Василь Музика, Марина Кожокар

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

БАСКЕТБОЛ ЯК ЗАСІБ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ШКОЛЯРІВ

Постановка проблеми. Основною проблемою на сьогоднішній день є розвиток рухової активності школярів. Особливу увагу слід звернути на вирішення завдань, які сприяють формуванню умінь управляти своїми функціями.

Уміння управляти своїми рухами і виконувати їх відповідно зі своїми потребами формується лише в процесі спеціального навчання за допомогою спеціально підібраних фізичних вправ. При цьому потрібно враховувати, що найважливішим у навчанні є вміння оцінювати свої рухи в часі, в просторі і за ступенем м’язової напруги.

За допомогою баскетболу найбільш успішно вирішуються завдання гармонійного фізичного розвитку, оскільки в його розпорядженні є найрізноманітніші вправи, що сприятливо діють на різні відділи рухового апарату, на всі м’язові групи людини. Заняття баскетболом сприяють розвитку багатьох фізичних якостей. Різноманітні стрибки, виконання прийомів техніки нападу і захисту, розвивають силу м’язів тулуба, ніг та рук. Це в свою чергу веде до розвитку швидкості, яка допомагає оволодінню технікою і тактикою гри у баскетбол.

Баскетбол є однією з основних i невід’ємних частин змісту занять фізичної культури i факультативних занять, фізкультурно-оздоровчих заходів i спортивних розваг.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз літературних джерел, відносно проблем рухової активності показав зв'язок роботи із важливими науковими програмами та практичними завданнями [1, 2, 4]. Разом з тим, на сьогоднішній день, друковані праці розглядають, як правило, питання історії розвитку баскетболу, фізичну, тактичну, технічну та інші види підготовленості школярів.

Мета дослідження. Проаналізувати місце баскетболу в системі фізичного виховання школярів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Баскетбол в нашій країні є одним з наймасовіших засобів фізичного виховання. Великий вибір фізичних вправ i методів їх застосування, що складають зміст баскетболу, дозволяє цілеспрямовано впливати на розвиток всіх основних функцій організму залежно від рухових можливостей тих, хто ним займається. Великий діапазон використання засобів i методів баскетболу робить його доступним людям різного віку, роду діяльності i фізичної підготовленості.

Заняття баскетболом займає одне з найважливіших місць у вирішенні задач, які стоять перед фізичною культурою в школі. Навчання основам баскетболу у відповідності з вимогами програми фізичного виховання учнів, загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) передбачена у V-IV класах. Учням належить ознайомитись зі змістом та основними правилами гри у баскетбол, розвивати свої фізичні якості, оволодіти прийомами техніки гри, засвоїти найпростіші тактичні комбінації [5, 6].

Уроки з баскетболу в школі направлені на фізичний розвиток учнів, виховання у них сили волі, дисципліни, стійкості, колективізму, відчуття дружби. Широкий діапазон дії гри в баскетбол на організм учнів в взаємодії з правилами та доступними ігровими прийомами дозволяють в середній школі займатися цією доступною грою, починаючи з V класу.

Основною формою фізичного виховання школярів, яка забезпечує необхідний рівень знань, умінь і навичок, передбачених навчальною програмою, є урок фізичної культури.

Гра у баскетбол характеризується багатим і раціональним руховим змістом. Щоб грати в баскетбол необхідно швидко бігати, володіти силою, витривалістю, спритністю, високо стрибати – основа для оволодіння технікою і тактикою баскетболу. У процесі тренувань на організм учнів впливають навантаження, максимальні за обсягом і тривалістю, що потребує мобілізації всіх функціональних можливостей організму. Виконання рухів з м’ячем супроводжується емоційним напруженням гравців, викликає активізацію діяльності серцево-судинної та дихальної системи [6, 7].

Один із напрямків підвищення ефективності системи підготовки учнів базується на глибокому вивченні структури змагальної діяльності та побудові на цій основі модельних структур навчально-тренувального процесу. Визначення структури гри дозволяє, виходячи з кінематичних особливостей аеробних і анаеробних процесів, установити можливий характер енергетичного забезпечення ігрової діяльності учнів. У період ігрової активності, що триває близько 30 секунд, аеробний процес не встигає досягти максимальної потужності, а лактатний анаеробний процес у працюючих м’язів за цей час уже вичерпує свою ємність. У таких часових інтервалах найбільшу роль в енергозабезпеченні роботи відіграє анаеробний гліколізтичний процес. Однак оскільки активні паузи і посилення гліколізу повторюються до 90 разів за гру, то в процесі гри створюються передумови і для інтенсифікації аеробного процесу. Отже, можна очікувати, що енергетичне забезпечення ігрової діяльності учнів матиме змішаний аеробно-анаеробний характер з великою питомою вагою гліколізтичний реакцій [3, 5].

Гра у баскетбол розвиває також миттєву реакцію на слухові та зорові сигнали, підвищує м’язове відчуття, та сприяє до швидкого чергування напруження та розслаблення м’язів. Невеликий об’єм зусиль та навантажень у грі позитивно впливає на прискорення росту учнів.

У загальноосвітній школі баскетбол є складовою програми фізичної культури у 5-11-х класах, використовується у позакласній роботі в спортивних секціях і на заняттях груп початкової підготовки системи ДЮСШ на базі школи.

Не можна віддавати перевагу лише двостороннім іграм на уроках – продуктивність таких уроків буде невисокою.

У 12-13, 14-15 і 16-17 років учні опановують основи техніки і тактики гри, беруть участь у змаганнях. Кількість занять має бути не менше ніж два рази на тиждень тривалістю 60-90 хв. для дітей 8-13 років і не менше трьох разів на тиждень по 90 хв. – для дітей 14-15, 16-17 років.

В процесі ігрової діяльності в учнів виникають позитивні емоції: інтерес до гри, життєдіяльність, ініціативність, бадьорість, бажання перемогти.

Внутрішньошкільні змагання з баскетболу проводяться між класами. Такі змагання, як правило, входять до програми фізкультурних свят.

Завдяки своїй доступності і емоційності баскетбол не тільки служить фізичному розвитку, але і являється засобом активного відпочинку.

Правильна організація роботи по навчанню та проведенню змагань має велике виховне значення. Навчальні і контрольні ігри сприяють розвитку волі, сили, дисципліни, стриманості, виховують відчуття товариства та взаємодопомоги, відкриває широкі можливості для проявлення і розвитку творчої ініціативи окремих баскетболістів і колективу команди. Навчання та тренування втілюється в процесі навчально-тренувальних уроків, які в окремих випадках можна розділити на навчальні та тренувальні заняття. Кожен урок відводиться для вирішення окремих задач, але оскільки всі уроки зв’язані між собою єдиним ланцюгом та призначенням, їх використання забезпечує досягнення загальних цілей навчання і тренування. Кожен урок будується та проводиться так, щоб одночасно вирішувати всі задачі навчально-виховного процесу. Тому в кожному з них ставлять конкретні завдання і підбирають відповідний комплекс вправ. Сам урок будується по певному плану, що дозволяє розподілити матеріал в потрібній послідовності і використовувати необхідні методи проведення [3, 4].

Всі уроки розрізняються своєю направленістю, але здебільшого вони мають комплексний характер.

Оволодіння грою починається з загального ознайомлення учнів з її змістом і основними правилами. Яскравість і емоційність змагань викликає зацікавленість у учнів і стає певним мотивом до їх послідуючої навчально-тренувальної діяльності.

На цьому закінчується перший етап і починається наступний, важливий, етап оволодіння горю – початкове навчання. На цьому етапі передбачається навчання учнів основним прийомам гри, повідомити їм необхідну інформацію про значення її гри і змісту, освоїти найважливіші правила і навчитись використовувати вивчене в умовах гри. Паралельно втілюється розвиток важливих рухових якостей і оволодіння іншими видами вправ, які забезпечують різносторонній фізичний розвиток.

Наступний крок – застосування командних ігор, де наявна загальна ціль, але відсутні умови безпосередньої боротьби з суперником. Це допомагає закріпленню техніки рухів, дає первинні навички тактичної взаємодії.

Початкове навчання ігровим прийомам переважно ведеться на базі ігрового методу. На кожному етапі навчально-тренувального процесу обов’язково вирішуються навчальні, виховні та оздоровчі задачі. Основними задачами навчально-тренувального процесу по спортивним іграм є: закріплення здоров’я і підвищення працездатності на основі всебічного, гармонійного розвитку; оволодіння спеціальними знаннями, вміннями та навичками та їх поступове удосконалення; виховання необхідних рухових, інтелектуальних та морально-вольових якостей і спеціальна підготовка до високих результатів; досягнення спортивного розряду та подальше підвищення спортивної кваліфікації.

Вирішення цих задач втілюється за допомогою організації раціонального змісту і методики проведення занять та змагань.

Висновок. Основною формою фізичного виховання школярів, яка забезпечує необхідний рівень знань, умінь і навичок, передбачених навчальною програмою, є урок фізичної культури.

Уроки фізичної культури в комплексі з іншими предметами, позакласною та позашкільною роботою покликані забезпечувати всебічний гармонійний розвиток особистості школяра. Вони відрізняються від інших навчальних предметів тим, що їх специфічним змістом є рухова діяльність. Проте це не знижує її освітнього і виховного значення. У процесі педагогічно спрямованих занять фізичною культурою засобами баскетболу в учнів формуються теоретичні знання і практичні навички, уміння раціонально виконувати рухи в усіх видах діяльності. Такі заняття виховують у дітей дисциплінованість, самостійність, колективізм, сприяють підвищенню фізичної і розумової працездатності.

Література

1. Андрощук Н.В. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів / Н.В. Андрощук, А.Д. Леськів, С.О. Мехоношин. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. – 112 с.

2. Былеева Л.В. Подвижные игры: учебное пособие для институтов физической культуры / Л.В. Былеева, П.М. Коротков. – М.: ФИС, 1982. – 224 с.

3. Вари П. 1000 упражнений игры в баскетбол: пер. с фр. Л.Ю. Поплавского // П. Вари. – К.: БК «Денди-Баскет», 1997. – 210 с.

4. Гришин В.Г. Ігри з м'ячем і ракеткою / В.Г. Гришин. – М.: Педагогіка, 1975.

5. Овчинников В.П. Совершенствование игровых действий в защите студенческих команд по баскетболу: метод.рекомендации / РГПУ им. А.И. Герцена. // В.П. Овчинников. – СПб., 1995.

6. Поплавський Л.Ю. Баскетбол: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Л.Ю. Поплавський. – К.: «Олімпійська література», 2004. – С. 136-176.

7. Спортивные игры: правила, тактика, техника: учебное пособие / Серия «Высшее профессиональное образование»; Под.ред. Е.В.Корнеевой. – Ростов н/Д.: Изд-во «Феникс», 2004. – 448 с.