Дзюба Т.А., Ковальчук Н.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Чинники, які впливають на працездатність людини

Вивчення умов, що впливають на продуктивність праці, показало, що існує багато чинників, які мають значний вплив на працездатність людини, а саме: організація робочого місця, режим напруження і відпочинку під час роботи, забарвлення стін приміщень, ставлення до праці, тобто вони складають загальний настрій на працю та полегшують або ускладнюють появу трудових зусиль.

Метою дослідження є сукупність факторів, які впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі праці, її ставлення до праці та результати трудової діяльності.

До чинників, які впливають працездатність робітника можна віднести сукупність взаємозв’язаних виробничих, санітарно-гігієнічних психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров’я і працездатність людини. [1]

Працездатність визначається здатністю людини виконувати певну роботу протягом заданого часу і залежить від чинників як суб’єктивного, так і об’єктивного характеру (статі, віку, стану здоров’я, рівня кваліфікації, також умов, за яких відбувається праця тощо). У процесі роботи людина перебуває у різних функціональних станах, які зумовлюють різні рівні її працездатності. Тому виділяють чотири фази працездатності у процесі одного трудового циклу (дня, зміни):

- пристосування до праці;

- стійка працездатність;

- субкомпенсація;

- втома.

Фаза пристосування до праці — це час, протягом якого людина адаптується до майбутніх умов праці. Тривалість цього періоду залежить від багатьох факторів, і насамперед від інтенсивності роботи (чим інтенсивніша робота, тим цей період коротший), а також рівня готовності людини до майбутньої роботи.

Для фази стійкої працездатності характерна найвища якість праці при оптимальних рівнях функціонування фізіологічних систем організму. Тривалість цього періоду залежить від інтенсивності роботи. Чим інтенсивніша праця, тим коротший цей період. На процес стійкої працездатності впливають також як негативні, так і позитивні емоції.

Фаза субкомпенсації являє собою початок розвитку втоми, якість праці ще зберігається, але тільки за рахунок перенапруження відповідних функцій організму.

Фаза втоми характеризується чітко вираженим зниженням якості роботи за подальшого погіршення функціонального стану людини. [2]

Під виробничим середовищем, в якому визначається ряд факторів впливу на працездатність людини, мається на увазі не проста сума матеріальних і санітарно-гігієнічних умов, в яких протікає праця особистості, а значно більш складне соціальне явище, що включає не тільки речові елементи технічного та природного характеру, а перш за все соціальні елементи, що формуються під сукупним впливом продуктивних сил і виробничих відносин. [3]

Для визначення цілеспрямованої діяльності щодо поліпшення працездатності виділяють такі чинники, які об’єднані у три групи:

1) соціально-економічні – є визначальною і обумовлена панівними в суспільстві виробничими відносинами. Сюди відносяться: нормативно-правові чинники (закони про працю, правила, норми, стандарти, практика державного і громадського контролю за їх дотриманням); соціально-психологічні фактори, що характеризують ставлення працівника до праці, психологічний клімат у колективі і т . п.; суспільно-політичні чинники (суспільні форми руху за створення сприятливих умов праці, винахідництво і т. п.); економічні фактори (система пільг і компенсацій, моральне і матеріальне стимулювання ).

2) технічні та організаційні – безпосередньо здійснюють вплив на формування матеріально-речових елементів умов праці (засоби праці, предмети і знаряддя праці, технологічні процеси, організаційні форми виробництва, що застосовуються режими праці та відпочинку і т. п.).

3) натурально-природні – характеризує вплив на працівників кліматичних, геологічних та біологічних особливостей місцевості, де протікає робота. [4]

У процесі певної роботи весь цей складний комплекс факторів, що визначає рівень працездатності, об'єднаний різноманітними взаємними зв'язками.

Для визначення на науковій основі чинників впливу поліпшення й оздоровлення умов праці, забезпечення правильного ритму роботи, режиму праці й відпочинку, необхідно враховувати вимоги психології і фізіології праці людини: вивчення працездатності людини, пов’язаної з втомою, нервовою напругою та монотонністю праці.

Література

1. Литягіна А. Мотивація співробітників/ А. Литягіна. - Режим доступу : http:www.master_class.spb.ru/art_el_motivtrud.

2. Крушельницька Я.В. Психологія та фізіологія праці / Я.В. Крушельницька. – Підручник. – К.:КНЕУ, 2010. – С. 152.

3. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці/ В.Ц. Жидецький. – Підручник. – 6-е вид. – Львів: Афіша, 2011. – С. 245.

4. Джигирей. В.С. Рівень працездатність населення України // Охорона праці України. - 2010.- № 3. - С. 76-82.