Реалізація завдань експериментального дослідження розвитку організаційної культури праці вчителів початкової школи

Бузні В.О., аспірант, РВНЗ „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта)

Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці моделі розвитку організаційної культури праці вчителів початкових класів (ОКП УПК).

Для досягнення поставленої мети було окреслено такі завдання дослідження:

1) визначити зміст і структуру ОКП;

2) на основі аналізу психолого-педагогічної, методичної літератури схарактеризувати сутність поняття „організаційна культура праці вчителів початкових класів” (ОКП УПК);

3) визначити та обґрунтувати критерії й показники рівня сформованості ОКП УПК;

4) виявити, схарактеризувати та експериментально перевірити педагогічні умови ОКП УПК;

5) проаналізувати результати впровадження моделі розвитку ОКП УПК.

Коротко висвітлимо шляхи та результати вирішення поставлених дослідницьких завдань.

У межах вирішення першого завдання визначено зміст і структуру ОКП. Зміст ОКП розкриваємо через визначення цінностей навчального закладу; цілей середньої загальноосвітньої школи; знань освітнього закладу; зовнішніх і внутрішніх комунікацій та зв’язків закладу освіти; культуру трудового, виробничого й інших матеріальних процесів.

Структура ОКП включає: цінності навчального закладу, знання організації, внутрішні та зовнішні комунікації та зв’язки, цілі навчального закладу, культура трудового, виробничого та інших матеріальних процесів.

Розв’язуючи друге завдання на основі аналізу психолого-педагогічної, методичної літератури схарактеризовано сутність поняття „організаційна культура праці вчителів початкових класів” (ОКП УПК). ОКП УПК ми розглядаємо як самостійний феномен, що відображає процес і результат взаємовпливу і взаємодії двох інших феноменів – закладу освіти і культури праці педагога початкової ланки освіти; сукупність переконань, відносин, норм поведінки та цінностей, спільних для всіх педагогів закладу освіти; складова культурного рівня вчителів, їхнього професіоналізму, освіченості, компетентності, дисциплінованості, форм спілкування один із одним, з учнями, батьками учнів, керівництвом.

У межах вирішення третього завдання визначено та обґрунтовано критерії й показники рівня сформованості ОКП УПК.

- аксіологічний критерій (ціле-мотиваційного компоненту), який відображає сукупність педагогічних цінностей, що включені в ціннісний педагогічний процес на сучасному етапі розвитку освіти, та до показників якого віднесено усвідомлення значущості ОКП у процесі власної професійної діяльності; позитивне ставлення вчителя до можливості зміни ОКП і бажання формувати її, переважання позитивної мотивації, яка свідчить про спрямованість до професійної діяльності;

- технологічний критерій (змістовно-операційного компоненту) містить способи та прийоми педагогічної діяльності вчителя початкових класів, показником цього критерію є наявність системи реалізації прийомів і засобів управління освітнім процесом у школі;

- особистісно-творчий критерій (ціннісного компоненту), показниками якого є зумовленість особливого стилю розумової діяльності вчителя, пов’язаного з новизною та значущістю її результатів, викликаючи синтез усіх психічних сфер (пізнавальної, вольової та мотиваційної) особистості вчителя початкових класів.

На підставі визначених критеріїв і показників схарактеризовано рівні ОКП УПК: початковий, низький, середній, високий, максимальний.

Розв’язуючи четверте завдання виявлено, схарактеризовано й експериментально перевірено ОКП УПК: забезпечення мотиваційно-ціннісного ставлення вчителів початкових класів до розвитку ОКП; володіння сучасними методами пошуку, опрацювання та використання інформації; вплив колективу школи на орієнтації системи освіти на нові цінності ОКП УПК; створення й реалізація індивідуальної програми професійної самоосвіти вчителів початкових класів; створення навчального середовища (спецкурси, спецсемінари) розвитку ОКП УПК; залучення вчителів початкових класів до постійного професійного саморозвитку.

У межах вирішення п’ятого завдання проаналізовано результати впровадження моделі розвитку ОКП УПК.

Розроблена нами модель розвитку ОКП реалізовувалась у три етапи: підготовчий, діяльнісний, рефлексивний. На першому етапі – підготовчому – реалізовували такі форми роботи – тематичні педагогічні наради; педагогічний моніторинг; постійно діючий інформаційно-методичний семінар, тренінг ефективної взаємодії. На другому етапі проводили такі форми роботи: моделювання й аналіз педагогічних ситуацій; проблемні семінари та практикуми; рольові, ділові й організаційно-діяльнісні ігри; практико-орієнтований семінар; творча майстерня. Формами роботи на третьому етапі експерименту була проектна діяльність, проведення дослідницько-експериментальної роботи; відкриті уроки та їх аналіз; педагогічні консиліуми; оформлення портфоліо вчителя.

Про позитивні результати впровадження моделі переконливо свідчать відчутні позитивні зміни, які відбулись в експериментальній групі, як у кількісному, так і в якісному аспектах. Так, на початковому рівні після проведення цілеспрямованої експериментальної роботи залишилось лише близько 5% учителів. У контрольній групі також відбулись певні позитивні зміни, проте вони були менш суттєвими.

Аналізуючи динаміку результатів експериментальної роботи виявили, що майже всі вчителі початкових класів визнають важливість у власній професійній діяльності ОКП та розвитку ОКП школи; обізнані з педагогічними технологіями, ефективними методами і прийомами розвитку ОКП; виявляють бажання розвивати ОКП.