Антоненкова Валерія

Керівник: Мелентьєва О.В.

Донецький національний університет економіки

 і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Секція „Економіка” ,Підсекція „1”

Концептуальні засади розробки програми іпотечного кредитування

Іпотечний ринок України зростає надзвичайними темпами – в півтора – два рази щорічно. Стрімке зростання іпотечного ринку актуалізує такі питання, як пошук джерел фінансування портфеля іпотечних кредитів, розробка і обґрунтування ефективної кредитної політики.

На сьогодні Державна іпотечна установа (ДІУ) не має достатніх коштів, щоб видати банкам кредити під заклад іпотечного портфеля і купувати іпотечні облігації, хоча вона створена саме для цього. Уряд також не надав іпотечним облігаціям державних гарантій. Механізм закладних в Україні ще не функціонує, і Національний банк України не відіграє суттєвої ролі в регулюванні іпотечного ринку.

Дослідженню проблем удосконалення кредитної політики присвячена значна кількість публікацій. Однак особливої кредитної політики щодо продуктів іпотечного кредитування висвітлені недостатньо і потребують теоретико – методичного обґрунтування, що й обумовлює актуальність обраної теми.

Цілями дослідження є обґрунтування принципів, завдань і вимог до розробки кредитної політики для продуктів іпотечного кредитування та виявлення чинників і ризиків, які впливають на кредитну політику іпотечних банків.

З метою активізації іпотечних облігацій Українська національна іпотечна асоціація (УНІА) запропонувала новації до іпотечного законодавства, які полягають у введені обовязкового наповнення іпотечного покриття ліквідними активами, встановлені співвідношення чистої поточної вартості звичайних іпотечних облігацій та встановлення процедури відокремлення в разі дефолту іпотечного покриття від інших активів емітента. Це забезпечить надійність іпотечних облігацій емітентів, оскільки банкіри все частіше відмовляються від залучення коштів із-за кордону і схиляються до продажу кредитних портфелів. Про плани секюритизації іпотечних портфелів у 2007-2008 рр. заявили такі банки, як  «Форум», «Міжнародний іпотечний банк», «УкрСиббанк».

Кредитну політику для продуктів іпотечного кредитування можна розглядати, з одного боку, як основний документ, який регламентує підходи до кредитування для оцінки кредитного ризику, з іншого, як діяльність банку, спрямовану на встановлення основних вимог, стандартів і умов здійснення банківських операцій з надання клієнтам кредитів на придбання нерухомості.

При розробці кредитної політики банк ставить перед собою диверсифікації кредитного портфеля, мінімізації кредитного ризику та поліпшення якості кредитного портфеля, зростання прибутковості кредитних операцій.

Розробка та реалізація кредитної політики для продуктів іпотечного кредитування базується на певних принципах, які визначають спосіб діяльності і взаємодії всіх учасників процесу і по суті є правилами, нормами дотримання яких гарантує успіх. Їх ігнорування може призвести до втрат і прорахунків під час реалізації кредитної політики.

 

До таких принципів можна віднести:

1) підпорядкованість інтересів усіх учасників кредитного процесу стратегічним цілям і тактичним завданням кредитної політики;

2) єдність  дій – на всіх етапах прийняття рішень щодо кредитних угод необхідно дотримуватися встановленого регламенту вимог, які забезпечують досягнення певної мети;

3) диференціацію клієнтів, умов, угод, ризиків, що дозволить підвищити обґрунтованість управлінських рішень та розширити інструментарій кредитної політики;

4) гнучкість кредитної політики, тобто своєчасне реагування на зміну зовнішніх і внутрішніх чинників впливу;

5) системний підхід, відповідно до якого необхідно виділити  й охопити основні підсистеми, які регламентують різні аспекти відносин між учасниками кредитної угоди;

6) ефективність кредитної політики – передбачає постійний моніторинг доходів, витрат, відносних показників дохідності, збитковості, як за окремими угодами, так і в цілому за кредитним портфелем;

7) мінімізація ризиків за кредитними угодами – комплекс методів управління ризиками, таких як поділ іпотекодавців на групи залежно від рівня і джерел доходу, методів його визначення, оцінка забезпеченості кредитів, залежно від якості, виду, вартості нерухомості тощо.

Кредитна політика забезпечує формування більш збалансованого кредитного портфеля і оптимальне співвідношення рівня ризику та дохідності від проведення кредитних операцій.

Проведене дослідження дозволило сформувати задачі і принципи розробки кредитної політики, виділити основні підсистеми її реалізації. В комплексі це сприятиме подальшому розвитку іпотечного кредитування та підвищенню його надійності і доступності для більш широких верств населення.