Экономические науки / 7. Учет и аудит
К.е.н., доцент Ксьонжик
І.В.
Магістр Лахтіонов А.А.
Миколаївський національний аграрний університет, Україна
ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ГРОШОВИХ
ДОКУМЕНТІВ, ВЕКСЕЛІВ ТА ІНШИХ ЕКВІВАЛЕНТІВ ГРОШОВИХ КОШТІВ
Найважливішою
характеристикою фінансового стану сільськогосподарського підприємства є
показник ступеня наявності грошових коштів та їх еквівалентів. Точний і
регламентований облік руху грошових потоків дозволяє не тільки уникнути помилок
і грошових втрат, але, перш за все, сприяє фінансовій стабільності
підприємства. Одним з методів такого обліку є інвентаризація грошових
документів, векселів та інших еквівалентів грошових коштів.
В
“Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних
цінностей, грошових коштів і документів, а також розрахунків”, затвердженої
наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69 (далі - Інструкція № 69) щодо порядку
здійснення й оформлення інвентаризації грошових документів, векселів та інших
еквівалентів грошових коштів сказано дуже мало і тільки щодо цінних паперів
[1].
При
перевірці фактичної наявності цінних паперів встановлюються правильність їх
оформлення, реальність вартості відображених у балансі підприємства цінних
паперів, повнота і своєчасність відображення в бухгалтерському обліку доходів з
фінансових інвестицій.
Інвентаризація
цінних паперів проводиться за окремими емітентами із зазначенням назви, серії,
номера, номінальної і балансової вартості, термінів їх погашення.
Інвентаризація
цінних паперів, переданих підприємством на зберігання спеціальним організаціям
(депозитарій, банк), полягає у звірці залишків, відображених на відповідних
рахунках бухгалтерського обліку підприємства, з даними виписок спеціальних
організацій [2, с. 24-28].
Крім
вищевикладених положень Інструкції ніякої додаткової інформації про те, яким
документом оформляти результати інвентаризації цінних паперів, як здійснювати
інвентаризацію грошових документів та інших цінностей, що знаходяться в касі, і
як оформляти її підсумки.
В
іншому нормативному документі, а саме в пункті 4.10 «Положення про ведення
касових операцій у національній валюті України», затвердженого Постановою
Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення про касу), викладено
порядок здійснення інвентаризації цінностей, що знаходяться в касі, і йдеться
про інвентаризацію не тільки національної або іноземної валюти, але і про
перевірку інших цінностей, що зберігаються в касі. Такими цінностям можуть бути
акції, облігації, векселі, дорожні чеки, путівки, поштові марки та інші
цінності, що зберігаються в касі. Так під час проведення інвентаризації
векселів встановлюється:
•
правильність їх оформлення;
•
реальність вартості врахованих на балансі векселів;
•
збереження векселів;
•
своєчасність і повнота відображення в бухгалтерському обліку отриманих доходів
за операціями з векселями [3].
Інвентаризація
векселів, зданих на зберігання в спеціалізовані установи полягає у звірці
залишків сум, що значаться на відповідних рахунках бухгалтерському обліку
підприємства-власника, з даними виписок цих організацій. Особливу увагу слід
приділяти векселями, переданим за індосаментом, в цьому випадку велике значення
має зміст передавального напису.
Основним
завданням інвентаризації векселів є виявлення їх фактичної наявності,
встановлення залишку чи недостачі, а також перевірка реальної вартості
зарахованих на баланс цінних паперів. Під час інвентаризації дані
бухгалтерського обліку векселів співставляються з наявними векселями в касі
підприємства. В разі виявлення розбіжностей даних обліку та наявної їх
кількості в касі підприємства, аудитор має з'ясувати причини таких
розбіжностей. Зокрема, причиною розбіжностей може бути вилучення векселя під
час проведення операцій інкасування, авалювання векселів, передачі векселів за
угодами застави та зберігання.
Сільськогосподарське
підприємство повинно мати акти прийому-передачі векселів. Під час проведення
інвентаризації відповідній комісії необхідно провести Порівнювальний аналіз
інформації, що міститься в актах із записами в книзі і звернути увагу на
ефективність здійснення операцій з векселями.
Але
в той же час в «Акті про результати інвентаризації наявності грошових коштів на
« ___ »_______ 200__ року, що зберігаються ____», типова форма якого
затверджена Положенням про касу, не передбачено реквізит, де б можна було
вписати дані про цінності, які зберігаються в касі.
Навіть
у назві «Акт про результати інвентаризації наявності грошових коштів ...»
говориться тільки про готівку, а у згаданому вище Положенні про касу, йдеться
про перевірку, а не про інвентаризацію інших цінностей, що зберігаються в касі.
Але це не означає, що поштові марки, дорожні чеки, векселі та інші цінності,
які знаходяться в касі на зберіганні не потрібно інвентаризувати, тобто
здійснювати їх опис, включати в «Акт про результати інвентаризації наявності
грошових коштів на « ___ »_______ 200__ року, що зберігаються ____ » або в
якийсь інший акт і звіряти зазначені в такому акті дані з даними
бухгалтерського обліку. Якщо активи значаться в обліку і є в наявності, то вони
повинні бути про інвентаризовані [4].
Якщо
інвентаризацію інших цінностей, що знаходяться в касі, все ж проводити
необхідно, то виникає питання, як її оформляти? На нашу думку, незважаючи на
те, що ні в назві «Акту про результати інвентаризації наявності грошових коштів
на« ___ »_______ 200__ року, що зберігаються ____» немає згадки про інші
цінності, та немає в ньому необхідного реквізиту, оформляти результати
інвентаризації інших цінностей, що знаходяться в касі, все-таки необхідно цим
актом. При цьому бажано оформити інвентаризацію таких цінностей окремими актами
по кожному виду цінностей, облік яких здійснюється на різних рахунках
(субрахунках) бухгалтерського обліку або, в крайньому випадку, розбити їх у цій
відомості з підбиттям підсумку по кожному виду або емітенту цінностей.
В
«Акті про результати інвентаризації наявності грошових коштів на « __» _______
200__ року, що зберігаються ____» передбачається вказувати тільки виявлений
обсяг готівкових коштів. Але не всі цінності, що зберігаються в касі, мають
номінальну вартість (наприклад, безкоштовна путівка в санаторій). Виникає питання,
які реквізити таких цінностей повинні бути вказані у згаданому акті. Перш за
все, необхідно вказати кількість таких цінностей, потім їхні індивідуальні
характеристики і, якщо є, серії, номера і номінальну вартість.
У
процесі здійснення інвентаризації інших цінностей, що знаходяться в касі, так
само, як і в процесі здійснення інвентаризації готівки в касі, складаються
робочі інвентаризаційні описи. Оформлення таких робочих інвентаризаційних
описів не регламентовано жодним законодавчим чи нормативним документом і
оформляються вони в довільній формі [5].
Інші
цінності, про які йде вище мова (марки, путівки, векселі, дорожні чеки, акції
та інше), можуть зберігатися не тільки в касі, але і в сейфі керівника, у банку
або в депозитарію. Інвентаризація їх здійснюється інакше тільки в тому випадку,
якщо вони зберігаються в банку або в депозитарію. У цьому випадку все зводиться
до звірки залишків інших цінностей, що значаться в бухгалтерському обліку
підприємства, та їх залишків у банку або в депозитарію, які вказуються в їх
виписках. А ось оформляються підсумки інвентаризації таких цінностей в тому ж
порядку, що і в касі. При цьому, оформляються окремі акти за кожним місцем
зберігання таких цінностей і по кожній відповідальній за їх збереження
матеріально-відповідальній або юридичній особі.
Література: