Ягмур К.А.,ст.викл. кафедри бухгалтерського обліку,
Шестопалова Я.І.
Донецький національний
університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Особливості бухгалтерського обліку в банківській сфері
Протягом
останніх років банківська система України перетворилася на одну з провідних
сфер підприємницької діяльності. Нові умови господарювання, породжені ринковими
відносинами, спонукають банки до оперативного реагування на інформацію, що
надходить із зовнішніх джерел і внутрішніх аналітичних підрозділів. Потреба в розширенні обсягу та змісту інформації
значно зростає. Це ставить підвищені вимоги до бухгалтерського обліку в банках.
Виходячи з реальної дійсності, питання ролі бухгалтерського обліку в банківській сфері є актуальним у наш час. Сформована бухгалтерська
інформація виконує важливу функцію в системі захисту банківської системи,
активно впливаючи на зміну характеру управлінських рішень відповідно до умов
конкуренції. Визначення особливостей бухгалтерського обліку в банківських установах
досліджувалося в працях таких вітчизняних авторів, як А. М. Герасимовича, М. С. Демковича, В.Б.
Кириленка, В.І. Ричаківської, Б.І.
Валуєва, С.Ф. Голова, В.Г. Лінника.
Метою даного
дослідження є розкриття особливостей бухгалтерського обліку в банківській сфері
й критичний аналіз його реформування у зв’язку із переходом на міжнародні
стандарти бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік у
банку можна визначити як систему реєстрування та підбиття підсумків операцій,
виконуваних у банківській сфері, з подальшим аналізом та перевіркою результатів
і складанням відповідних звітів. Відповідальність за організацію
бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів несе керівник банку [2, с. 43]. Структура служби
бухгалтерського обліку визначається банком самостійно. У сучасних умовах процес бухгалтерського обліку в банках
автоматизований. У зв'язку з цим, з метою збереження інформації про кожний
окремий об'єкт аналітичного обліку, оптимізації його ведення і підготовки
звітності комерційними банками, Національним банком України було розроблено
«Методичні вказівки щодо ведення параметрів аналітичного обліку» [1, с. 18]. Усі банківські операції оформлюються
відповідними документами, що містять інформацію про характер операції та
підтверджують її законність. В основу організації системи бухгалтерського
обліку і звітності покладено загальноприйняті елементи бухгалтерського обліку:
об'єкти обліку і бухгалтерські рахунки; метод подвійного запису; план рахунків
і баланс; синтетичний і аналітичний облік; документація. Разом з цим
організація цих елементів у банках має деякі особливості: зміст і структура
плану рахунків; складання щоденного
балансу; параметри і форми ведення
аналітичного обліку; відображення
банківської операції в обліку на момент її здійснення.
Метою складання
фінансової звітності є надання повної, правдивої та неупередженої інформації
про фінансовий стан і діяльність банку користувачам для прийняття економічних
рішень [3, с. 48]. Фінансова звітність включає: звіт про
прибутки та збитки, балансовий звіт, звіт про зміни в капіталі, звіт про рух
грошових коштів і примітки до звітів (додатки залежно від потреб користувачів).
Банки зобов'язані публікувати річну фінансову звітність разом з аудиторським
висновком згідно з чинним законодавством.
Перехід на
міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) є складним процесом, що
включає декілька етапів (наприклад, повний перегляд облікової політики банку,
аналіз всіх господарських операцій, широке застосування професійної думки для
віддзеркалення подій в звітності, складання трансформаційних таблиць,
переоцінка фінансових інструментів, розробка коректувань, нова система обробки
первинних документів, і т.д.). Впровадження МСФЗ у банківську систему
України дало поштовх розвитку ІТ-технологій, адже програмне забезпечення стало
невід’ємною складовою впровадження
нових стандартів. Реформування бухгалтерського обліку у банках спричинило
відповідне реформування і в інших галузях економіки. Стало зрозуміло, що
введення МСФЗ – це не тільки робота бухгалтера, а й суміжних професій.
Відповідно в Україні з’явились новіспеціальності –внутрішній аудитор, ризик-менеджер тощо [4, с. 168].
Експерти
виділяють кілька проблем, які сьогодні стоять на заваді повноцінного
функціонування МСФЗ.
По-перше, в
Україні ще досі не активізувався та не став відкритим фондовий ринок, не
налагоджено діяльність бірж, на яких здійснюється котирування фінансових
інструментів різної природи. Більшість торгів проходять на Першій фондовій
торговій системі (ПФТС). Це ускладнює для банків проблему визначення
справедливої вартості фінансових інструментів.
По-друге, не всі банки в Україні розробили власну
облікову політику, яка б базувалася на міжнародних стандартах та відповідала
сучасним вимогам вітчизняного законодавства в галузі бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
По-третє,
сьогодні необхідно запровадити нові фінансові поняття у банківській практиці й оцінку
фінансових інструментів за допомогою методу ефективної процентної ставки.
Таким чином,
банківський бухгалтерський облік — це інформаційна система дія управління
статутною діяльністю банку. Бухгалтерська
інформація необхідна широкому колу користувачів — внутрішнім та зовнішнім для
прийняття відповідних рішень. Впровадження МСФЗ дало
можливість нашій державі стати членом SWIFT, Міжнародного валютного фонду
та інших світових фінансових інституцій, створити банківський нагляд за усіма
регулятивними нормами на новій інформаційній та економічній базі. Нові правила
звітування дозволяють банківській системі стати прозорою, керованою та зрозумілою
для користувачів.