Право/8.Конституционное право

к.і.н., доц. Ведькал В.А., к.е.н. Гузенко О.О.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНУ»

Окремі аспекти правового регулювання діяльності політичних партій в Україні

Важливим суб’єктом політичного процесу в Україні є політичні партії – демократичні інституції, які сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян шляхом участі у вироблені та реалізації державної політики.

Конституційне врегулювання статусу політичних партій в Україні на перший погляд здійснюється за схемою, прийнятою в цивілізованих демократичних державах. У свою чергу, серед прав людини і громадянина закріплено « право на свободу об’єднання громадян у політичні партії» , котре здійснюється для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних та інших інтересів, «за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей» [1].

Важливо зазначити, політичні партії (йдеться про переважно більшість із них в Україні), незалежно від спрямування, а саме за своїми характеристиками істотно відрізняються від європейських правових і політичних традицій. Вкажемо лише на основні відмінності (рис. 1).

Рис. 1. Схема ключових відмінностей політичних партій України від європейських

Варто зазначити, з позиції першої відмінності (недемократичний внутрішній лад політичних партій) проблема полягає саме у тому, що Закон України «Про політичні партії в Україні» [3] не передбачає вимог щодо демократичної внутрішньої організації партії. В свою чергу, така відмінність як партійно - імперативний мандат існує на базі того, що в Україні законодавець не лише не передбачив у законі демократичний механізм діяльності партій, а й пішов далі, але в протилежному напрямі – у законах і навіть у Конституції він закріпив феномен, котрий у такому вигляді ніколи не мав місце у демократичних державах – партійно – імперативний мандат члена представницького органу. Крім того, існує така відмінність як відсутність належних обмежень для утворення і діяльності політичних партій. Конституція України 1996 р. [2] подібного обмеження не встановила, як не було цього зроблено і в Законі України «Про політичні партії в Україні» [3], схваленому 5 квітня 2001 р. Разом з тим, також відсутньою є заборона на створення політичних партій за расовою, національною чи релігійною ознакою. Подібно політичні партії зареєстровані в Україні і, на нашу думку, також не сприяють консолідації суспільства.

Практика свідчить, про ефективність діяльності політичних партій можна судити за такими критеріями, як: оперативне реагування на соціальні проблеми, що стосуються всіх верств населення; уміння відбивати і погоджувати інтереси соціальних груп; уміння трансформувати соціальні потреби у політичні вимоги; організаційний та ідеологічний плюралізм всередині партії, внутрішня самоорганізація; уміння корегувати свої політичну курси у зв’язку із змінами політичної ситуації в країні; спроможність акумулювати і виражати інтереси громадян у вищих представницьких органах.

На думку вітчизняних аналітиків українські партії не відповідають багатьом з цих критеріїв і мають суттєві недоліки, такі як: відсутність стабільної соціальної бази; перевага регіонального характеру підтримки; слабкість програмно-ідеологічних засад. Думки вітчизняних експертів стосовно наявності ідеологічно послідовних партій розділилися майже навпіл: 49% визначають наявність таких партій, тоді як 44% заперечують; не підзвітність виборцям обраних до органів влади представників політичних партій.

Важливе місце в оцінці ролі політичних партій в житті суспільства визначення функцій політичних партій. Найкраще політичні партії України виконують функцію боротьби за владу, найгірше – соціальної інтеграції.

В зв’язку з цим, виникла необхідність суттєвої зміни правового регулювання діяльності політичних партій, спрямованих на забезпечення реального і ефективного виконання ними своїх основних функцій. А саме: запровадження дійових механізмів підзвітності та відповідальності перед громадянами; забезпечення відповідальності партії їх загальнонаціональному статусу; встановлення чітких критеріїв обмежень діяльності політичних партій; визначення вимоги щодо несуперечливості програм партій чинному законодавству України та інше.

Існує необхідність чіткого визначення вимог щодо змісту партійних програм. Зокрема, запровадження обов’язкового втілення у програмах позицій партій стосовно головних сфер суспільного життя, внутрішньої і зовнішньої політики: запровадження практики щорічних публічних звітів центральних органів політичних партій про результати діяльності парламентських фракцій; забезпечення звітування представників партій-членів уряду про стан виконання передвиборних програм; звітування місцевих осередків про діяльність обраних від партій депутатів відповідних рад, міських, сільських і селищних голів.

В цілому, правовий аспект діяльності політичних партій потребує вдосконалення та більш наближеного формату до демократичних принципів.

Література

1. Політичні партії як інститут громадського суспільства: проблеми правового регулювання в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/15_APSN_2011/Pravo/2_88251.doc.htm

2. Конституція України від 28.06.1996 р. – №254 к/ 96-ВР.

3. Закон України «Про політичні партії в Україні»// Відомості Верховної Ради України, 2001. – №23. – ст. 118.