ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУПИ У ВНЗ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Бачинська Н.В., Амосов А.В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Сучасні складні умови життя диктують вищі вимоги до біологічних і соціальних можливостей людини. Усебічний розвиток фізичних здібностей студентів за допомогою самостійної роботи засобами фізичного виховання допомагає зосередити усі внутрішні ресурси організму на досягнення мети, підвищує працездатність, зміцнює здоров'я. На сьогодні відношення студентів до фізичного виховання – одна з актуальних соціально значущих педагогічних проблем.

Численні дані свідчать про те, що за останні 30 років різко знизився рівень здоров'я випускників шкіл, які щорічно поповнюють ряди студентської молоді. На думку Н.А. Агаджанян, В.Г. Двоєносов та інші [1], на перший курс приходять студенти з низькими показниками фізичної і функціональної підготовленості: низька фізична активність майже у 76% студентів, а надлишкову масу тіла мають 15-20 % студентів.

За статистичними даними, у Дніпропетровському національному університеті ім. О.Гончара кількісний показник студентів-першокурсників, віднесених до спеціальної медичної групи за результатами медичного обстеження, змінився у бік збільшення. Збільшилося число студентів, тимчасово звільнених від занять фізичним вихованням: в 2000р. – 2,42% студентів не могли за станом здоров'я займатися фізичною культурою; у 2001 р. – 2,86%, у 2004 р. – 3,84%; в 2011 р. – 8,2%. Наблюдається зростання кількості студентів спеціальної медичної групи з 10 до 25%, а в деяких вищих навчальних закладах України він досягає 40% від загальної кількості студентів.

За даними літератури, істотно змінився «нозологічний портрет» студентів спеціальної медичної групи. Якщо в дев'яності роки домінували захворювання серцево-судинною (29,4 %), травною (28,1%) і дихальної (15,0 %) систем, то в 2008 р. в структурі захворювань цього контингенту студентів на перше місце вийшли порушення опорно-рухового апарату (26,7 %), міопія різної міри (20,8 %), захворювання серцево-судинної (19,9 %) і травної (18,5%) систем. Це пов'язано з з економічними змінами в образі життя студентської молоді України, загостренням соціальних проблем, психоемоційною напругою і стресами. Крім того, частина студентів веде спосіб життя, що підриває здоров'я [2, 3].

Оскільки за період навчання у внз студенти піддаються дії цілого ряду як специфічних, так і неспецифічних чинників, здатних вплинути на стан їх здоров'я, то розглянемо ці чинники.

На студентів, як особливу соціальну групу зі своїми віковими, фізіологічними і психологічними особливостями, впливають специфічні чинники, супроводжуючі навчання у вищому навчальному закладі. На думку фахівців, такими чинниками є: напружена розумова праця протягом тривалого періоду; зайнятість упродовж усього дня; емоційні перевантаження, широкі соціальні контакти в студентському середовищі; дисонанс між високими запитами і обмеженістю матеріальних засобів; часто залежне положення від батьків при прагненні до самостійності; необхідність роботи в цілях отримання додаткових коштів до існування в збиток здоров'ю і якості навчання; непідготовленість до самостійної організації режиму праці, відпочинку, побуту. До неспецифічних чинників відносяться: біологічні; кліматогеографічні; екологічні; соціальні; поведінкові; епідеміологічні; медичні. Тому дуже важлива правильна організація здоров'єзберігаючої освіти студентів спеціальної медичної групи у внз [2, 4, 5].

Нестримність потоку нової інформації і переоцінка старих відомостей призводить до ускладнення навчальних програм, збільшення об'єму матеріалу, що вивчається, напруженості розумової праці. У зв'язку з цим первинним завданням стає розробка раціональної системи рухового режиму.

Здоров'я і навчальна діяльність студентів взаємозв'язані і взаємообумовлені. Чим міцніше здоров'я студента, тим продуктивне навчання. Щоб студенти спеціальної медичної групи успішно адаптувалися до умов навчання у внз, зберегли і зміцнили здоров'я за час навчання, потрібний оптимальний режим рухової активності.

Заняття фізичною культурою передбачені програмою внз, задовольняють лише 25-30% загальної добової рухової потреби. Тим часом фізичну активність в об'ємі від 80 до 110 хвилин в день можна розглядати як гігієнічну норму.

Ми вважаємо, що результатом навчання в області фізичного виховання та спорту студентів спеціальної медичної групи у внз повинне стати створення стійкої потреби до здорового і продуктивного стилю життя, фізичного вдосконалення, набуття особового досвіду.

Важливий доданок у формуванні здоров'єзберігаючої освіти – це залучення студентської молоді до фізичної культури. Разом з широким розвитком і подальшим вдосконаленням різних форм занять фізичною культурою, вирішальне значення має самостійна робота з цієї дисципліни.

Самостійна робота завжди займала одну з провідних позицій, одночасно виступаючи і як метод навчання, і як метод самовиховання. Становлення самостійності як однієї з провідних якостей особи виражається у свідомості, наполегливості, відповідальності. У зв'язку з цим, самостійна робота є значущою у формуванні здорового способу життя студентів спеціальної медичної групи.

Основне завдання – навчити студентів спеціальної медичної групи використовувати засоби і методи фізичної культури в розвитку і формуванні основних фізичних якостей.

По-перше, на навчальних заняттях з фізичного виховання планування самостійної роботи студентів спеціальної медичної групи здійснюється викладачами кафедри фізичного виховання з метою чіткого визначення послідовності рішення завдань, опанування техніки різноманітних фізичних вправ і підвищення рівня функціональної підготовленості організму цих студентів.

По-друге, студентами спеціальної медичної групи освоюються практичні навички по опануванню комплексів фізичних вправ, розроблених викладачами. У вільний від навчання час вони виконують індивідуальні програми, розроблені по специфіці захворювання. Діяльність викладача полягає в роз'ясненні, рекомендаціях, консультаціях, аналізі цих програм, в тестуванні фізичного стану і фізичної підготовленості студентів спеціальної медичної групи.

Форми самостійних занять фізичними вправами визначаються їх цілями і завданнями. Однією з форм самостійних занять є уранішня гігієнічна гімнастика (УГГ). Це найбільш зручна форма фізичного виховання студентів спеціальної медичної групи не вимагає великої кількості часу, не пов'язана з пересуванням по місту до місця занять, та вважається такою, що легко регламентується. Для студентів спеціальної медичної групи у ДНУ ім. О.Гончара розроблено більше двадцяти комплексів УГГ. Цільове призначення уранішніх вправ сприяє підвищенню життєвого тонусу, посилює дихання і кровообіг, підвищує працездатність. У зміст уранішньої гігієнічної гімнастики входять ходьба, повільний біг (на місці або в русі), вправи, пов'язані з потягуванням, розтяганням м'язів, рухливістю, гнучкістю суглобів, силові вправи, вправи стрибкового характеру, вправи на розслаблення і відновлення дихання. Ефективність уранішньої гігієнічної гімнастики залежить від дотримання гігієнічних правил, підбору вправ і диференціювання навантаження.

Наступною продуктивною формою самостійної роботи є самостійні тренувальні заняття. Така форма роботи вимагає від студента дотримуватися принципів фізичного виховання: систематичність, доступність, індивідуальність. Для підвищення рівня тренованості організму студентам рекомендується займатися як мінімум 3 рази в тиждень по 60-90 хвилин, краще в другій половині дня, через 2-3 години після прийому їжі. Тренувальні заняття, передусім, спрямовані на зміцнення здоров'я і поліпшення загальнофізичної підготовки. Для вирішення цих завдань застосовуються різноманітні засоби: ходьба, біг, різні види гімнастики, плавання тощо.

Розумова діяльність – основна робота в житті студентів. При систематичній напрузі нервової системи виникає стомлення, яке призводить до зниження розумової працездатності. У зв'язку з цим, необхідно скористатися «малими формами» фізичної культури (короткочасні фізичні вправи – фізкультурна пауза і фізкультурна хвилинка). Фізкультурні вправи підібрані так, щоб вони активізували роботу систем, що не брали участь в навчальній діяльності. Через простоту фізичних вправ, які використовуються, студенти недооцінюють їх роль у відновленні працездатності. Проте, вправи фізкультхвилинок і физкультпауз розслабляють натруджені м'язи, заспокоюють стомлені нервові центри, покращують мозковий і периферичний кровообіг, усувають несприятливий вплив умов праці на організм [1, 4, 5].

За підсумками навчальної і самостійної роботи студентів спеціальної медичної групи проводиться моніторинг їх функціонального стану і фізичної підготовленості, за допомогою якого викладачі володіють механізмом управління фізичного розвитку студентів СМГ.

Нині в ДНУ ім.О.Гончара провідними фахівцями з фізичної культури і спорту розроблюється програма «Здоров'єзберігаюче середовище у вищих навчальних закладах». Основними завданнями програми є збереження і зміцнення здоров'я студентів, викладачів і співробітників ВНЗ; цілісність і взаємозв'язок навчально ї та позанавчальної роботи з фізичного виховання.

Викладачі кафедри фізичного виховання і спорту реалізують практичну частину програми у рамках позанавчальної діяльності: організовуються і проводяться загальноуніверситетські спортивно-масові заходи серед студентів, викладачів і співробітників ВНЗ.

Таким чином, тільки у взаємозв'язку усіх форм організації самостійної роботи студентів спеціальної медичної групи у вищих навчальних закладах можна розв'язати проблему формування ціннісного відношення до здоров'я і залучення студентської молоді до здорового образу і стилю життя засобами фізичної культури.

Література:

1. Агаджанян, Н.А., Двоеносов, В. Г., Ермакова, Н.В., Морозова, Г. В. Юсупов, Р. А. / Н.А. Агаджанян, В. Г. Двоеносов, Н.В. Ермакова, Г. В. Морозова, Р. А. Юсупов // Двигательная активность и здоровье. – Казань: Казанский государственный университет, 2005. – 216 с.

2. Круцевич Т.Ю. Потребово-мотиваційний підхід до керування фізичним вихованням студентів / Т.Круцевич, О.Подлесний [Текст] // Теорія і методика фізичного виховання і спорту – науково-методичний журнал. – № 2, 2008. – С. 69-73.

3. Осипенко Т.В. Методичні вказівки з професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів / Т.В. Осиренко [Текст]. – К.: КНУБА, 2009. – 64с.

4. Шилько, В. Г. Організація фізичного виховання студентів в класичному університеті з використанням спортивно-оздоровчих технологій / В. Г. Шилько [Текст] // Теорія і практика физ. культури. – 2007. – №3. – С. 2-8.

5. Яцковская, Л.Н. Физическое воспитание студентев, временно освобожденных от занятий по состоянию здоровья при помощи оздоровительно-обучающего тренинга: Автореф. дис. канд. пед. наук. /Л.Н. Яцковская [Текст]. – Красноярск, 2007. – С. 12-13.