Физическая культура и спорт/1. Физическая культура и спорт:

проблемы, исследования, предложения.

Безлуцький В. М.

Морський коледж Херсонської державної морської академії, Україна

Забезпечення психофізичної надійності майбутніх моряків

Поняття «якість» спеціаліста включає не лише знання, вміння у професійній сфері, але і психофізичну придатність, що залежить від рівня фізичної підготовленості. В літературі з економіки вказується, що навіть якщо людина володіє знаннями і професійним досвідом, але немає необхідних фізичних здібностей, щоб працювати, то її неможна відносити до трудових ресурсів. Саме тому необхідною умовою підготовки до обраної професії є цілеспрямований розвиток тих фізичних та психологічних якостей, що визначають психофізичну надійність і успіх в його майбутній професійній діяльності.

Професійна діяльність майбутніх моряків багатоаспектна. Фахівцям морського та річкового транспорту доводиться постійно стикатися з рядом факторів, що вимагають від них високої психофізичної підготовленості:

1) Природні умови (зміна погодних та кліматичних умов, зміна часових поясів, бортова та кільова качка);

2) Виробничі умови (шум та вібрація, електромагнітне випромінення, хімічне забруднення повітря, збільшення інтенсивності експлуатації суден);

3) Соціально-психологічні фактори (єдність зони відпочинку та праці, постійна готовність до виконання професійних обов’язків, монотонність професійної діяльності, дефіцит інформації, групова ізоляція та самотність, зниження рухової активності, сексуальна деривація, необхідність приймати рішення в умовах дефіциту часу, загроза потрапляння в піратський полон) [3].

Таким чином, для курсантів, що вирішили стати професіоналами, слабке здоров’я і така ж психофізична підготовленість стає перешкодою для вдосконалення професійної майстерності та призводить до професійних захворювань.

Дослідження показують, що загальна фізична підготовка спеціалістів не може вирішити цю проблему, так як сучасна висококваліфікована праця вимагає певного профілювання фізичного виховання у відповідності до особливостей професії.

Сьогодні професійно-прикладна фізична підготовка розглядається як один із напрямків системи фізичного виховання, який повинен формувати прикладні знання, вміння і навички, що забезпечують об’єктивну готовність людини до професійної діяльності.

Специфіка професійної діяльності випускників морських навчальних закладів висуває певні вимоги до їх психофізичних можливостей, психоемоційної стійкості, розподілу уваги, зосередженості, координації рухів, руховим навичкам.

Визначаючи мету ППФП курсантів слід виходити від кінцевого результату діяльності працівників морського та річкового транспорту. Вивчення специфіки професійної діяльності моряків дозволяє визначити завдання, які повинні вирішуватися в процесі психофізичної підготовки курсантів. Вони визначаються: метою та характером виробничої діяльності плавскладу; умовами праці; необхідними якостями, вміннями та навичками.

Вивчення специфіки професійної діяльності фахівців морського та річкового флоту дозволяє визначити необхідні для моряка якості, що повинні розвиватися у процесі ППФП курсантів морських навчальних закладів.

Для початку слід розвивати базові та професійно важливі для моряків психофізичні якості: сміливість, психоемоційна стійкість, рішучість, спритність, статична витривалість, сенсомоторна реакція тощо. Окрім цього ППФП покликана формувати у курсантів стійкість до несприятливих метеорологічних факторів плавання: до укачування, гіпотермії, гіподинамії. Випускник морського навчального закладу повинен вміти плавати, пірнати, надавати допомогу потопаючому, гребти на веслах та управляти шлюпкою під вітрилами, виживати в умовах автономного плавання [1].

Одним із важливих завдань професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів морських навчальних закладів є забезпечення загальної психофізичної надійності. Адже під час рейсів на організм моряків діють різні дискомфортні фактори: шум, вібрація, температурні коливання та інше.

Такі якості, як рівновага та вестибулярна стійкість є необхідними для адаптації плавскладу до морської качки.

У відповідності до поставленого завдання використовуються найбільш близькі до функціональних можливостей організму і ті, що забезпечують необхідний рівень розвитку психофізичних явищ види фізичних вправ.

Пріоритетними засобами професійної фізичної та функціональної підготовки майбутніх моряків до умов праці на морському та річковому транспорті є: гімнастика та легка атлетика, спортивні ігри з малою кількістю учасників та зменшеними розмірами площадки (настільний теніс, міні-футбол, баскетбол на одне кільце), комплекси загально розвиваючих та спеціальних вправ певної цільової направленості (на розвиток сенсомоторних реакцій сприйняття, спритність, рівновагу та вестибулярну стійкість, стійкість до гіпоксії, увагу, пам'ять, психоемоційну стійкість та на розвиток здібності дозувати силові напруги), прикладне плавання, вітрильно-веслувальна підготовка [2].

Значна кількість спортивних та ігрових моментів можуть моделювати можливі життєві ситуації під час виконання професійних видів робіт. Вироблена під час занять спортом звичка дотримуватися встановлених норм та правил поведінки (колективізм, витримка, повага до суперників, самодисципліна) переноситься у повсякденне життя, у професійну діяльність. Подолання труднощів у процесі регулярних занять фізичною культурою та спортом, боротьба з втомою, відчуттям болю та страху виховують силу волі, самодисципліну та впевненість у собі.

Рухову та трудову активність фахівців морського та річкового транспорту визначають такі компоненти, як м’язова сила, витривалість, швидкість, координація рухів, здатність концентруватися, реакція вибору та інші психофізичні явища. Всі згадані складові так само, як і професійні якості моряка, в певних умовах та межах можна тренувати.

Сучасні умови праці на морі висувають більш високі вимоги до якості підготовки майбутніх спеціалістів морського та річкового транспорту. Реалізувати себе в майбутній професійній діяльності в досить специфічних інколи екстремальних умовах може лише спеціаліст, що володіє знаннями, вміннями, навичками, професійно важливими якостями особистості, стійкими психофізичними якостями та гарним здоров’ям. Становлення такої особистості – завдання професійної підготовки в морському навчальному закладі. У свою чергу одним із прямих завдань професійно спрямованої психофізичної підготовки майбутніх моряків є забезпечення високого рівня інтенсивності та індивідуальної продуктивності праці фахівців морського та річкового транспорту.

Література:

1. Корейш В. Г. Концепция профессионально-прикладной психофизической подготовки моряков в вузе / В. Г. Корейш // Физическое воспитание и спортивное совершенствование студентов: современные инновационные технологии : науч. моногр. / Под ред. проф. Р. Т. Раевского. – Одесса : Наука и техника, 2008. – С. 186-189.

2. Корейш В. Г. Профессионально-прикладная психофизическая подготовка моряка / В. Г. Корейш // Материалы международного симпозиума «Современная стратегия и инновационные технологии физического совершенствования студенческой молодежи (в традициях научно-педагогической школы ОНПУ)», Одесса. – 2010. – С. 83-86.

3. Побідаш А. Ю. Дослідження особливостей впливу основних стрес-факторів професійної діяльності моряків / А. Ю. Побідаш // Проблеми загальної та педагогічної психології, 2011. – Т. ХІІІ, Ч. 7. – С. 150-157.