Лехан В.М., Максименко О.П.- Дніпропетровська державна медична    академія.

  Венгрин Н.О.- медичний коледж м. Дубно Рівненськая область

 

Експертна оцінка організації та умов  підготовки молодших спеціалістів з вищою медичною освітою за спеціальністю

« Лікувальна справа» та «Акушерська справа»

    

Ефективна освітня політика в галузі охорони здоров’я є важливою складовою стратегічного плану розвитку медичної галузі, оскільки від рівня підготовки медичних та фармацевтичних кадрів залежить якість надання медичної допомоги населенню країни [Біловіл О.М., 2007].

Показник успіху навчання  студентів  визначається  характеристиками медичної освітньої програми, організацією та умовами надання освітньої послуги  поряд з мотивацією і здібностями студентів.

Для вивчення організації та умов надання освітньої послуги широко застосовують метод експертних оцінок. Проведення експертного оцінювання дозволяє виявити недоліки та слабкі сторони освітнього процесу та прийняти відповідне коригувальні дії, спрямовані на підвищення якості освіти

[ Култашова Н.В, 2010, Курлехт М.В., Тельнюк И.В., 2002].

Метою  дослідження є  експертна оцінка організації та надання умов для підготовки молодших спеціалістів з вищою медичною освітою з напрямку

« Лікувальна» та « Акушерська справа».

         Матеріали та методи дослідження

Експертна оцінка проводилась за допомогою спеціально розробленої карти: «Карта експертної оцінки  навчальних планів та програм підготовки молодших спеціалістів з вищою медичною освітою». Ступінь компетентності експертів із зазначених питань оцінювали по коефіцієнтах інформованості та аргументації за методикою Л.Бондаренко, 2005р. Для характеристики причинно- Статистична обробка матеріалів дослідження проводилася з використанням методів біометричного аналізу, реалізованих в пакетах програм STATISTICA (версія6.1), серійний номер - AGAR909E415822FA. наслідкових зв¢язків обчислено  та оцінені коефіцієнти рангової кореляції Спірмена (r), парціальні та множинні коефіцієнти кореляції.

            Результати дослідження та їх обговорення

Експертизу здійснювали  46  експертів,   з них -  52,2%  працювали в медичному коледжі, 47,8% - в медичному училищі Рівненської та Дніпропетровської  областей. Посади  викладачів займали 86,7% експертів, 13,3%  займали посади завідувачів відділеннями. Стаж роботи на займаній посаді від 1 до 5 років  мали 18,6% опитаних, від  6  до 10 років -23,3%, від 11 до 20 років - 9,3%, більше 20 років - 48,8%. Більшість опитаних (86,7%) мають вищу медичну освіту,13,3% - іншу освіту. 

За результатами  дослідження більше  половини експертів (60,5±7,3%) вважає (рис.1), що у студентів   вищих  медичних навчальних закладів I-II рівня акредитації є умови  для отримання необхідної теоретичної підготовки, 25,6±6,7% вказало на те, що таких умов скоріше немає, ніж вони є, а 14,0% відмітили, що немає.                 

 Рис.1 Структура відповідей експертів, щодо наявності умов для отримання необхідної теоретичної   підготовки

 

Головною умовою, яка впливає на якість теоретичної підготовки (табл.1) на думку, 53,6±9,4% експертів є недостатня забезпеченість сучасними підручниками. Найчастіше вказувалася відсутність сучасних підручників з хірургії та акушерства, мікробіології, анатомії, реанімації, військово-медичної підготовки; Відмітили недостатній доступ до інтернет-ресурсу 46,4±9,4%; на обмеженість можливостей використання інформації на компакт-дисках - 39,3±6,7% експертів.  На думку 4,7±3,2% експертів для покращення якості теоретичної підготовки в вищих медичних навчальних закладах  (ВМНЗ) потрібно  створити сучасну бібліотеку та обладнати лекційні зали мультимедійними комплексами.                                                                                                                      

Таблиця 1

Частота відповідей експертів (%) щодо умов, які впливають на якість  теоретичної  підготовки студентів

Умови, які впливають на якість  теоретичної підготовки

Частота  відповідей(%)

 

 

Недостатня забезпеченість сучасними  підручниками

53,6±9,4

Недостатній доступ до інтернет-ресурсу

46,4±9,4 

Обмеженість можливостей використання  інформації на компакт-дисках

39,3±6,7

Інше

7,1±4,9

 

 Достовірність впливу названих чинників на якість теоретичної підготовки студентів підтверджується даними кореляційного аналізу(рис. 2):: парціальні коефіцієнти кореляції  зв’язку з відсутністю сучасних  підручників  з окремих предметів - r=0,71, р<0,0000; недостатньою забезпеченістю сучасними підручниками - r=0,55, р<0,0002, недостатнім доступом до інтернет - ресурсу - r=0,37, р<0,02. Сумарний вплив всіх чинників на якість   теоретичної підготовки  студентів складає близько 71,6% (коефіцієнт множинної кореляції R=0,85; коефіцієнт детермінації  D=71,6%; р<0,001).

 

Рис. 2  Вплив різних чинників на якість теоретичної підготовки та

  (r - парціальні коефіцієнти  кореляції )

Результати дослідження свідчать, що  суттєва  більшість експертів  61,3±7,3% вважає (рис.3), що у студентів немає достатніх умов для отримання необхідної практичної підготовки.

Рис. 3. Структура відповідей, щодо наявності умов для отримання необхідної практичної підготовки

 

На те що у студентів є умови для отримання практичної підготовки  вказало лише 38,7±7,3% експерта.  На якість практичної підготовки студентів, на думку 48,5±8,7% експертів,  впливає незацікавленість   медичних працівників щодо оволодіння студентами  практичними навичками; 45,5±8,7% експерта відмічають недосконалість нормативної бази щодо клінічних баз  для підготовки; на недостатню кількість робочих місць для роботи з комп’ютерними  тренінговими програмами вказало 30,3±8,0% експерта;  на   недостатню кількість і  структуру клінічних баз - 27,3±7,6%; недостатню забезпеченість сучасними  навчальними посібниками 24,2±7,5%; однакова кількість експертів (по 21,2±7,1%) відмітили недостатню кількість комп’ютерних  тренінгових програм та    відсутність в ВНМЗ сучасних тренажерних залів, недостатню забезпеченість  манекенами - 18,2±6,7%, на відсутність сучасних навчальних посібників -15,2±6,2% (табл.2 ). На думку 12,2±5,7% експертів якість  практичної підготовки  буде покращено якщо викладачі будуть поєднувати    викладацьку роботу з лікувальною роботою на клінічній базі    та будуть щільно співпрацювати з лікарями та середнім медичним персоналом лікарень, де студенти проходять виробничу практику.  

 

                                                                                                         Таблиця 2

Частота відповідей, стосовно умов, які впливають на якість  практичної   підготовки студентів

Умови, які впливають на якість  практичної підготовки

Частота  відповідей

Ранг

Незацікавленість   медичних працівників щодо оволодіння студентами  практичних навичок

48,5±8,7

1

Недосконалість нормативної бази щодо клінічних баз  для підготовки

45,5±8,7

2

Недостатня кількість робочих місць для роботи з комп’ютерними  тренінговими програмами

30,3±8,0

3

Недостатня кількість і  структура клінічних баз

27,3±7,6

4

Недостатня забезпеченість сучасними  навчальними посібниками

24,2±7,5

5

Недостатня кількість комп’ютерних  тренінгових програм

21,2±7,1

6,5

Відсутність сучасних тренажерних залів

21,2±7,1

6,5

Недостатня забезпеченість  манекенами

18,2±6,7

7

Не по всіх предметах є сучасні  навчальні посібники

15,2±6,2

8

Інше (впишіть)

12,2±5,7

9

 

Розрахунки парціальних коефіцієнти кореляції  показують, що з усіх 9 чинників, які   впливають на якість  практичної підготовки студентів,  при

нівелюванні їх взаємозалежності,   реальний вплив  мають лише 3 (рис.4 ): відсутність  сучасних  навчальних посібників (r=0,21; р<0,05), недостатня кількість робочих місць для роботи з  комп’ютерними  тренінговими програмами  (r=0,3; р<0,01), недостатня кількість і структура клінічних баз для підготовки (r=0,30; р<0,007).  Сумарний вплив всіх чинників на якість практичної підготовки студентів   складає близько 61,0% (коефіцієнт множинної кореляції R=0,78; коефіцієнт детермінації D=61,0%; р=0,0000).

 

 

Рис.4  Чинники, які   впливають на  якість  практичної підготовки студентів   (r - парціальні коефіцієнти  кореляції  )

Таким чином, за оцінками  більшості  експертів (60,5±7,3%)  у студентів   вищих  медичних навчальних закладів I-II рівня акредитації є умови  для отримання необхідної теоретичної підготовки, водночас  майже однакова    більшість експертів  (61,3±7,3%) вважає, що у студентів немає достатніх умов для отримання необхідної практичної підготовки.