Педагогические науки/ 3.Методические основы воспитательного процесса

Цабенко М.В., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Особливості організації самостійної діяльності учнів у дослідженні професій

Як тільки виникає негативне ставлення до тієї чи іншої професійної діяльності, воно відразу ж стає відносно самостійним і досить активним фактором, що протидіє розкриттю творчого процесу під час ознайомлення з професією, і навіть більше того, стає фактором, що гальмує здійснення творчого процесу під час оволодіння професією. В такому разі виникають явища, близькі до парадоксальних: людина, що має чудові можливості для творчого здійснення своєї професійної діяльності, працює посередньо, не реалізує своїх здібностей, не бачить предмета творчості і, нарешті, стає цілком невдоволеною технологічною структурою своєї професії. Отже, ставлення до професії є такий психологічний фактор, і який, з одного боку, породжується засвоєнням інформаційного матеріалу, а з іншого — регулює процес. Цього засвоєння, перетворюючись на своєрідний психологічний фільтр, через який повинна проходити наявна професіографічна інформація. Звідси випливає, що формування ставлення потребує особливо уважного підходу в системі профорієнтаційної роботи, при якому обов'язково мають розкриватися творчі елементи діяльності, в різноманітних професіях і навіть у так званих «нетворчих».

Формування свідомого, стійкого і адекватного інтересу до професії має спиратися на пізнавальну активність учнів.

Вимога до проведення профорієнтаційної роботи в школі стосується найрізноманітніших форм її здійснення. Психологічно ця вимога розкриває себе як злиття об'єкта з суб'єктом виховання, або як активізація потреби учнів у цілеспрямованому самовихованні. Йдеться про організацію самостійної діяльності учнів у дослідженні професій. Цілком зрозуміло, що самостійність такої діяльності не тільки не виключає, а й обов'язково потребує педагогічної підготовки цього процесу і педагогічного керівництва ним.

Багато форм профінформаційної роботи, що відбивають вимоги стимулювання пізнавальної активності учнів, закладені в планах виховної роботи. Але профорієнтаційний ефект їх використання залежить від такої методичної розробки, яка дає змогу враховувати психологічні умови розвитку пізнавальної активності. Однією з найважливіших умов у цьому відношенні є наявність реальної можливості для учнів зробити свої відкриття, самостійно виявити в звичайних речах незвичайні елементи та явища.

Метою всієї профорієнтаційної роботи в середній загальноосвітній школі є формування позитивного ставлення учнів до професій матеріального виробництва і сфери обслуговуваний, а також формування потреби в пізнанні різних професій і своєї придатності до них. Не меншою мірою це стосується і професій інтелектуальної сфери діяльності.

Проводячи аналіз будь-якої професії, учень прокладає тим самим шлях до аналізу інших професій, зокрема тих, про які він мріє. І навіть та група учнів, які ще не замислювались над питанням свого майбутнього професійного самовизначення, стимулюється також постановкою роботи до вибору майбутньої професії.

Професійні інтереси школярів і пов'язане з ними ставлення досить варіаційні за своєю природою. Виникнення і розвиток ставлення і інтересів, їх розширення і поглиблення залежать насамперед від системи виховних дій на учня і від особливостей засвоєння ним відповідного інформаційного матеріалу. В цьому плані школа є тим центральним органом, який володіє всім необхідним знаряддям для цілеспрямованого формування і розвитку професійних інтересів і ставлень школярів. Але при цьому не можна забувати про значення Інших факторів соціального середовища, які також мають істотний вплив на формування інтересів і ставлень. До них належать насамперед родина, знайомі, засоби агітації і пропаганди, суспільні погляди (зокрема, мода, престижність) тощо. В одних випадках ці фактори збігаються з основними профорієнтаційними завданнями школи і допомагають їй у формуванні інтересів і ставлень школярів, в інших — можуть створювати певні перешкоди цій роботі. Виявлення професійних, інтересів школярів є першою і дуже важливою умовою всієї профорієнтаційної роботи. Треба пам'ятати, що інтереси мають не тільки соціальні, а й природні основи. Природною передумовою виникнення того чи іншого професійного інтересу є здібності учня. Можна вважати якоюсь мірою, що інтереси є індикаторами потенційних можливостей особистості - здібностей учня. Чим інтенсивніше виявляє себе учень в тій чи іншій сфері діяльності, тим виразніші і стійкіші його інтереси до цієї ж сфери діяльності до інформаційного матеріалу, Пов’язаного з нею. Суттєвий відсоток цього явища полягає в тому, що інтереси формуються в процесі пізнавальної діяльності. Чим глибші знання учня про той чи інший об'єкт, тим емоційніше переживає він свою взаємодію з цим об'єктом і тим більше прагне до цієї взаємодії. Рівень пізнавальної активності, учня в цьому випадку перебуває у прямій залежності від рівня відповідних здібностей. Зрозуміло, що при цьому в основі професійного інтересу лежить не будь-яка окремо виділена здібність, а відповідна взаємодія різних здібностей, саме така взаємодія, яка забезпечує успішність пізнання і діяльності учня.