Спеціально
підібрані й організовані наочні засоби навчання на різних носіях: відеоматеріали
і статичні тематичні зображення (слайди, транспаранти, малюнки, плакати,
таблиці, схеми тощо) давно й успішно використовуються у навчальному процесі як
невід'ємна його частина: адже вони є найдоступнішою для сприйняття формою
пред'явлення навчального матеріалу. Ці засоби створюють особливе
предметно-мотиваційне середовище, що, завдяки змістовній суті, сприяє розвитку
пізнавальної активності, творчих здібностей тих, хто навчається, і, як наслідок,
формуванню їхньої освітньої, когнітивної та комунікативної компетенцій. З
іншого боку, будучи усвідомленим чи неусвідомленим "зовнішнім
подразником", стимулом, наочні засоби навчання дають тим, хто навчається,
додаткову психологічну опору для успішного засвоєння навчального матеріалу через
конкретизацію абстрактного (тобто, відображення й фіксацію зорових образів).
Таким чином,
можна сказати, що наочність на занятті з іноземної мови є тим візуальним
контекстом, без якого неможливе ефективне формування та розвиток загальнонавчальних
і конкретно-предметних компетенцій тих, хто навчається.
З точки зору
когнітивної психології, візуальний контекст:
1)
підсилює та підкріплює очікування (змістовну антиципацію) тих, хто
навчається;
2)
формує стимул для сприйняття нової інформації, підвищуючи готовність останнього.
Це зв'язок візуального
контексту та порога сприйняття інформації (стимулів та очікувань), що підтверджує
добре відоме будь-якому вчителю (викладачу) твердження: «Різноманітний за
формою стимул, що пред'являється з високою частотою та підкріплюється
візуальним контекстом, дозволяє не лише швидко класифікувати сприйняту
інформацію чи впізнавати її, а й ефективно її засвоювати, тобто, переводити з
рецептивної сфери діяльності у продуктивну».
Створення
засобів образотворчої наочності вимагає від учителя (викладача) значних затрат
часу та зусиль, хоч кожен розуміє, що вони з лишком "окуповуються"
підвищенням ефективності навчальної роботи. Задля взаємодопомоги методичними
об'єднаннями вчителів-предметників шкіл часто створюються спеціальні ресурсні
центри, що об'єднують різні дидактичні матеріали й наочні посібники: банки
даних, бібліотеки образів, відео- і фільмотеки і т. п.
Нові та, вочевидь,
безмежні можливості створення засобів образотворчої наочності надають
мультимедійні технології. На даний час комп'ютер є найбільш досконалим
технічним засобом навчання, адже дозволяє поєднати в межах однієї системи
функції кількох пристроїв: телевізора, аудіо- та відеомагнітофона. До того ж,
він зчитує інформацію та відтворює функції друкарської машинки, ЕОМ, мольберта,
креслярської дошки, приймально-передавального пристрою вербальної та
невербальної інформації (якщо мати на увазі доступ до мережі Інтернет та
електронної пошти) тощо. Такі можливості комп’ютера можна широко використовувати
у навчальному процесі.
Ця
багатофункціональність комп'ютера, його мультимедійні властивості дозволяють
створювати й відтворювати програмні продукти, основною рисою яких є
інтерактивна наочність (ефект занурення у навчальне програмне середовище і
взаємодії з ним). Це особливий і найдосконаліший на даний час вид наочності, створений
розробником програмного продукту, що дає змогу користувачу "вступати в
діалог" з комп'ютером, використовуючи певний набір опцій, супроводжуваних
ефектами анімації. При цьому, особа, що навчається, робить цілеспрямовані
інтелектуальні зусилля, пізнаючи логічні зв'язки, характер взаємодії між
предметами і явищами, і засвоює, таким чином, не окремі статичні образи, а
смислові схеми.
До того ж,
віртуальна присутність користувача у програмному освітньому середовищі
мобілізує усі основні канали сприйняття нової інформації: візуальний, слуховий
і моторний. Сприйнята таким чином інформація, що спирається не на розсіяну, а
на вибіркову увагу, ефективніше піддається обробці і надійніше зберігається в
пам'яті, а також швидше з неї витягується. Адже саме вибіркова увага, на думку
когнітивних психологів, є основою цілеспрямованого й ефективного навчання.
Ще одним
ефективним мультимедійним засобом є Інтернет, що надає своїм користувачам
величезні можливості. Не дивно, що й викладачі іноземних мов гідно оцінили
потенціал цієї глобальної мережі. Проте, перш ніж скористатися можливостями
«всесвітньої павутини», слід згадати про дидактичні завдання й особливості
пізнавальної діяльності тих, хто навчається, зумовлені певними освітніми цілями.
Інтернет й усі його ресурси – це засіб реалізації цих цілей і завдань, тому, для
початку, слід визначити дидактичні завдання у практиці навчання іноземних мов, для
вирішення яких можна використати ресурси та послуги, запропоновані «всесвітньою
мережею».
Інтернет
створює унікальні можливості для вивчення іноземної мови, а саме, природне
мовне середовище. Основні риси предмета "іноземна мова" наступні:
1)
основна мета навчання іноземної мови –
формування комунікативної компетенції, тобто, здатності до міжкультурної комунікації.
Наразі ця мета є найбільш затребуваною.
2)
навчання мовленнєвій діяльності можливе лише в живому спілкуванні.
Готуючись до
чергового заняття, важливо врахувати дидактичні властивості і функції кожного
засобу навчання, чітко уявляючи собі, для вирішення якого методичного завдання він
може виявитися найефективнішим. Враховуючи предмет нашого обговорення, слід також
визначитися, з якою метою ми використовуватимемо можливості та ресурси Інтернету.
Їх, наприклад, можна використати:
·
для включення матеріалів мережі у зміст уроку;
·
для самостійного пошуку інформації учнями (студентами) під час роботи над
проектом;
·
для ліквідації прогалин у знаннях.
Використовуючи
інформаційні ресурси мережі Інтернет, можна, ефективніше вирішувати цілу низку
дидактичних завдань на занятті, зокрема:
·
вдосконалювати уміння аудіювання на основі автентичних звукових текстів з
мережі Інтернет;
·
поповнювати словниковий запас як активною, так і пасивною лексикою сучасної
іноземної мови;
·
формувати стійку мотивацію іншомовної діяльності.
Включення
матеріалів з мережі Інтернет у зміст заняття дозволяє тим, хто навчається,
брати активну участь у спільних дослідницьких, наукових і творчих проектах,
розвивати допитливість і майстерність.
Іншою
перевагою мережі Інтернет є створення реальних умов для самоосвіти і підвищення
кваліфікації завдяки доступу до інформації з різноманітних бібліотек і наукових
центрів у різних кінцях світу, що дало змогу викладачам і науковцям з різних
країн організовувати спільні проекти й обмінюватися досвідом. В майбутньому ІКТ
дозволять відкрити шлях у широкий світ знань.
Інтерес до
сучасних комп’ютерних технологій пов'язаний, окрім іншого, ще й з тим, що,
завдяки цим технологіям, стало можливим одержати освіту не лише стаціонарно чи
заочно, а й дистанційно, сидячи за комп’ютером у себе вдома. Це дозволить в
майбутньому одержати освіту учнями, що перебувають на довготривалому
стаціонарному лікуванні, особами з обмеженими фізичними можливостями тощо.
На даному
етапі виникає питання співвідношення традиційного та дистанційного навчання.
Дистанційна форма навчання розглядається більшістю педагогів як окремий вид
останнього, що має свої специфічні риси. Оскільки це новий вид навчання,
виникає потреба вдосконалення навчальних курсів, інших мультимедійних засобів,
їх пристосування до дистанційної освіти. Тому, наразі відбувається уніфікація
способів роботи з різними програмами, наслідком якої є перенесення
мультимедійних підручників і навчальних курсів, створених для автоматизації
традиційного навчання, на дистанційну освіту.
У найближчій
перспективі засоби передачі інформації в мережі Інтернет будуть вдосконалені,
швидкість такої передачі зростатиме. Будуть вдосконалені і пошукові системи, що
на даний момент видають багато документів, не потрібних абоненту. Основна мета
такого вдосконалення послуг Інтернету – створення нового покоління мережевих
прикладних програм для комп’ютерної підтримки освіти. Таке вдосконалення
дозволить:
1)
радикально розширити можливості проведення дослідів та співробітництва між
науковцями;
2)
надати нові можливості в галузі освіти й інших послуг через віртуальну
близькість у мережі Інтернет;
3)
створити комунікаційну інфраструктуру, яка може задовольнити потреби
науковців та педагогів.
Проте,
основною проблемою задоволення потреб абонентів є вдосконалення інформації, що
надається всесвітньою мережею Інтернет. Найближчим часом будуть вдосконалені
такі послуги «всесвітньої павутини», як віртуальний світ, віртуальний музей,
віртуальна бібліотека, які, наразі, широко застосовуються при викладанні різних
дисциплін, зокрема, й іноземних мов. Тому майбутньому педагогу треба вміти не
лише користуватися комп’ютером та мережею Інтернет, а й сформувати власне
ставлення до цих технічних засобів. Адже їх використання в педагогіці може призвести
до значної й економічно ефективної модернізації освітнього процесу.