К.е.н. Чорний В.В.

Державний економіко-технологічний університет транспорту, Україна

МЕТОДОЛОГІЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ВАНТАЖНІ ЗАЛІЗНИЧНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Трансформаційні процеси, які відбуваються на залізничному транспорті України, спрямовані на створення ринково орієнтованої конкурентоспроможної галузі, здатної швидко адаптуватися до змін зовнішнього середовища. Це обумовлює відокремлення природно монопольного сектору (залізничної інфраструктури) від потенційно конкурентного (експлуатації), створення умов для розвитку конкуренції у сфері експлуатації, удосконалення державного регулювання діяльності природно монопольного сектору тощо. Важливим елементом економічного підґрунтя зазначених процесів виступає ціноутворення на вантажні залізничні перевезення, яке в теперішній час є предметом державного регулювання, а тому ґрунтується на фактичних витратах залізниць по перевезенню вантажів, нормі прибутку (яка не враховує у повному обсязі потреби галузі щодо інноваційно-інвестиційного оновлення матеріально-технічної бази), потребах економіки щодо сприяння розвитку окремих галузей. Зазначене унеможливлює використання ринкових методів ціноутворення, перешкоджає вчасній зміні рівня вантажних залізничних тарифів, тому приводить до недоотримання залізницями країни економічно обґрунтованих доходів. В умовах подальшого реформування залізничного транспорту вимагає оптимізації ціноутворення на вантажні залізничні перевезення з метою забезпечення конкурентоспроможності національних залізниць на ринку транспортних послуг та демонополізації потенційно конкурентних секторів економіки. Виходячи з цього, методологія оптимізації тарифів на вантажні залізничні перевезення має ґрунтуватися на досягненні балансу економічних інтересів всіх учасників вантажних залізничних перевезень (залізниць, операторів перевезень, власників вантажних вагонів тощо), вантажовласників і держави. Слід зазначити, що жорстке державне регулювання ціноутворення на залізничні перевезення сприяло порушенню відтворювальних процесів в галузі, в результаті чого здійснився перехід до звуженого відтворення основних засобів. Результатом такого стало катастрофічне зношення основних виробничих засобів, і в першу чергу, рухомого складу залізниць. Як наслідок, склалася тенденція щодо поступового виключення з експлуатації вантажних вагонів інвентарного парку залізниць через закінчення терміну експлуатації та нездатності замінити їх на нові вагони. Створення тарифних преференцій для власників вантажних вагонів привело до зростання кількості приватних вантажних вагонів, але при цьому значно погіршилися показники експлуатаційної діяльності залізничного транспорту через відмінності у технології використання приватних вантажних вагонів та вагонів інвентарного парку залізниць. Це негативно позначилося не тільки на фінансовому стані залізниць, а й на транспортному забезпеченні економічних зв’язків між суб’єктами господарювання. Зазначене вимагає оптимізації ціноутворення на вантажні залізничні перевезення, оскільки доходи від таких перевезень на сьогодні є єдиним надійним джерелом забезпечення відтворювальних процесів на залізничному транспорті України. З метою відновлення розширеного відтворення основних засобів і забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку залізниць, що сприяє підвищенню ефективності транспортного обслуговування національних суб’єктів господарювання, при оптимізації ціноутворення на вантажні залізничні перевезення слід враховувати таке. Економічною основою визначення рівня базових тарифів на перевезення вантажів залізницями мають бути економічно обґрунтовані витрати. Економічно обґрунтовані витрати на виробництво (надання) робіт (послуг) – це витрати, які здійснені суб’єктом господарювання на їх виробництво (надання) з дотриманням вимог стандартів, нормативів, норм технологічних регламентів та врахуванням виробництва (надання) цих робіт (послуг) визначеної кількості та якості. При цьому не зважаючи на те, що залізничний транспорт на ринку вантажних перевезень займає домінуюче положення, його фактичні витрати в теперішній час значно менші за економічно обґрунтовані, оскільки галузь вже багато років працює в умовах дефіциту грошових ресурсів, тому не в повному обсязі фінансується поточна діяльність. Отже при визначенні рівня тарифів фактичні витрати мають бути скориговані з урахуванням недофінансування поточної діяльності, а також з урахуванням зростання цін у виробників промислової продукції, яку залізниці використовують для забезпечення перевізного процесу. У зв’язку з цим економічною основою формування тарифів на вантажні залізничні перевезення має бути економічно обґрунтована собівартість таких перевезень у прогнозному періоді, яка повинна визначатися на підставі фактичної собівартості перевезень у базовому періоді, зміни обсягів перевезень у прогнозному періоді, індексу цін виробників промислової продукції у прогнозному періоді. При визначенні економічно обґрунтованого рівня рентабельності необхідно виходити з того, що мінімальний рівень рентабельності має встановлюватися, виходячи з необхідності забезпечення простого відтворення основних засобів. До мінімального рівня рентабельності має додаватися інвестиційна складова, величина якої повинна визначатися, виходячи з необхідності переходу від звуженого до розширеного відтворення основних засобів. При цьому має бути чітко прописаний порядок та підстави для зміни рівня тарифів, а також розроблений механізм компенсації всім учасникам недоотриманих доходів у разі встановлення тарифів на рівні нижче, ніж економічно обґрунтований. В період до підвищення тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України до економічно обґрунтованого рівня недоотримані доходи, які дорівнюють різниці між доходами залізничного транспорту від перевезення вантажів в умовах економічно обґрунтованих тарифів та доходів в умовах фактично встановлених тарифів (на рівні нижче економічно обґрунтованих), повинні бути компенсовані залізничному транспорту за рахунок коштів Державного бюджету.