Дзюба Т.А, Пасічник В.В.,Хозінська І.С.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,Україна
Економічне стимулювання поліпшення
умов і охорони праці
Стимулювання заходів з охорони праці здійснюється згідно
з розділом IV «Стимулювання охорони праці» Закону України «Про охорону праці».
Відповідно до ст. 29 «Економічне стимулювання
охорони праці» зазначається, що до працівників підприємств можуть застосовуватися
будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо
підвищення безпеки та поліпшення умов праці. [1]
Здійснення
заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на
економічні, так і соціальні результати виробництва.
До економічних результатів впливу умов праці на людину,
які мають позитивне значення, слід віднести підвищення продуктивності праці,
раціональне використання основних виробничих фондів.
Сприятливі
умови забезпечують підвищення продуктивності праці як за рахунок інтенсивних
змін (скорочення витрат робочого часу на виробництво одиниці продукції), так і
екстенсивного (підвищення ефективності використання робочого часу завдяки
зниженню цілоденних втрат за тимчасовою непрацездатністю та виробничим
травматизмом).
Зростання
продуктивності праці супроводжується також, як правило, досягненням високої
якості виробничої продукції або послуг, а скорочення витрат робочого часу
сприяє зниженню собівартості продукції.
За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов
праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15—20%. Так,
нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці на 6—13% та
скорочує брак на 25%. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність
праці на 21%, раціональне фарбування робочих приміщень — на 25% .
Збільшення
ефективного фонду робочого часу може бути досягнуто за рахунок скорочення
тимчасової непрацездатності працівників внаслідок хвороб та виробничого
травматизму. [2]
Несприятливі умови призводять до зворотних результатів:
різних
форм та ступенів втомлюваності працівників, функціонального напруження
організму.
До
негативних економічних результатів належать недоодержання додаткового продукту,
затримка з введенням нових фондів, непродуктивне споживання робочої сили,
зниження продуктивності праці
Економічне
стимулювання націлене на посилення діяльності та зацікавленості підприємств у
поліпшенні умов праці на робочих місцях, а також підвищення економічної
відповідальності власників (адміністрації) підприємств за шкоду, заподіяну
несприятливими умовами праці.
Зміна
стану умов і охорони праці характеризується підвищенням рівня безпеки праці,
поліпшенням санітарно-гігієнічних, естетичних, психофізіологічних показників.
Підвищення
рівня безпеки праці характеризується збільшенням кількості машин і механізмів,
виробничих будівель, приведених у відповідність до вимог стандартів безпеки
праці та інших нормативних актів.
Поліпшення
санітарно-гігієнічних показників характеризується зменшенням вмісту шкідливих
речовин у повітрі, поліпшенням мікроклімату, зниженням рівня шуму та вібрації,
поліпшенням освітленості.
Поліпшення
психофізіологічних показників характеризується зменшенням фізичних і
нервово-психічних навантажень, у тому числі й монотонності праці.
Поліпшення естетичних показників характеризується
раціональним компонуванням робочих місць і машин, упорядкуванням приміщень і
території, поєднанням кольорових відтінків тощо.
Зміни стану виробничого середовища за факторами
оцінюються різницею абсолютних величин до і після запровадження заходів, а
також порівнянням відносних показників, що характеризують ступінь відповідності
тих чи інших факторів гранично допустимим концентраціям (ГДК) або гранично
допустимим рівням (ГДР). [3]
Комплексна оцінка зміни стану умов праці здійснюється
за показниками приросту кількості робочих місць, на яких умови праці приведені
у відповідність до нормативних вимог.
Поліпшення
умов праці потребує капітальних вкладень і поточних витрат.
Слід
знати, що до капітальних вкладень належать одноразові та постійні витрати,
спрямовані на: створення чи оновлення основних фондів працеохоронного
призначення; удосконалення техніки й технології з метою поліпшення умов і
охорони праці.
Поточні
(експлуатаційні) витрати — це витрати на утримання й обслуговування обладнання,
що має працеохоронне призначення. Вони забезпечують його функціонування в
необхідному режимі.
Дослідження
свідчать, що основні витрати на підприємствах припадають не на створення
безпечної техніки, запобігання виробничому травматизму і захворюваності, не на
нормалізацію умов праці, а на пільги та
компенсації, пов’язані з небезпечними і шкідливими умовами праці.
Співвідношення між витратами на поліпшення умов і охорони праці до видатків на
доплати, пенсії, пільгові відпустки становить 1 : 10.
Досвід розвинутих країн у галузі охорони праці свідчить про те, що
поліпшенню умов праці сприяють заходи: податкові пільги на засоби, спрямовані
на оздоровлення умов праці; диференціювання страхових внесків залежно від
частоти й тяжкості травматизму і професійних захворювань; впровадження санкцій
за бездіяльність власників щодо поліпшення умов охорони праці. [4]
Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і
охорони праці виражаються у вигляді економії за рахунок зменшення збитків
унаслідок аварій, нещасних випадків і професійних захворювань як в економіці
в цілому, так і на кожному підприємстві.
Отже, економічне стимулювання поліпшення
умов і охорони праці виробництві
потребує здійснення комплексу заходів, щодо зменшення та запобігання
аварійності і промислового травматизму на підприємствах.
Тому, насамперед, необхідно:
- удосконалити управління охороною і безпекою в
організаціях;
- забезпечити на постійній основі комплексну оцінку
робочих місць з позиції потреб ергономіки, санітарно-технічних нормативів і
державних нормативних правових актів з охорони праці;
- систематично проводити профілактичні засоби виробничого
травматизму.
- формувати заздалегідь сприятливих умов праці на
нових, реконструйованих підприємствах, новому обладнанні тощо;
- створити правила фінансування у плановому
періоді 2011-2012 рр. попереджувальних заходів для зменшення виробничого
травматизму і професійних захворювань працівників.
- виділяти щорічно із
держбюджету України достатню кількість грошових коштів для фінансування
заходів, для поліпшення умов праці робітників.
Тому
дотримання цих заходів і призведе до раціонального використання умов і охорони
праці.
Література
1.
Закон України "Про
охорону праці" від 21.11 2002 р.
№229-І
3.
Жидецький В. Ц., Джигирей В. С.,
Мельников О. В. Основи охорони праці. — Львів: Афіша, 2002. – 187с.
4.
Лисюк М. Управління
охороною праці на виробництві // Справочник кадровика. – 2006. - №1. – С. 70-73