УДК 657.471:657.633                                                                                                                                                                                                                                                                    

 

Любезна Ірина Василівна,  

к.е.н., Тернопільський національний економічний університет, Україна

 

Роль та значення складського обліку в

умовах сьогодення

 

Ефективність використання запасів багато в чому залежить не тільки від обліку руху, а й від організації їх зберігання. Складський облік запасів є  важливою складовою системи управління, яка забезпечує контроль за зберіганням матеріальних цінностей підприємства.

Складське господарство – це складна система із складів, обладнань та приладів, необхідних для зберігання, штабелювання, переміщення вантажів. Структура складського господарства формується під впливом кількох чинників, головними з яких є: номенклатура матеріалів, що споживаються, вид, рівень спеціалізації та обсяги виробництва.

У збереженні сировини і матеріалів важливу роль відіграють технічні оснащені складські приміщення з сучасними ваговимірювальними приладами та пристроями, що дозволяють механізувати й автоматизувати складські операції і складський облік.

Завезення матеріалів на склад здійснюється згідно з оперативними планами відділу матеріально-технічного постачання. Матеріали, що надходять, обов’язково підлягають кількісному та якісному контролю. Кількісний контроль передбачає перевірку відповідності кількості, обсягу та номенклатури матеріалів записам у супроводжу­ючих документах. Якісний – встановлення відповідності отриманих вантажів технічним умовам, стандартам, зразкам, що обумовлені договорами постачання.

Складський облік на підприємствах целюлозно-паперової промисловості організовують за видами запасів, що зберігаються, та за кількістю матеріальних цінностей. Але в сучасних умовах, особливо з урахуванням рекомендацій щодо оцінки запасів при їх вибутті, виникає об’єктивна необхідність організації складського обліку за партіями надходження матеріальних цінностей.

Ще однією особливістю організації складського обліку целюлозно-паперових підприємств є наявність широкої мережі власних структур, які займаються заготівлею сировини, з метою зниження ризику у поставках сировини. Переважно такі структури забезпечують процес виробництва макулатурою та лісом. Зокрема на ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” пункти заготівлі макулатури працюють у дев’яти областях Західної України і на 40% забезпечують потребу комбінату в цій сировині. Керівництво підприємства вважає перспективним такий напрямок діяльності і планує збільшити забезпечення макулатурою власними силами до 70-80% [1].

У стратегічних планах сформовано також підхід щодо забезпечення комбінату лісосировиною. Для цього створено групу підприємств “Укрпромліс”, яка в подальшому має займатися заготівлею та посадкою лісу, забезпечуючи ним виробництво. Таким чином, в організаційному плані вже сформована ціла мережа взаємозалежних підприємств, діяльність яких потрібно координувати [2].

Враховуючи цей факт, складське господарство включає не лише ті склади, які є на території комбінату, а й має складські приміщення, розташовані на відокремленій від підприємства території. Така ситуація вимагає формування спільної інформаційної бази про наявність і рух матеріальних ресурсів.

В організаційному плані в цьому випадку доцільно виходити з того, що кожному виду матеріальних запасів слід присвоїти номенклатурний номер, який повинен проставлятися у всіх первинних документах. Перші три знаки цього номера повинні означати номер рахунка і субрахунка, наступні дві – номер групи, а інші відповідно: порядковий номер матеріальних цінностей у групі (три знаки), номер складу (дві цифри). (в даному випадку необхідно сформувати порядковість нумерації усіх наявних складських приміщень). За цими кодами мусить вестися і бухгалтерський облік матеріальних цінностей, що дозволить проводити кількісну звірку даних оперативного складського та аналітичного  обліку.

В умовах автоматизації, а для підприємств целюлозно-паперової галузі, які мають складну організаційну структуру – це об’єктивна необхідність, електронно-обчислювальна машина сама зіставляє одержаний залишок (після кожної реєстрації даних того чи іншого первинного документа) з нормою запасу і може готувати документацію для наступного замовлення матеріальних ресурсів.

Слід зазначити, що на ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” як і на низці інших підприємств встановлені номенклатури матеріальних запасів за трьома групами: перша – сировина і покупні напівфабрикати, друга – готова продукція, напівфабрикати власного виробництва та третя – допоміжні матеріали, МШП, товари, запчастини.

Поставка йде за кожним цехом, де є власний сировинний склад. В кожному цеху є обліковець-контролер, який відповідає за рух запасів на складі. Відпуск сировини у виробництво здійснюється за нормами витрат, які розробляє технічний відділ.

Найпрогресивнішим і раціональним методом обліку матеріальних запасів, який використовується досліджуваними підприємствами, є сальдовий метод. Основні принципи сальдового методу такі:  за допомогою карток складського обліку здійснюється перевірка вірогідності даних щодо кількісного обліку на складі;  постійний контроль правильності та своєчасності відображення в первинних документах операцій, пов’язаних з рухом матеріальних цінностей на складі;  періодичне узгодження інформації складського та бухгалтерського обліку щодо наявності та руху запасів шляхом порівняння їх залишків у натуральних вимірниках за даними складського обліку з даними бухгалтерського обліку.

Добитися повного дотримання цих принципів на великих целюлозно-паперових підприємствах практично неможливо, адже здійснення контролю працівниками бухгалтерії, наприклад, на віддаленому складі, де збирають макулатуру, вимагає їх відрядження на місце зберігання. Це додаткові витрати, які не завжди виправдані.

Пропонуємо вирішити цю проблему, запровадивши автоматизовану інформаційну систему обліку, яка б базувалася на використанні форм документації, властивої сальдовому методу в поєднанні з елементами нормативного методу (в частині кількісних показників). З цією метою доцільно  використати програмне забезпечення, яке б дало змогу оперативно виявляти непродуктивні відхилення та досягнення критичного обсягу запасів.

Таким чином, складський облік матеріальних запасів – важливий оптимізуючий фактор раціонального їх використання, підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності в цілому.

 

Література:

1.     Жидачівський ЦПК: прорив у сьогоднішній день [електронний ресурс]. Режим доступу: http://dt.ua/ECONOMICS/zhidachivskiy_tspk_ proriv_u_sogodnishniy_den-30749.html 

2.     Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат. 1951–2001. / за ред. В. Петраш – Ужгород: ІВА. – 2001. – 104 с.