Педагогические науки/2.Проблемы подготовки специалистов

 

 

 

Літовка Т.О.

 

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна

 

 

ПОДОЛАННЯ КУМУЛЯТИВНИХ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ ТА БАР’ЄРІВ СПІЛКУВАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

 

 

Видатний вчений Л.С.Виготський велику увагу приділяв максимальному вмінню людини використовувати свої природні здібності, прагненню розвивати і напрацьовувати різноманітні нові зовнішні  та внутрішні, прості та складні за структурою способи та прийоми, які сприяють культурному розвитку індивіда, допомагають йому опанувати своєю поведінкою, змінити її в кращий бік. “Якщо природні, тобто закладені природою функції у людей можуть бути однакові, то величезна відмінність культурної людини від примітиву полягає в тому, що вона має великий інвентар в процесі штучно створених психологічних механізмів-навичок, прийомів поведінки, культурних ознак і механізмів і, що вся її психіка перебудована під впливом тих складних умов, які її створили ”.

Процес навчання – це активна взаємодія між викладачем і студентом, і даний процес ґрунтується як на навчальному спілкуванні, так і особливому виду спілкування, зорганізованому та скерованому таким чином, що воно сприяє становленню та розвитку особистості суб’єкта навчання. Навчальна взаємодія являє собою діючий, функціонуючий зв’язок між учасниками навчальної діяльності та залежність учасників процесу один від одного. Процес навчання розглядається і як процес отримання і засвоєння знань, вмінь, навичок, і як процес виховання особистості. Але нам відомо, що будь-яке навчання пов’язано з подоланням певної низки протиріч, оскільки під час навчання суб’єкт навчання переживає деякі складнощі,  нестандартні,  суперечливі ситуації і навіть “збої” в реалізації запланованого процесу спілкування через неприйняття іншим учасником процесу його дій;                                                  нерозуміння переданого тексту повідомлення; зміну психологічного стану або комунікативної ситуації,- тобто всіх факторів, які викликають напругу або стресові ситуації. Такі стресові ситуації і переживання можна вважати суб’єктивними і цілком природними факторами. Завдання педагогічного процесу полягає в зменшуванні рівня напруженості і стресових факторів, і переведенні їх в більш спокійну безконфліктну площину.

В процесі пізнання навколишнього світу, тобто під час навчання в тому числі, кожний індивід зустрічається з протиріччями та потрясіннями, які супроводжують його впродовж всього життя. Їх можна класифікувати як смислові, емоційні, когнітивні, тактичні. Необхідність упорядкування отриманих вражень та зовнішніх сигналів змушує індивіда використовувати готові моделі поведінки або створювати нові парадигми, зміна яких приводить до виникнення нових стресових ситуацій. В процесі навчання зміна моделей та індивідуальних парадигм відбувається досить швидко і часто ініціюється самим педагогом з метою отримання позитивних результатів. З цієї причини складання навчального плану щільно пов’язане з плануванням зміни індивідуальних парадигм та супроводжуючих їх великих і малих стресів. Отже, проблеми планування навчального процесу не можуть обмежуватися тільки підбором тематики і прикладів. Мають бути також враховані психологічні обставини, пов’язані з характером виникаючих стресів і вибором оптимальних шляхів їх подолання. При цьому викладачем повинні бути враховані навчальні програми, навчальні плани, особливості міжпредметного зв’язку.

Виявлення основних причин виникнення пізнавальних стресів під час навчання важливо саме для корекції та вдосконалення навчальних планів. Накопичення і засвоєння нових фактів призводить до створення моделі, яка потребує побудови нових понять і формування нових зв’язків між різними групами фактів. Даний процес часто пов’язаний з відмовою від тих моделей і пояснень, які були використані індивідом на попередніх етапах навчання. Розглянемо дану ситуацію на прикладі вивчення іноземної мови. На ранніх етапах навчання (в школі) учнів вчать користуватися словником для опрацювання текстового матеріалу. При цьому у них (учнів) формується досить хибна уява про однозначність перекладу слова. Учні починають вважати, що кожному іншомовному слову має відповідати тільки одне його значення на рідній мові. Глосарій, який подається до спеціально підібраних текстів  підручника тільки підтверджує таку точку зору. Однак, на пізніших етапах навчання, в тому числі в вищих навчальних закладах, під час вивчення іноземної мови спеціального вжитку, студент розуміє, що іншомовне слово перекладається на рідну мову по-іншому в залежності від контексту. Більш того, студент відкриває для себе, що деякі слова не мають аналогу в рідній мові і навпаки; не допускається калькований переклад через те, що часто переклад немає сенсу, тощо. В процесі вивчення іноземної мови студенти знайомляться з іншими методиками викладачів ніж вони звикли на попередніх етапах навчання, що змінює їх уявлення про розв’язання як навчальних, так і загально-практичних і пізнавальних проблем.

Основним завданням педагога має бути, в першу чергу, розкриття і розвиток здібностей і навичок, які необхідні для якісного оволодіння іноземною мовою. Це відкритість до сприйняття всього нового, здібність вступати в розмовний контакт  з представниками іншої культури; вміння вислуховувати співрозмовника; брати участь в дискусіях; здібність до утворення асоціативних зв’язків, комбінування, репродукування.                                                                                                

Факти і нові чинники, які впливають на психологію сприйняття студентами навчального матеріалу, можуть бути різноманітними, що у великій мірі пов’язано зі специфічними особливостями особистості. Слід відмітити, що студентам необхідно самостійно напрацьовувати і мати ясне уявлення                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    про загальну структуру оцінки понять  та діалектику  розвитку людських знань та пристосуватися до цих парадигм. Завданням педагога є оволодіння вміннями підбору цікавих прикладів і навчального матеріалу, методично обгрунтоване введення їх до навчальних планів, допомога студентові набувати знання та вміння і зменшення обсягу конфліктних ситуацій.