Ващенко Наталя Миколаївна

Одеське обласне базове медичне училище

Управління знаннями в інформаційно-освітньому

середовищі

 

     Автоматизація на основі використання комп’ютерів та обчислювальних мереж втілюється у всі сфери життя сучасного суспільства, пов’язаних з використанням та обробкою інформації. Актуальною сьогодні є тенденція інформатизації сфери освіти. Створюються електронні підручники, розробляються автоматизовані системи навчання, впроваджується дистанційна освіта.За останні роки розвиток інформаційних технологій зробив актуальною проблему модернізації системи освіти. Суть такої модернізації найбільше відбилася в концепції дистанційної освіти (ДО), яка, завдяки такому глобальному явищу як Інтернет, охоплює широкі шари суспільства та стає найважливішим фактором його розвитку. Особливого значення така модернізація системи освіти набуває в Україні.

     Дистанційне навчання сприяє реалізації головних засад освітньої політики демократичних держав – спрямованість навчання й виховання на індивідуальний розвиток особистості, задоволення й формування її інтелектуальних потреб та інтересів відповідно до інтересів суспільства. Дистанційна освіта є високотехнологічний продукт науково-технічної революції, який використовує ідею маркетингового підходу до обслуговування студентів, чим і пояснюється його широке впровадження у всьому світі. Сьогодні дистанційна освіта органічно поєднує в собі комп’ютерні та Internet-технології навчання. Сучасні технології – це те, що поєднує студентів та викладачів, яких розділяють великі відстані. Використання методів дистанційного навчання дає змогу надавати освітні послуги різного характеру у віддалених районах, навчати не відриваючи від основного виду діяльності, навчати осіб з фізичними вадами, мати доступ до освітніх ресурсів світи через використання сучасних засобів електронних комунікацій.
Дистанційна освіта в Україні регулюється Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні і Положенням про дистанційну освіту МОН України. Під дистанційною освітою мається на увазі комплекс освітніх послуг, що надаються віддаленим від навчального закладу студентам за допомогою спеціалізованого інформаційно-освітнього середовища, яке базується на засобах обміну навчальною інформацією за допомогою сучасних телекомунікаційних технологій.

     Проте в силу очевидної складності формалізації процесів навчання ці проблеми знаходяться на початковій стадії свого рішення, можливості сучасних інформаційних технологій використовуються мало. Інформатизація освіти має бути спрямована, в першу чергу, на визначення того, що треба вивчати в конкретних умовах, на забезпечення пошуку, передачі і демонстрації знань в системах дистанційного навчання.

     Революційні зміни у сфері освіти настають з наступних причин:

ü                                                                                                                                                                                                                                                                                                              Перша причина пов'язана з освітніми потребами в постіндустріальному суспільстві. Потрібні маршрути(траєкторії) навчання, що відповідають конкретним умовам, запитам і індивідуальним особливостям студентів . Сьогодні електронні(мережеві) підручники інваріантні до таких особливостей. Це відповідає стандартам традиційної системи освіти. Проте у рамках концепції майбутньої відкритої освіти, здійснюваної по дистанційних технологіях, можна передбачати появу великого числа користувачів, яких не задовольнять існуючі неадаптовані підручники.

ü                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          Друга причина пов'язана з тенденціями розвитку інформаційних технологій, що відкривають нові можливості в інтелектуалізації автоматизованих систем і їх призначеного для користувача інтерфейсу. Глобальна мережа Internet відкрила доступ до інформаційних серверів, що знаходяться в різних точках земної кулі. Росте пропускна спроможність мереж, дозволяючи територіально роз'єднаним людям розмовляти в реальному масштабі часу. Проте в процесі  розширення комп'ютеризації учбового процесу все помітніше стає дисбаланс між технічними можливостями зберігання, передачі інформації в телекомунікаційних мережах, з одного боку, і вимогами до змісту інформації в мережевих серверах, до структуризації знань і доступу до джерел знань, з іншого. Інформаційне наповнення мережевих серверів і ефективне управління знаннями є головним  і, в той же час, найбільш важким для реалізації завданням в проблемі створення інформаційно-освітніх середовищ в комп'ютерних мережах.

 

     Згідно з деякими дослідженнями, в Україні близько 30% навчальних закладів заявили про те, що вже мають або планують організувати навчання в режимі ДО. Однак найчастіше за цим стоїть звичайна заочна форма навчання. Чим же відрізняється дистанційна освіта від інших видів отримання знань і професії? Насамперед, ДО - це відкрита система навчання, що передбачає активне спілкування між викладачем і студентом за допомогою сучасних технологій та мультимедіа. Така форма навчання дає свободу вибору місця, часу та темпу навчання.

     Основними завданнями сучасного етапу розвитку системи дистанційної освіти є:

§                     усвiдомлення керiвниками освiти, органами управлiння, професорсько-викладацьким складом i широкою педагогiчною спiльнотою доцiльностi, необхiдностi та можливостi впровадження дистанцiйного навчання у вiтчизняну освiту;

§                     створення національних, галузевих, регіональних місцевих підсистем дистанційної освіти і відповідних до них телекомунікаційних мереж з виходом до мережі Інтернет;

§                     розробка навчально-методичних комплексів дистанційного навчання та їх сертифікація;

§                     створення локальних телекомунікаційних мереж з виходом до Інтернет навчальних закладів і формування їх Web-сайтів дистанційного навчання;

§                     підготовка кадрів для дистанційного навчання;

§                     формування експериментальних навчальних груп та їх дистанційне навчання.

     Незважаючи на досить об'ємний перелік позитивних якостей дистанційної освіти, як і в будь-якій іншій формі навчання, в ній можна виділити кілька недоліків. Перш за все це ускладнена ідентифікація дистанційних студентів, оскільки на сучасному етапі розвитку технологій перевірити, хто ж саме здає екзамен досить складно. Однак, ВНЗ, які надають можливість навчання на дистанційних курсах, знайшли вихід з ситуації в обов'язковій присутності студента на кількох екзаменах у вищому навчальному закладі. При цьому є обов'язковим надання документів, що підтверджують особу.

     Крім того, досить вагомою проблемою є низька пропускна спроможність електронної мережі під час навчальних чи екзаменаційних телеконференцій. Від цього, передовсім, страждають дистанційні студенти невеликих містечок України, яким, власне, найбільше підходить ДО через географічну віддаленість від наукових осередків.

      Серед важливих недоліків дистанційної форми освіти в Україні варто також виділити недостатній безпосередній контакт між персональним викладачем та дистанційним студентом через надзвичайну професійну завантаженість вітчизняних педагогів. Студенти закордонних дистанційних курсів можуть отримувати відповіді на свої листи вже через кілька годин, оскільки викладачів в країнах зі значним досвідом впровадження ДО набагато більше, ніж студентів. На жаль, в Україні склалася протилежна ситуація - бажаючих отримати дистанційну освіту у нас багато, а досвідчених викладачів, знайомих з новітніми технологіями дистанційного спілкування, обмаль.

     Ефективність ДО досягається шляхом якнайповнішого і точнішого узгодження вимог освітнього стандарту і можливостей студента. Враховуються усі територіальні обмеження, з якими стикаються викладач і студент. Зазвичай навчання проводиться з використанням декількох засобів спілкування одночасно, що дозволяє студентові не лише добре засвоювати учбовий матеріал, але і знайомитися в процесі навчання з новітніми досягненнями і розробками у відповідних галузях знань. Крім того, і це один з найсильніших аргументів на користь ДО, студенти забезпечені можливістю своєчасно зв'язатися з викладачем в процесі навчання, поставити питання, отримати консультацію по незрозумілому розділу. А викладачеві ДО дозволяє легко реалізувати постійний контроль за учбовою діяльністю студента, що просто змушує того працювати рівномірно, без стрибків і авралів, а значить ефективно. За кожен пройдений розділ курсу студент звітує перед викладачем і тільки після цього може просуватися далі. У автоматизованій системі ДО контроль знань, що придбалися, може бути дуже детальним і практично постійним. І ,що  також дуже важливо,  незалежним від викладача. У системі ДО неможливо поставити оцінку "З пристрастю".  ДО дозволяє здійснювати постійний контакт студента не лише з викладачем, але і з іншими студентами, тобто можуть бути реалізовані групові роботи (наприклад, курсові), що дає студентам так необхідні зараз навички командної роботи.

     ДО, якщо опанувати його технології, може бути дуже ефективним видом освіти, а в деяких областях можливо навіть ефективнішим, ніж традиційне.

 

 Дистанційна форма навчання може використовуватися без обмежень в усіх областях освіти. ДО легко знімає проблему дефіциту висококваліфікованих  викладачів ( оскільки  створений дистанційний навчальний курс може досить легко тиражуватися)  та надавати можливість будь-якому студенту навчатися у  самих кращих  педагогів.

     Особливо  хочеться відмітити, що системи ДО з їх можливостями  використовувати зображення, звукові та відеофайли дуже зручні для сприйняття інформації. ДО  дуже добре вбудовується в традиційну систему освіти її складовою частиною, тобто  навчання може бути як повністю дистанційним, так і частково. Наприклад, лекції та контрольні роботи проходять в дистанційній формі, а практичні роботи – в очній.  Або всі заняття очні, а консультації – дистанційні.

     Виділяють три види дистанційних технологій, які використовуються  в процесі навчання :

·                                                                                                                                                                                                                                                                                         кейс-технологія на основі паперових носіїв - навчально-методичні посібники. Застосовується і у поєднанні з очними формами навчання;

·                                                                                                                                                                                                                                                                                         телевізійно-супутникова технологія (учбове телебачення, з використанням відеоматеріалів);

·                                                                                                                                                                                                                                                                                         інтернет-навчання;

     Найчастіше в процесі дистанційного навчання використовуються усі технології в різних пропорціях. Як правило, студентам пересилають освітній контент (електронні і паперові підручники, лекційні відеокурси,  відеосемінари, учбові програми, завдання  для самостійної роботи) на різних носіях.Студент отримує комплект матеріалів при зарахуванні на заняття. Крім того, учні можуть підтримувати зв'язок з викладачами за допомогою тієї ж електронної пошти. Можуть вони і в режимі реального часу проходити тестування.

   

 Дистанційне навчання допомагає здолати такі проблеми як:

·                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 навчання в регіонах, де на жаль, не завжди можна знайти ВНЗ по бажаній спеціальності, а поїздка для вступу в інше місто часто є неможливою. Існує ще потреба в підвищенні освіти працюючих в регіонах людей, що як правило, мають сім'ї, для яких переїзд в інше місто пов'язаний зі значними проблемами;

·                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 проблема знову ж таки часу. Коли складно поєднувати сім'ю, роботу, навчання і так далі;

·                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 проблема грошей. Конкурс на безкоштовні місця високий, а платне навчання далеко не всім по кишені.

Крім того, можна вибрати певні учбові курси, тобто здобувати так звану "освіту за замовленням"

      Потрібно відмітити, що не варто плутати навчання дистанційне і заочне. Характерна відмінність останнього - використання потокового принципу : єдиний для усіх учнів освітній план, загальні терміни здачі контрольних і курсових робіт. Двічі на рік відбувається здача сесій. На ДО можна самим вибирати послідовність вивчення предметів і темпи  роботи. Можна самому вирішувати, скільки часу витратити на вивчення того або іншого курсу.

     У концепції  майбутньої відкритої освіти важливим елементом є можливість вибору навчальних засобів, місця та часу навчання, що відповідають запитам студента. Це має на увазі наявність альтернативних навчальних посібників і прикладного програмного забезпечення, причому вони мають бути погодженими по термінології, системам позначень, інтерфейсам для створення потрібних комбінацій учбових засобів. Для виконання цих вимог потрібні нові методи структуризації  та пошуку інформації в учбових серверах.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1.     А.А. Ахаян, Терминология дистанционной научно-образовательной деятельности c применением Internet-технологий, http://emissia.al.ru/offline/a769.htm

2.     Е.Ф. Федорова Системное представление дистанционного образования,

3.     Г.С. Сиговцев, М.А. Чарута Дистанционное образование. Методический материал для преподавателей.

4.     Социальная, экономическая и геополитическая целесообразность создания единой системы дистанционного образования http://kampi.kcn.ru/do/

5.     Е.С. Полат "Дистанционное обучение"// "Педагогические и информационные технологии в образовании" http://scholar.urc.ac.ru/ped_journal/numero4/pedag/polat.html

6.     Открытое образование: предпосылки, проблемы, тенденции развития / П од ред. В.П. Тихомирова // Изд-во МЭСИ, М.: 2000.

7.     Усков В.Л. Дистанционное инженерное образование на базе Internet/Библиотечка журнала "Информационные технологии", 2000, № 3.

 

************