Пономар Наталія

Уманський державний педагогічний університет

Актуальні аспекти державної підтримки малого та середнього бізнесу

Одним із головних факторів розвитку сучасної української ринкової економіки є малий та середній бізнес, який в контексті європейської інтеграції набуває надзвичайного значення. Але назвати його рушійною силою розвитку економіки країни дуже важко. Адже, малі та середні підприємства України вимушені протистояти бюрократичним структурам, нестачі фінансування, кваліфікованого персоналу, інформованої. Результатом цих явищ є відсутність підприємницької культури та соціальної відповідальності ділової еліти країни.

Суб’єктами малого підприємництва є фізичні особи, які зареєстровані згідно з чинним законодавством як суб’єкти підприємницької діяльності, в яких середньо облікова кількість працівників не перевищує 5 осіб, та юридичні – не перевищує 50 осіб та обсяги річного валового доходу становить не більше 500 тисяч євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

На сьогоднішній день активно використовуються теоретико-методологічні підходи науковців до впровадження спеціальних програм фінансування та кредитування МСБ. В рамках Програми мікрокредитування в Україні шість банків-партнерів здійснюють фінансування малого та середнього бізнесу: «Райффайзен банк Аваль» (з 1997 р.), «ПриватБанк» (з 1997 р.), «Форум» (з 2000 р.), «ПроКредит Банк» (з 2001 р.), «Надра» (з 2003 р.), «Кредитпромбанк» (з 2004 р.) та «Кредо Банк» (з 2006 р.). Однак тенденцією використання не фінансових методів підтримки МСБ сьогодні не використовують.

В країнах ЄС, США, Японії, Канаді власники малих та середніх підприємств здобули особливого статусу та сформували стійку до впливу зовнішніх факторів верств населення. МСБ виконує основну соціальну функцію: забезпечення робочими місцями левової долі працездатного населення. МСБ абсорбував велику кількість робочої сили, запобігаючи тим самим соціального вибуху [3]. Однак особливого статусу український МСБ в реальному житті так і не здобув. Це викликало різке зниження кількості зайнятих в малому бізнесі (в 2006р. цей показник склав 15% загальної чисельності всіх зайнятих в галузях економіки) [3]. В даному контексті МСБ розглядається як база формування так званої нової економіки, побудованої не на уламках крупних підприємств колишнього СРСР, а з нуля.

Потенціал малого та середнього підприємництва величезний. За даними 2006 р. кількість підприємців (сорок шість на одну тисячу українців) відповідає середньоєвропейському рівню. Однак МСБ формує лише до 16% ВВП з урахуванням тіньової економіки, в той час, як в Європі - 60-70% [3].

Сучасний український власник МСБ відчуває себе незахищеним з боку держави через велику кількість адміністративних бар'єрів, недостатню інформованість, обмеженість в доступі до отримання комерційних знань. В результаті чого виникає загальний депресивний настрій та недовіра до державних органів влади. Автор наголошує на тому, що МСБ, на відміну від крупного бізнесу, базується не на фінансових, а на трудових інвестиціях. МСБ — це стиль життя, який держава має підтримувати та активно розвивати.

Одним із головних напрямків державної підтримки малих та середніх підприємств в ЄС є усунення бюрократичних перешкод на шляху їх створення та функціонування. Оцінки державної політики підтримки МСБ у Великобританії довели, що усунення бюрократичних бар'єрів є ефективнішим засобом підвищення підприємницької активності, ніж надання прямої фінансової допомоги суб'єктам підприємницької діяльності [2]. Використання такої практики в Україні є життєво необхідним. Адже, в 2006 р. час, котрий в середньому витратили підприємства на реєстрацію та отримання всіх дозволів становив 59 днів [3]. Це питання має бути вирішено шляхом внесення змін до Закону «Про дозвільну систему в галузі господарської діяльності».

Недостатню інформованість власників МСБ пропонуємо ліквідувати за рахунок створення безкоштовних консультативних центрів, метою функціонування яких є роз'яснення вимог законодавства до них. В Європі існує близько 300 Евро-Інфо центрів, в яких підприємці можуть отримати інформацію та допомогу [2].

Функціонування навчальних центрів по підготовці та перепідготовці кадрів для МСБ забезпечить наявність достатнього та необхідного рівня комерційних знань та навичок, відповідно до специфіки МСБ.

Використання Тайванського досвіду по формуванню позитивного образу лідера МСБ, дозволить підвищити рівень престижу МСБ в суспільстві. Враховуючи, що українські представники МСБ вже не є «лоточниками» та «кустарниками», а представляють окрему версту ділової еліти країни, то доречним було б проведення регулярних конкурсів із врученням премій представникам МСБ в різних номінаціях на державному рівні із подальшим обнародуванням через ЗМІ.

Для інтенсивного зростання підприємницького сектора необхідне створення ефективної системи управління, на які покладені функції підтримки малого підприємництва та розробка досконалих форм та схем функціонування і взаємодії держави з суб’єктами малого підприємництва

Література:

1.Бондарук Т.Г. Державна політика підтримки малого та середнього бізнесу // Актуальні проблеми економіки. – 2007. - №6. – с. 115-121.

2.Галан Н. Державна підтримка малих та середніх підприємств // Фінанси України. – 2005. - №5. – с. 92-105.

3.Бобров Є.А. Сучасний стан і перспективи розвитку малого та середнього бізнесу // Фінанси України. – 2006. - №1. – с. 103.