Національний університет біоресурсів і природокористування України
Специфіка роботи
з англомовними професійно орієнтованими текстами агробіологічного спрямування
Комунікативна складова навчання
іноземної мови з позицій професійного спілкування передбачає розуміння тексту
як основної інформаційно-комунікативної одиниці. Якщо інтерпретувати практичні
цілі навчання іноземної мови в немовному вищому навчальному закладі як оволодіння
текстами-специфічними комунікативними одиницями, тоді основними задачами
викладання упродовж всього періоду є не
тільки формування у студентів структурних схем текстів, оволодіння необхідними
мовними засобами, але і навчання студентів комунікативним стратегіям, які в
першу чергу необхідні їм, щоб задовольнити свої професійні потреби,
зокрема отримання і використання
необхідної інформації зі спеціальності.
Вирішення задач, що постають перед
викладачем та студентами агробіологічних спеціальностей, відбувається за
допомогою текстів спеціального призначення, процес відбору яких потребує
чіткого дотримання принципу „від простого до складного” щодо особливостей
функціонування лексичних, граматичних та стилістичних компонентів таких
текстів.
Оскільки мова ведеться про наукові тексти, то слід зауважити, що
їм притаманний науково-технічний функціональний стиль, який відповідає цілям і
задачам змісту наукової літератури. Основна його функція – інтелектуально-комунікативна,
тобто повідомлення точних даних і закріплення процесу пізнання. Тому однією з
головних відмінностей мови вузькогалузевої літератури стає значна насиченість
тексту спеціальними термінами, які є засобом вираження, збереження та передачі
спеціальних понять у певній галузі науки. Але такі лексичні одиниці часто
відсутні не тільки в звичайних англо-українських, але й термінологічних
словниках.
Переклад таких текстів потребує
абсолютно чіткого знання нової термінології, знань у тій сфері науки, до якої
відносяться дані терміни, а також вміння передати їх рідною мовою. Це становить
одну з основних складностей роботи з текстами професійного спрямування,
особливо на першому курсі, оскільки часто науковий зміст англомовного матеріалу
випереджає введення відповідних понять в спеціальних дисциплінах рідною мовою.
Щоб запобігти цій проблемі, вважаємо за потрібне навчати студентів технології
ймовірного програмування, яке передбачає знання форм мовного явища, знання його
граматичного або лексичного значення, його місця у структурі речення, його
типових оточень, елементів тексту, які з високим ступенем імовірності дозволяє
прогнозувати його появу у даному конкретному тексті. Щодо зняття труднощів
фактичного розуміння інформації когнітивного змісту на даному етапі, вдаємося
до застосування словника англо-українсько-російських співвідношень і тезауруса
загальнобіологічних понять.
У роботі з текстами професійного
спрямування варто звертати увагу студентів на складні випадки щодо
функціонування і варіантів передачі на рідну мову агробіологічних
термінів:
1. Велика кількість загальноуживаних слів набувають
значень, специфічних для агробілогічної сфери, тобто стають вузькими термінами:
сell – камера ; келья ; ячейка; біол. клітина.
Habitat – місце
проживання; місце розповсюдження; природне середовище; довкілля.
meal — їжа; борошно грубого помелу;
1.
У даному
випадку значення терміну складає одне з значень слова і перекладається за
допомогою лексичного еквіваленту: habitat of life – спосіб життя. Тут доцільною може бути робота з загальним та
термінологічним англо-українським словником для знайомства з варіантами
розширення значення слова і, відповідно, з базовою агробілогічною
термінологією.
2.
У сучасній науковій літературі, зокрема з
аграрніх проблем, ми часто стикаємося з таким явищем, коли термін має два і
більше значень в одній галузі:
meal — борошно грубого помелу; амер.
кукурудзяне борошно ;
crop – урожай; жнива; посів; с.-г. культура
(industrial crops –технічні культури); crop rotation - сівозміна.
Yeild - урожай; збір
плодів; розмір виробітку.
consumers – консументи
, споживачи;
producers –
продуценти, виробники; food – 1) їжа,
корм; 2) продукти харчування, продовольство;
3) поживні речовини ; 4) поживний ).
Така
багатозначність створює нечіткість і підміну одного терміну іншим. І тут
особливо важливо враховувати контекст, тобто лексичне і граматичне оточення
даного терміну. Контекст допомагає виявити наступне:
а)
вживається слово в своєму звичайному значенні чи в спеціальному технічному.
Наприклад, maturity – зрілість, стиглість або наставання строку
платежу; термін обертання (облігацій);
б) в якому
із своїх значень вживається багатозначний термін в даному конкретному випадку. Наприклад , порівняємо переклади слова
« consumers».
1.European consumers ( споживачи) would accept
genetically engineered foods.
2.They further point out that manufacturers data is subject to close scrutiny
and that the law protects the consumers ( споживачи ) from manufactures of dangerous foods.
3.Primary consumers ( консументи ) obtain their energy from green plants.
Особливості функціонування термінів потребують відповідних засобів
перекладу на рідну мову їх значення. Оскільки в сучасній англомовній
науково-технічній літературі дуже поширені терміни-словосполуки, є сенс
ознайомити студентів з декількома базовими прийомами перекладу цих лексичних
одиниць.
1) Переклад здійснюється за допомогою слів і виразів рідної мови,
які дослівно відображають слова і вирази англійської мови (так зване калькування):
chain reaction -
ланцюгова реакція ;
genetically modified organism (GMO) – генетично модифікований організм
(ГМО).
Аbiotic factor - aбіотичний фактор.
Natural
selection - природний добір.
2) Переклад з використанням родового відмінку, наприклад:
Soil
conservation- збереження грунту.
Plant protection – захист рослин
Soil erosion - ерозія грунту.
air
pollution- забруднення повітря;
Materials сycles – кругообіг речовин.
3) Переклад
іменника за допомогою прикметника,
наприклад:
Seed bank
- насіннєвий банк.
Species richness - видове багатство.
Stem cell - стовбурова клітина
Water energy - водна енергія.
Cell еngineering - клітинна інженерія.
4) Переклад словосполуки за
допомогою групи пояснювальних слів, наприклад:
Biotechnology-derived -
той, що має біотехнологічне походження.
Herbicide-tolerant crop - сільскогосподарська
культура, стійка до гербіцидів.
Relay cropping - змінна система вирощування с/г культур.
Plant-incorporated protectants (PIPs)
- інкорпоровані в рослини засоби
захисту.
gamma-radiation-emitting substances — речовини, що поширюють гамма-випромінювання
Traceability - можливість
оперативного контролю, простежування
5) Переклад зі
зміною порядку компонентів атрибутивної групи, наприклад:
farm crop cultivation – культивація
сільськогосподарскої культури,
plant protection measures – засоби захисту рослин;
ecosystem equilibrium state – стан рівноваги
екосистеми
Слід звернути особливу увагу
на переклад термінологічних
сполучень, які складаються з
двох або трьох слів, оскільки без допомоги викладача студентам
не завжди вдається правильно
перекласти подібні сполучення:
food safety
– безпека продуктів харчування,
safety testing – тестування
на безпеку,
food сrop – сільскогосподарська продовольча культура
herbicide-tolerant crop – сільскогосподарська культура, стійка до гербіцідів,
insect free crop – неінсектиційна сільскогосподарська культура .
Таким чином, вищенаведені
приклади, які демонструють функціонування агробіологічних
термінів та можливі варіанти їх перекладу, звертають нашу увагу на те, що агробіологічна термінологія має схильність до
поліваріантності при перекладі, полісемії або омонімії, а складні слова
здебільшого потребують особливого знання та осмислення при їх перекладі. Для
запобігання труднощів, що виникають у студентів під час перекладу фахових
текстів, виникає необхідність у більш активній роботі зі спеціальною лексикою,
ґрунтовному вивченні її багатозначності, синонімії, антонімії, особливостей
словотворення та можливостей перекладу.
Вважаємо, що вищенаведені
міркування відкривають можливості як для практичного застосування даних засобів
перекладу агробіологічної термінології, так і для подальшого творчого пошуку з метою
ефективного читання професійно спрямованих англомовних текстів, які одночасно
сприяють розширенню знань студентів у сфері аграрних наук.
Література:
1. Лучкіна Л.Ф. Формування фахового словника в майбутніх учителів технічних
спеціальностей // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. -
2002. №3. – С.104.
2. Ляховицький М.В. Методика преподавания иностранных языков. М.: Высшая
школа, 1981. – С.202.
3. Кусько К.Ф. Лінгвістика тексту за фахом // Лінгводидактична організація
навчального процесу з іноземних мов у вузі. Колективна монографія. – Львів: “Світ”,
1996. – 45-49с.
4.Олійник А.Д., Англо-російсько-український глосарій термінів аграрної
екології та екобіотехнології / Олійник
А.Д. Ритікова Л.Л.; - Видавничий
центр НАУ, 2008. – С.250.
5. Андрєєв C. М Англо-російсько-український словник науково-технічної термінології / Андрєєв C. М, Васицький К.К., Уліщенко Б.Ф.; – Харків: Факт,
1999. –С.316.