Педагогічні науки / Проблеми підготовки спеціалістів

 

К.п.н., доцент Сущенко Л.О.

Класичний приватний університет м. Запоріжжя, Україна

 

Інтенсифікація науково-дослідної роботи як пріоритетний напрям оновлення професійної підготовки майбутніх педагогів

 

Сучасний етап розвитку науки, техніки і виробництва характеризується появою інтенційних напрямів у науці, посиленням тенденцій інтеграції наукових досліджень, зростанням обсягів наукової інформації, розширенням упровадження досягнень фундаментальної науки в практику. Головним двигуном розвитку сучасного суспільства є спеціалісти з інноваційним мисленням – дослідники, винахідники, учені та підприємці.

Підвищення ролі людського фактору в різних сферах життя і діяльності суспільства зумовлює підвищення вимог, що пред’являються до випускника вищої школи. Постійно зростає попит на висококваліфікованих спеціалістів, здатних творчо розв’язувати складні завдання, прогнозувати та моделювати результати власної професійної діяльності, знаходити шляхи і засоби самовираження та самоствердження в умовах самостійної професійної діяльності [2].

Зміна соціального замовлення суспільства вимагає і кардинальну зміну пріоритетних цілей професійної підготовки фахівців: окрім функцій трансляції знань повинні реалізовуватися функції розвитку та саморозвитку, які сприяють підготовці спеціалістів з інноваційним мисленням. Значний потенціал у вирішенні означених завдань належить створенню й побудові такого особистісно спрямованого середовища, в якому розгортатиметься професійна міжособистісна взаємодія викладача і студента на основі життєвих цілей, планів і життєвої програми майбутніх учителів як системи магістральних смисложиттєвих цілей особистості.

На жаль, за нашим переконанням та дослідженнями провідних учених України, існуюча система вищої педагогічної освіти, орієнтована суто на підготовку фахівців-предметників й не здатна на належному рівні до вирішення означеного завдання.

Формування культури педагогічної діяльності майбутнього вчителя вимагає підпорядкувати навчальний процес у ВНЗ не стільки завданню інформаційного насичення (при чому викладач виступає ретранслятором застарілих знань), скільки формуванню культури мислення студентів, розвитку інтелектуального потенціалу особистості, творчого конструювання, тобто перетворити навчальний процес у науково-педагогічний.

В якості фундаментального вектору нашого дослідження виступає виявлення ефективних умов, форм і методів організації роботи вишу, спрямованих на розвиток пізнавального інтересу до педагогічної науки в процесі науково-дослідної роботи у майбутніх учителів.

Необхідно враховувати той факт, що саме у науково-дослідній роботі виявляється креативність особистості, найбільш яскраво виступають творчі можливості як викладачів, так і студентів.

Ученими доведено, що науково-дослідна робота студентів є умовою їх ефективного залучення до процесу безперервної освіти, а необхідність розвитку наукових досліджень студентів визначена закономірностями ефективного освітнього процесу, який орієнтований на придбання знань, розвиток особистості та підготовку до виконання професійних, громадянських і соціальних обов’язків [3].

Цінність для нашої роботи мають розробки українських учених, зокрема, Т.П. Голуб, з питань активної розробки інтеграційної політики в галузі наукових досліджень на сучасному етапі розвитку суспільства. Дослідниця доводить, що національні відокремлені системи вищої освіти вже не в змозі задовольнити потреби держав, які інтегруються на світовому рівні. У реаліях сьогодення все яскравіше проявляються тенденції до співробітництва в галузі освіти, науки та культури, формування єдиного освітнього простору, який має достатню однорідність, необхідну для вирішення проблеми мобільності студентів і фахівців та повсюдного підвищення якості вищої освіти.

На думку авторки, зазначене повністю повинно враховуватися при дослідженні дидактичних основ організації науково-дослідницької роботи студентів. У зв’язку з інтенсивним повсякчасним оновленням науково-технічної інформації, у наш час все більш очевидною постає необхідність оволодіння фахівцями значним обсягом знань у процесі навчання. Проблему інтенсифікації науково-дослідницької складової вищої освіти з урахуванням міжнаціональної інтегративності сучасної освітньої системи розробляли П. Агутов, Д. Інвуд, Р. Крозієр, Х. Мелінгер, Дж. Раундз, Е. Стіар, М. Флемінгз, Е. Фромм та інші [1].

Українська дослідниця переконливо доводить, що вивчення організаційних засад науково-дослідної роботи студентів на сучасному етапі виходить з необхідності якісного оновлення проблемно-логічних, ціннісних та евристичних основ знань про організацію освітньої діяльності, адекватних ситуації нової епохи. Й додає «аналіз зарубіжного досвіду засвідчує, що в європейських навчальних закладах останнім часом великого значення надається єдності наукової та навчальної підготовки студентів засобами залучення їх до науково-дослідницької роботи». У практиці університетів розвинених зарубіжних країн наголос перенесено з розповсюдження енциклопедичних знань на відбір інформації, уміння мислити критично, вирішувати проблеми, працювати в групі, володіти навичками спілкування та переоцінювати свої знання та навички у світлі потреб, які постійно змінюються [1, с. 55].

Адже на сучасному етапі розвитку суспільства подання і засвоєння готових знань під час навчання є недостатнім, натомість, студент повинен володіти навичками роботи з інформацією, уміти самостійно знайти і використати необхідний матеріал.

Отже, формування у студентів здатності включатися в процеси розвитку науки та техніки, тобто ставити нові проблеми, здійснювати розробки та провадити наукові дослідження нині декларуються як мета, і не виділяються в дидактичні та організаційні проблеми, вирішення яких спрямоване на її досягнення. У зв’язку з цим постає задача у дослідженні підходів до вирішення проблеми організації науково-дослідницької роботи студентів за умов активної інтернаціоналізації вищої освіти. Цей аспект і буде предметом дослідження у подальших наукових пошуках.

Література

1. Голуб Т.П. Організація науково-дослідницької роботи студентів у реаліях інтернаціоналізації освіти / Т.П. Голуб // Наука і освіта : наук.-практ. журн. Півд. наук. Центру АПН України. - 2010. - № 7 (Педагогіка). - С. 55-59.

2. Набока О.Г Науково-дослідна діяльність студента як професійно орієнтована технологія / О.Г. Набока // Наука і освіта : наук.-практ. журнал Південного наукового Центру АПН України. – 2010. - № 7. - С. 165-168.

3. Степанова С.Н. К вопросу об организации научно-исследовательской деятельности студентов в процессе профессиональной подготовке / С.Н. Степанова // Педагогические науки. – 2008. – № 3. – С. 134–137.