підприємстві // Все про бухгалтерський облік. – 2011. - №14. - С. 33-38.