Економічні науки/Регіональна економіка / Болгарія

К.е.н., доц. Свида І.В.

Мукачівський державний університет, Україна

Еколого-економічні проблеми збереження та

раціонального використання водних ресурсів Карпатського регіону

З метою формування цілісної системи державного регіонального управління в сфері користування, збереження та відтворення природних ресурсів широкого впровадження набувають принципи сталого розвитку. Основою для сталого розвитку в Україні повинні стати пріоритетні напрями розвитку екологічної політики держави, що передбачає: впровадження екологічного законодавства, розроблення економічних важелів раціонального природокористування та захист довкілля, формування екологічної свідомості населення, постійний контроль за змінами у зовнішньому середовищі.

Водні ресурси є одним із найважливіших факторів, який визначає розміщення продуктивних сил та засобів виробництва.

У Карпатському регіоні протікає надзвичайно багато річок, струмків і потічків. Загальна кількість їх становить понад 31 тис. Довжина річкової мережі - 46,5 тис. км, питома густота - 1,4 км/км² [1].

Крім природних водостоків у Карпатському регіоні створено мережу штучних канав, збудовано значну кількість осушувальних (меліоративних) каналів та закритих дренажних систем.

Не дивлячись на те, що в Карпатському регіоні значні запаси водних ресурсів, водна проблема тут є актуальною, оскільки значна частина водних об’єктів забруднена стічними водами, виснажені підземні водоносні горизонти, нераціонально використовується прісна вода.

Незважаючи на значне зменшення об’ємів використаної води, яке спостерігається з 1991 року, відповідного зменшення антропогенного навантаження на водні ресурси, особливо зі скидами забруднених вод, не відбувається.

Ріки та потічки Карпатського регіону визнані найчистішими в Україні, однак внаслідок масового використання в сільському господарстві хімічних добрив та розвитку зрошуваного землеробства до водойм потрапляє велика кількість агрохімікатів.

Існуючі очисні споруди регіону є фізично й морально застарілими, відповідно біологічна очистка не працює на повну потужність, тому й очищення стічних вод є малоефективним. Як наслідок, в поверхневі водойми скидається велика кількість практично не очищених або слабо очищених стічних вод.

Більшість сіл Карпатського регіону не має централізованого водопостачання, водовідведення, не кажучи вже про очисні споруди. Внаслідок цього поверхневі води забруднені каналізаційними та стічними водами, відходами з тваринницьких ферм, в яких міститься підвищена концентрація важких металів та шкідливих речовин. Ситуація ще більше загострюється під час паводків.

Для всіх басейнів Карпатського регіону головна характеристика - це катастрофічні паводки й селеві потоки. При чому чим більше проводяться санкціоновані й несанкціоновані рубки, тим більші паводки спостерігаються на території Карпатського регіону.

Масове вирубування лісів, а також розвиток промисловості та зростання побутових потреб населення впливає і на якість води. По ідеї, в гірській місцевості якість води повинна бути найкращою. Однак це не завжди так. Гірські річки, потічки, береги річок забруднені промисловими й виробничими відходами, стічними водами.

Проблемою залишається екологічний стан у водоохоронних зонах і прибережних смугах на потоках і річках області, що є наслідком відсутності у сільській місцевості комунальних служб та недостатньої участі населення у підтримці належного санітарного стану.

Проблема питного водопостачання існує не ізольовано, а в численних взаємозв'язках з водногосподарськими та екологічними проблемами.

В ситуації, що склалася, необхідно залучати кошти для створення та упорядкування водопровідних мереж та водоочисних споруд, оскільки гірські території Карпатського регіону багаті на бальнеологічні ресурси, мінеральні води, однак промислове й побутове забруднення, стічні води можуть завдати їм непоправної шкоди.

Забезпечення рівноваги між діяльністю людини та збереженням навколишнього середовища, розвиток рекреаційної діяльності, державна регіональна політика захисту, раціонального використання та відтворення природних водних ресурсів – все це є невід’ємною частиною концепції сталого розвитку.

На даний час держави створюють умови для збереження, охорони та раціонального використання водних ресурсів, приймаються міжнародні документи та програми в даному напрямку. Не повинна стояти осторонь цих процесів й Україна.

Основними пріоритетними напрямками в плані збереження та раціонального використання водних ресурсів Карпатського регіону повинні стати: поліпшення екологічного стану річок та якості питної води; будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд; запобігання забрудненню річок та потічків, особливо в гірських місцевостях; контроль за раціональним веденням лісового господарства; врахування вимог природоохоронного законодавства при видачі дозволів на підприємницьку діяльність; контроль за цільовим використанням свердловин з питною водою, ставків та водних об’єктів приватними структурами.

Література.

1. Державний комітет статистики України / Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

2. Корнавський О.Л. Рекреаційні ресурси України. – Навч.пос. – Київ, «Либідь». - 2009 р. – 300 с.