Студент Ляхович О.О., доцент Тепла О. М.

Національний університет біоресурсів і природокористування, Україна

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ У СТВОРЕННІ ВЛАСНОЇ НАЗВИ

Проективні методики – тестовий матеріал, що використовується для дослідження особистості в цілому або окремих її сторін.

В основу дії покладено механізм проекції.

Проекція має неусвідомлений характер і виконує захисну функцію, пом'якшуючи суперечності між істинними (несвідомими) прагненнями людини і соціальними нормами, оцінками, свідомими переконаннями.

Термін «проективні» був уведений американський психологом Л. Френком в 1939 році.

Специфіка проективних методик:

- неоднозначність пропонованого стимульного матеріалу чи інструкції;

- відсутність оцінки з боку експериментатора і, внаслідок невизначеності матеріалу, неможливість оцінити свої дії як «правильні» або «неправильні».

Проектний метод — один з методів дослідження особистості. Він характеризується створенням експериментальної ситуації, що допускає множинність можливих інтерпретацій при сприйнятті її випробовуваними.

Основна відмінність якісної методології досліджень - можливість розкрити суб'єктивні причини поведінки людини.

Часто реальний стан речей ховається від свідомості людини за допомогою психологічного захисту. «Психологічний захист — спеціальна регулятивна система стабілізації особистості.

Проективні методики дозволяють «обдурити» свідомість людини і обійти психологічний захист, тобто у такий спосіб ми можемо дізнатися про реальне ставлення споживачів до досліджуваного предмету.

Важливий позитивний момент використання проективних методик - розважальна функція:

Класифікація проективних методик:

1. Асоціативні (Association):

- словесні асоціації;

- персоніфікація;

- картинки і слова (асоціації на візуальні стимул-реакції).

2. На завершення завдання (Completion):

- незавершені пропозиції;

- незавершені малюнки;

- бранд мепінг (Brand mapping).

3. Конструювальні (Construction).

– модифікований ТАТ (Тематичний апперцепційний тест, створений психологом Мюррейем);

– баблз (Bubble drawing);

- колаж;

- проектні питання.

4. Експресивні (Expressive).

– психомалюнки;

– рольові ігри.

5. Ранжирування (choice-ordering).

Переваги проектних методик ефективні лише в разі правильного їх використання.

Правильне використання передбачає такі особливості:

- відповідність методик меті дослідження;

- правильний підбір стимулів;

- використання декількох методик для вирішення дослідницьких завдань.

Описані методики застосовують як у фокус-групах (різних видів), так і у peer-групах і глибинних інтерв'ю.

Момент створення або добору стимулів-реакцій у використанні проектних методик є одним з ключових, оскільки від цього залежить результат дослідження. Створенням або добором стимулів-реакцій повинен займатися професіонал. У доборі стимулів-реакцій необхідно дотримуватися таких правил:

– Стимул-реакції повинні нести максимально невизначений зміст. Невизначеності стимулів-реакцій можна досягнути двома способами: або сама стимул-реакція має бути незакінчена або незрозуміла (незавершена пропозиція, розмита картинка), або респондент повинен мати можливість обирати з безлічі стимул-реакцій (картинок, слів, пропозицій тощо).

- Стимул-реакції не повинні містити багато деталей, мають бути простими для розуміння.

- Стимули-реакції не повинні містити соціальних стереотипів і стилізації.

Недотримання цих правил може призвести до того, що предметом обговорення будуть самі стимули-реакції, а не досліджуваний продукт, марка, реклама тощо.

Добираючи декілька методик для одного дослідження необхідно, щоб вони не були ідентичними за видом діяльності. Наприклад, у ході групової дискусії або глибинного інтерв'ю респонденти придумують асоціації, розігрують ролі, обирають характеристики із списку і групують за певними ознаками.

Різноманітність видів діяльності сприятиме тому, що фантазія учасників дискусії не виснажиться, вони не втомляться і не нудьгуватимуть в ході дискусії.

Література:

1. Суперанская А. В. Товарные знаки и знаки обслуживания / А. В. Суперанская // В пространстве филологии / ДонНУ. Филол. фак. – Донецк: Юго-Восток ЛТД, 2002. – С. 55–71.

2. Чармэссон Г. Торговая марка: как создать имя, которое принесет миллионы / Г. Чармэссон. – СПб.: Питер, 1999. – 224 с.