Економічні науки/10. Економіка підприємства

К.е.н. Карлик Ю.Ю., Бігдан М.Г.

Кременчуцький національний університет

імені Михайла Остроградського

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

 

Однією з головних проблем, що виникають при утворенні  фермерських господарств, є формування економічного механізму ефективного функціонування цих господарств. Слід зазначити, що ця проблема достатньо складна і багатогранна. Однак без її вирішення розвиток фермерського господарства є неможливим.

В основі формування економічного механізму функціонування фермерських господарств (особливо в період їх організації та становлення) знаходиться комплекс взаємопов'язаних факторів. До них належить організація економічних і виробничих взаємозв'язків, визначення найбільш раціональною спеціалізації, виробничого типу господарств, визначення видів та розмірів виробництва продукції[1].

У ситуації, що склалася, важливою умовою забезпечення стійкої позиції фермерських господарств є передусім ефективне використання ресурсів, кваліфікації та здібностей персоналу, досягнень сучасного менеджменту, інноваційних, інформаційних і фінансових можливостей підприємства, що у сукупності становить його потенціал, який повинен бути конкурентоспроможним[2].

Потенціал фермерського господарства характеризує вся сукупність ресурсів, що визначає його можливості у господарській діяльності. Варіантність об’єднання різних ресурсів, враховуючи внутрішню будову господарства та вплив зовнішнього середовища, зумовлює конкурентоспроможність потенціалу[3]. Конкурентоспроможність потенціалу фермерських господарств є економічною категорією, яка надає порівняльну характеристику та відображає рівень переваги результативних показників оцінки стану системи його ресурсів і можливостей відносно аналогічних показників конкурентних сільськогосподарських підприємств на ринку.

Таблиця -1 Взаємозв’язок між чинниками потенціалу й показниками його конкурентоспроможності у фермерському господарстві

Вид потенціалу

 

Чинники, що формують потенціал

 

Показники, що характеризують конкурентоспроможність

 

1

2

3

Техніко-технологічний

 

Стан засобів праці

Ступінь використання засобів

праці

Рівень механізації та автоматизації праці і виробництва

Якість предметів праці

Сучасність технологій

виробництва й реалізації

продукції

Прогресивність технологічних

процесів

Рівень витрат виробництва

Фондовіддача

Матеріаловіддача

Рівень втрат

сільськогосподарської

продукції в загальному обсязі

виробництва (падіж тварин,

загибель рослин, у тому числі

внаслідок надзвичайних подій)

Трудовий

Стан умов праці

Участь персоналу в процесі

управління

Система морального й

матеріального стимулювання

Рівень кваліфікації персоналу

Рівень освіти персоналу

Рівень конфліктності в

господарстві

Соціальна інфраструктура

Фізичний та психологічний стан

працівників

Рівень свідомості і

відповідальності, соціальної

зрілості, інтересів і потреб

 

Рівень плинності персоналу

Продуктивність праці

Рівень оплати праці

Ефективність матеріального

стимулювання

Кількість конфліктних

ситуацій

 Місткість витрат на утримання

трудових ресурсів

підприємства

 

Організаційно-управлінський

 

Організаційна структура

господарства

Система планування, обліку і

контролю

Стиль управління, технологій та

інструменти керівництва

 

Економічна ефективність

управлінської діяльності

Частка витрат на управління в

загальній сумі витрат

Співвідношення лінійного й

функціонального персоналу

Продовження таблиці 1

1

2

3

Фінансовий

Фінансова стабільність

господарства

Здатність точно та вчасно

виконувати свої фінансові

зобов’язання

Інвестиційні можливості

господарства

Можливість залучення

додаткових фінансових ресурсів

Ефективність використання

капіталу (власного й позикового)

Ефективність управління

активами

Коефіцієнт поточної

ліквідності

Коефіцієнт платоспроможності

Коефіцієнт фінансової

стійкості

Оборотність активів

Оборотність власного капіталу

Рентабельність капіталу

Коефіцієнт автономії

 

Маркетинговий

 

Ефективність системи

управління запасами

Облік потреб потенційних

покупців

Якість проведених

маркетингових досліджень

Раціональність стратегії

ціноутворення

Вибір вигідного місця

розташування магазинів

роздрібної торгівлі

Коефіцієнт ефективності

реклами й засобів

стимулювання збуту

Рентабельність продажу

Коефіцієнт ефективності

цінової політики

Співвідношення «ціна-якість»

Частка продукції господарства

на регіональному ринку

 

Першочерговими заходами щодо підтримки фермерських господарств та їх економічного стимулювання мають стати: допомога в розширенні земельних площ, у збільшенні бюджетних коштів на погашення процентних ставок кредитів Національного банку, у придбанні матеріально-технічних ресурсів на умовах лізингу, надання більшої самостійності у виборі ринків збуту продукції.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Внутрішньогосподарські організаційно-економічні механізми забезпечення прибутковості сільськогосподарських підприємств. – К.: ІАЕ УААН, 2003.

2. Здоровик В. К., Линдюк А. О. Формування господарського механізму регулювання аграрних відносин // Економіка АПК. – 2005. – № 2. – С. 42.

3. Онисько С. М., Марич П. М. Фінанси підприємств: Підручник. – Львів: Магнолія Плюс, 2004. – С. 367.