Карпенко Г.В.

аспірантка Харківського національного педагогічного університету                імені Г.С. Сковороди

 

ВИЯВЛЕННЯ ДИНАМІКИ ВИХОВАНОСТІ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОЇ ПОЗИЦІЇ СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ ЗА ПРІОРИТЕТНИМ КРИТЕРІЄМ

 

Морально-етична позиція старших підлітків визначається нами як особистісна характеристика, що відображає оцінно-ціннісне ставлення особистості до себе, людей, навколишньої дійсності на основі загальнолюдських цінностей; виступає регулятором її поведінки у всіх сферах суспільного життя та впливає на якість виконання соціальних ролей.

На морально-етичну позицію старших підлітків впливає розстановка пріоритетів школярами стосовно себе, людей та навколишньої дійсності на основі загальнолюдських цінностей. Відповідно ціннісних пріоритетів старші підлітки здійснюють оцінку себе та інших людей: моральних якостей, знань про загальнолюдські цінності, основні категорії етики (любов, щастя, совість та інше), етику поведінки, морально-етичну позицію та її вияви й усвідомленням своєї ролі у суспільстві, умінь презентувати та позиціонувати  себе, спілкування та взаємодія з оточуючими, дотримуватися етики поведінки, самостійно обирати лінію поведінки, здатність керувати емоціями, виробляти та дотримуватися власної точки зору, знаходити моральний вибір із конфліктних ситуацій.

Виявлення динаміки вихованості морально-етичної позиції старших підлітків за пріоритетним критерієм вивчали за запитальником С. Тищенко у напрямах: Я  і рідна домівка, Я і здоров'я, Я і мистецтво, Я  і праця, Я  і навчання, Я  і друзі, Я  і громадські обов'язки, Я  і Україна, Я  і моральні цінності, які мають трирівневу систему, згідно з якою:

1.   Показник «+5» вказує на високий рівень сформованості ціннісних пріоритетів.

2.    Показник «+3» і «+1» вказує на середній рівень, тобто  часткову сформованість ціннісних пріоритетів.

3.   Показник від «-1» до «-5» свідчить про те, що  сформованість ціннісних пріоритетів знаходиться на низькому рівні.

Результати проведеного тестування старших підлітків з метою виявлення динаміки за пріоритетним критерієм після експерименту наведено у табл.1– 2.

Таблиця 1

Результати вивчення ціннісних пріоритетів після експерименту

 (за запитальником С. Тищенко) (у %)

 

Ціннісні пріоритети

КГ (116 учнів)

ЕГ (124 учня)

Високий

Середній

Низький

Високий

Середній

Низький

Я і рідна домівка

30,5

40,4

29,1

45,6

46,4

8

Я і праця

15,5

26,3

58,2

20,5

48,4

31,1

Я і громадські
обов'язки

34,1

23,4

42,5

75,6

19,2

5,2

Я і здоров'я

46,5

15,9

37,6

59,5

28,1

12,4

Я і навчання

7,2

25,4

67,4

20,4

60,3

19,3

Я і Україна

32,8

22,4

44,8

59,7

31,5

8,8

Я і мистецтво

23,6

37,4

39,0

61,5

30,4

8,1

Я і друзі

45,8

27,3

26,9

61,9

21,9

16,2

Я і моральні цінності

27,5

44,6

27,9

49,9

33,7

16,4

 

Таблиця 2

Динаміка сформованості ціннісних пріоритетів після експерименту, виявлена  за запитальником С. Тищенко (приріст у %)

 

Ціннісні пріоритети

КГ (116 учнів)

ЕГ (124 учня)

Високий

Середній

Низький

Високий

Середній

Низький

Я і рідна домівка

8,5

8,4

-16,9

2,6

-1,6

-1,0

Я і праця

5,5

1,3

-6,8

9,5

3,4

-12,9

Я і громадські
обов'язки

-0,9

3,4

-2,5

1,6

2,2

-3,8

Я і здоров'я

2,5

0,9

-3,4

0,5

5,1

-5,6

Я і навчання

1,2

2,4

-3,6

6,4

9,3

-15,7

Я і Україна

0,8

0,4

-1,2

5,7

2,5

-6,2

Я і мистецтво

-1,4

4,4

-3,0

2,5

1,4

-3,9

Я і друзі

-2,2

1,3

0,9

-1,1

0,9

0,2

Я і моральні цінності

-2,5

2,6

-0,1

10,9

4,7

-15,6

 

Як видно з таблиці 2, у експериментальній групі після експерименту знизилася кількість учнів, що мали низький рівень сформованості ціннісних пріоритетів. Особливої уваги заслуговує те, що змінився рівень сформованості ставлення до навчання, праці і моральних ціностей: приріст спостерінався на високому і середньому рівнях.

Пояснимо це, по-перше,  наданням необхідної інформації про загальнолюдські цінності, а по-друге, з систематичним проведенням виховних годин морально-етичної спрямованості, до проведення яких залучали батьків учнів та учителів. Взаємодія яких забезпечила  виникнення бажання змінити ставлення до навколишнього світу, сприяло появі дотримання моральної поведінки, забезпечило усвідомлення важливості прогнозування свого життя і своєї поведінки. Змінило уявлення про призначення людини, мету життя, щастя, гідність, що орієнтують на втілення цих цінностей у лі­нії поведінки, діяльності людини, визначають місце дитини у суспільстві та її ставлення до світу і до себе.

У контрольних групах значних змін не спостерігалося.

Отже, вивчення ціннісних приоритетів старших підлітків після проведення формувального етапу педагогічного експерименту показало, що в експериментальній групі спостерігаються значно кращі результати вихованості морально-етичної позиції за приоритетним критерієм, ніж в контрольній групі.