К.е.н. Кісельова О.О.

Донецький державний університет управління, Україна

Особливоcті якості життя населення в регіонах України

 

Основним завданням економічної політики України в сучасних умовах розвитку є забезпечення добробуту й гарантій населення у сфері зростання якості життя. Сьогодні в країні продовжується процес розшарування населення, який призводить до розбалансування можливостей задоволення основних економічних потреб. Якість і рівень життя більшості людей залишаються низькими. За даними офіційних досліджень лише 8% населення України задоволені своїм добробутом.

Дослідженню проблем соціально-економічної сутності якості життя, динаміки показників, чинників формування рівня життя населення присвячено наукові праці Е. Лібанової, І. Мандибури, Н. Федірко, І. Юршичина, О. Мельниченко та ін. [1, 2]. Однак питання регіональної диференціації якості життя населення в Україні залишаються актуальними.

Президент України визначив підвищення якості життя населення метою соціально-економічних і політичних реформ. Для досягнення цієї мети передбачено зробити її основою для визначення політичних пріоритетів, планування та оцінки їх досягнення.

Нині Україна опинилася за межами економічного і соціального прогресу. У 2010 році Україна посіла 78 місце із 177 країн світу за значенням Індексу людського розвитку ООН, 98 місце із 111 країн за Індексом якості життя журналу The Economist  і 174 місце із 178 країн за Індексом щастя Фонду нової економіки [1].

У 2011 році Міжнародний центр перспективних досліджень провів перше системне посткризове дослідження найголовніших факторів, які впливають на якість життя сучасних українців. У цьому рейтингу регіони України оцінювались за такими критеріями: рівень добробуту, освіти, охорони здоров’я, а також стан суспільства (безпека та культурний розвиток) і навколишнього середовища [3]. 

У складеному на основі аналізу обраних критеріїв рейтингу перше місце зайняв Київ, а Донецька область – тільки передостаннє 26-те, випередивши тільки схожу за структурою економіки та кількістю населення Дніпропетровщину. Донбас є одним з найбільших донорів державного бюджету, але це не покращує життя місцевого населення. Тут найвищий рівень злочинності, смертності, а також найгірший екологічний стан довкілля.

Друге місце у рейтингу посідає Харківська область. Такий результат обумовлений її високим науково-інтелектуальним потенціалом. Локомотивом місцевої економіки є машинобудівні підприємства, що виробляють більш високотехнологічну продукцію, ніж металургійні комбінати східної України.

Західні регіони, які традиційно вважаються одними з найбільш бідних, за якістю життя виявилися переважно у верхній частині рейтингу. Тут слабо розвинена промисловість компенсується гарною екологією та більш високими стандартами суспільного життя.

Межа між Сходом і Заходом за рік стала більш помітною: західні області переважають на початку рейтингу, а східні – у кінці. Криза позбавила висококонкурентні та промислово розвинуті східні області основної переваги – вищого рівня добробуту, та змінила співвідношення якості життя в регіонах України на користь західних областей.

Київ та Севастополь значно випереджають решту регіонів України за рівнем освіти, оскільки єдині демонструють високі результати, як за рівнем охоплення населення освітою, так і за її якістю. Харківська, Одеська та Дніпропетровська області також найбільш освічені області України, але мають низькі результати за середнім балом зовнішнього оцінювання. Західні області демонструють переважно вищі результати за середнім балом зовнішнього оцінювання, але традиційно мають нижчий рівень охоплення дітей дошкільними навчальними закладами. АР Крим, Одеська та Харківська області мають найвищу частку іноземних студентів, що зумовлено зв’язками, збереженими з радянських часів. Частка іноземних студентів у регіонах України не перевищує 3%. Це вказує на низьку конкурентоспроможність української освіти. Робоча сила з вищою освітою розподілена між регіонами відносно рівномірно: її частка варіюється від 59% у Севастополі до 46% у Київській області.

За підсумками рейтингу можна констатувати таке:  найзаможнішим в Україні є населення Києва, Харкова та Одеси; найдовша тривалість життя у жителів Києва і західних областей країни; кращий стан навколишнього середовища у Тернопільській і Чернівецькій областях; за критерієм рівня освіти лідирують Севастополь і Київ, а найбільш комфортними та безпечними є Івано-Франківськ, Чернівці та Львів. 

Отже, регіональний розвиток в Україні дуже нерівномірний та розбалансований. Перед східними і західними областями України стоять принципово різні завдання. Для Сходу – використати вищий рівень економічного розвитку для поліпшення якості державних послуг, стану довкілля та суспільства. Для Заходу – перетворити свої переваги від кращого стану суспільства, навколишнього середовища та здоров’я населення на зростання рівня добробуту.

 

Література:

1.     Юрчишин І.І. Рівень доходів населення України: регіональний аспект / І.І. Юрчишин // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №7. – С.37-41.

2.       Мельниченко О.А. Підвищення рівня та якості життя населення: механізм державного регулювання: монографія / О.А. Мельниченко. – Х.: Вид-во ХарРІНАДУ «магістр», 2008. – 457с.

3.     Міжнародний центр перспективних досліджень. – Режим доступу: http://www.icps.com.ua/key_issues/socio_economy/6531/html