Каюмова В.В.

Донецький державний університет управління, Україна

Вплив соціально-демографічних індикаторів на забезпечення продовольчої складової економічної безпеки регіону

 

На сучасному етапі існування України стан її економічної безпеки є нестабільним як на державному, так і на регіональному рівні. Фінансово-економічна криза 2008-2009 рр загострила основні проблеми, що накопичились з часів зародження держави: депопуляцію нації, скорочення життя українців та погіршення її якості, масове зубожіння населення, тривале безробіття, спустошення пенсійного фонду, збільшення державного боргу, знецінення української гривні та інших. Криза довела, що соціальні негаразди мають прямий вплив на стан розвитку економіки та можливості її розвитку, а соціальна задоволеність працездатних верств населення спроможна посилити їх економічну активність і, як наслідок, забезпечити гідне життя всього суспільства, в тому числі його продовольчу безпеку. Порушення продовольчої безпеки є причиною і наслідком політичних негараздів, дисбалансу соціально орієнтованих економічних заходів і  темпів економічного розвитку України та її регіонів.

Значний внесок у дослідження проблеми забезпечення продовольчої безпеки України зробили вчені Геєць В.М., Кизим М.О., Клебанова Т.С., Черняк Т.І., Скидан О.В. та багато інших. Однак актуальність обраної тематики зумовлює продовження наукових пошуків в цьому напрямку.

У Методиці розрахунку рівня економічної безпеки України [1] зазначено, що продовольча безпека – це такий рівень продовольчого забезпечення населення, який гарантує соціально-економічну та політичну стабільність у суспільстві, стійкий та якісний розвиток нації, сім’ї, особи, а також сталий економічний розвиток держави. Продовольча безпека є складовою економічної безпеки. Ваговий коефіцієнт продовольчої сфери 0,1108, що за рівнем ваги відповідає четвертому місцю серед інших складових (макроекономічної, фінансової, зовнішньоекономічної, інвестиційної, науково-технологічної, енергетичної, виробничої, соціальної та демографічної безпек). Соціальній (рівень ваги 0,0808) та демографічній (рівень ваги 0,0836) сферам відведено дев’яте та восьме місце відповідно. Методика наводить перелік індикаторів безпеки, їх порогові значення та методи обчислення.

Рівень продовольчої безпеки в кожній територіальній одиниці України має певні відмінності, зумовлені географічними, екологічними, етнічними, демографічними, агропромисловими та іншими особливостями. Тому аналіз стану продовольчої безпеки та вплив соціальних індикаторів на її забезпечення проведемо на прикладі одного з регіонів. В таблиці 1 наведені значення індикаторів продовольчої безпеки Донецького регіону за останні п’ять років.

Таблиця 1

Індикатори продовольчої безпеки Донецького регіону в 2007-2011 рр*

№

Індикатор, одиниця виміру

Порогове значення

2007

2008

2009

2010

2011

1

Добова калорійність харчування людини, тис. ккал

не менше 2,5

2,981

3,009

2,995

2,927

2,974

2

Споживання м'яса та м'ясопродуктів (за рік/особа), кг

не менше 83

53,3

59,8

57,8

59,8

60,2

3

Споживання молока та молочних продуктів (за рік/особа), кг

не менше 380

200,8

192,8

183,9

178,2

182,7

4

Споживання яєць (за рік/особа), шт.

не менше 290

276

285

294

308

331

5

Споживання риби та рибопродуктів (за рік/особа), кг

не менше 20

19,0

21,7

19

17,2

16,0

6

Споживання цукру (за рік/особа), кг

не менше 38

43,6

44,4

41,7

39,2

40,5

7

Споживання олії та інших рослинних жирів (за рік/особа), кг

не менше 13

15,5

15,5

15,9

15,4

14,5

8

Споживання картоплі (за рік/особа), кг

не менше 124

111

109

112,1

106,5

121,4

9

Споживання овочів та баштанних (за рік/особа), кг

не менше 161

130,8

138,4

149,1

150,7

169,3

10

Споживання фруктів, ягід, горіхів та винограду (без переробки на вино) (за рік/особа), кг

не менше 90

49,3

50

50,6

52,3

59,8

11

Споживання хлібу та хлібопродуктів (за рік/особа), кг

не менше 101

110,2

107,4

109,9

106,5

105,0

*Таблицю складено за офіційними даними Державного комітету статистики [2].

Дані таблиці доводять, що харчовий раціон населення регіону є незбалансованим: рівень споживання м’ясних, молочних, рибних продуктів та фруктів,  не досягає порогу безпеки. Калорійність харчування забезпечується за рахунок більш дешевих продуктів: яєць, картоплі, овочів та хлібу. Все це свідчить про соціальну нестабільність більшості населення регіону та його низький рівень життя і призводить до демографічних проблем нації.

В Методиці розрахунку рівня економічної безпеки України [1] запропоновано наступні індикатори соціальної безпеки регіону: рівень бідності; частка населення із середніми сукупними витратами нижче прожиткового мінімуму; відношення середньої зарплати та мінімального розміру пенсії до прожиткового мінімуму; відношення індексу номінальних сукупних ресурсів домогосподарств до індексу споживчих цін; відношення сукупних витрат 10 % найбільш забезпеченого населення до 10 % найменш забезпеченого; частка витрат на харчування у загальному обсязі споживчих грошових витрат домогосподарств; рівень безробіття (за методологією МОП); рівень тривалого безробіття у працездатному віці; наявність житлового фонду; кількість випадків захворювань; обсяг видатків зведеного бюджету на охорону здоров'я та освіту; охоплення випускників 9-х класів повною середньою освітою. До індикаторів демографічної безпеки регіону відносять: очікувану тривалість життя при народженні; коефіцієнти дитячої смертності, природного приросту, народжуваності та відтворення населення; коефіцієнт старіння; демографічне навантаження непрацездатного населення на працездатне.

Аналіз впливу соціально-демографічних індикаторів на забезпечення продовольчої безпеки в Донецькому регіоні проведемо за допомогою методів кореляційно-регресійного аналізу. Враховуючи тісноту звязку між показниками нами було обрано багатовимірну регресійну модель з чотирма незалежними змінними-чинниками, що впливають на  рівень споживання основних продовольчих товарів:

,                                     (1)

х1 – обсяг виробництва відповідної сільськогосподарської продукції господарствами усіх категорій, тис.т; х2 – частка населення із середніми сукупними витратами нижче прожиткового мінімуму,%; х3 – частка витрат на харчування у загальному обсязі споживчих грошових витрат домогосподарств, %; х4 – демографічне навантаження непрацездатного населення на працездатне, %; у(х) – рівень споживання відповідної продовольчої продукції (за рік/особу), кг.

В таблиці 2 наведені отримані моделі впливу соціально-демографічних показників на забезпечення продовольчої безпеки досліджуваного регіону.

Таблиця 2

Моделі споживання продовольчих товарів  в залежності від окремих соціально-демографічних факторів у Донецькому регіоні України

Вид продукції

Рівняння регресії

Коефіцієнт детермінації, R2

Хліб та хлібопродукти

М’ясо та м’ясопродукти

Молоко та молокопродукти

Яйця

Риба та рибопродукти

Цукор

Олія

Картопля

Овочі

Фрукти і ягоди

y (x)=0,211Х1+0,076Х2+0,013Х3+3,661Х4-170,983

y (x)=-0,144Х1-0,210Х2-0,512Х3+0,656Х4+61,27

 

y (x)=-0,272Х1+0,672Х2+1,522Х3-14,459Х4+1133,462

 

y (x)=0,021Х1-0,184Х2-1,276Х3+6,475Х4-87,298

y (x)=1,345X1-0,109X2+0,093X3-1,506X4+99,991

y (x)=0,039Х1-0,170Х2+0,387 Х3-1,432 Х4+115,278

y (x)=0,001Х1-0,046Х2-0,073Х3+0,137Х4+2,783

y (x)=-0,024Х1-0,079Х2+0,950Х3-0,899Х4+128,346

y (x)=0,066Х1-0,094Х2-0,435Х3+9,604Х4-485,027

y (x)=0,026Х1-0,244Х2-0,175Х3+0,691Х4+16,649

0,986

0,95

 

0,999

 

0,994

0,995

0,963

0,999

0,937

0,985

0,989

Модель споживання хліба та хлібопродуктів трактується наступним чином:

1.           Так як а0<0, то відносна зміна обсягів споживання проходить повільніше, ніж зміна залежних чинників;

2.           Якщо обсяг виробництва хліба зросте на 1 тис.т, то обсяг споживання хлібу та хлібопродуктів збільшиться на 0,211 кг на особу/за рік за умови незмінності усіх інших факторів,  

3.           Якщо частка населення із середніми сукупними витратами нижче прожиткового мінімуму зросте на 1%, то обсяг споживання хлібу та хлібопродуктів збільшиться на 0,076 кг на особу/за рік за умови незмінності усіх інших факторів, 

4.           Якщо частка витрат на харчування у загальному обсязі споживчих грошових витрат домогосподарств зросте на 1%, то обсяг споживання хлібу та хлібопродуктів збільшиться на 0,013 кг на особу/за рік за умови незмінності усіх інших факторів,

5.           Якщо демографічне навантаження непрацездатного населення на працездатне зросте на 1%, то обсяг споживання хлібу та хлібопродуктів збільшиться на 3,661 кг на особу/за рік за умови незмінності усіх інших факторів.

Аналогійним чином, пояснюються всі інші моделі споживання продукції.

Таким чином, соціально-демографічна стабільність нації є причиною і наслідком забезпечення продовольчої безпеки України та її регіонів. Серед безлічі соціальних та демографічних показників найбільший вплив роблять  обсяг виробництва відповідної сільськогосподарської продукції, частка населення із середніми сукупними витратами нижче прожиткового мінімуму, частка витрат на харчування у загальному обсязі споживчих грошових витрат домогосподарств та демографічне навантаження непрацездатного населення на працездатне. Стабілізація цих чинників сприятиме забезпеченню продовольчої безпеки регіонів України.

Література:

1.           Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження методики розрахунку рівня економічної безпеки України» №60 від 02.03.2007 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1022.4251.0

2.           Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/