Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Кривець Ю.М., к.е.н., докторант

ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет”, Україна

ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ПОКАЗНИКИ ДОХОДНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ АГРОХОЛДИНГІВ В УКРАЇНІ

Агрохолдинги є, порівняно, новими організаційно-економічними структурами в Україні. Але за короткий час їм вдалося зайняти помітне місце, вірніше, провідні позиції в економіці країни, концентрації та капіталізації виробництва, забезпеченні експортного потенціалу та потреб внутрішнього аграрного ринку. Проте ефективна виробничо-економічна діяльність супроводжується, у переважній більшості випадків, байдужістю до участі у вирішенні проблем сільського населення, його соціального захисту, екологізації довкілля, відродження та організації сільських територій загалом.

Прийнято вважати, що для ефективного ведення сільського господарства розмір земельного банку агрокорпорацій не повинен перевищувати 100 тис. га. Проте в Україні ці розміри є значно, у 5-7 разів збільшеними. Однак враховуючи, що всі землі перебувають у них в оренді, для аналізу ефективності діяльності доцільно використовувати показники доходності або прибутків у розрахунку на 1 га використовуваних земельних угідь.

Для корпоративних структур рослинницької спеціалізації це може бути EBITDA як величина прибутку без амортизаційних відрахувань на 1га оброблюваних площ. Її показник безпосереднім чином залежить від урожайності сільськогосподарських культур, витрат на 1 га оброблюваних площ, сукупності найрентабельніших культур, на яких спеціалізується те або інше підприємство.

Згідно даних аналітичних досліджень вітчизняного аграрного ринку та періодичних видань [1], у 2015 р. перше місце за величиною EBITDA/га ріллі – 700 дол. США – зайняв агрохолдинг “Сварог Вест Груп”. Розмір його земельного банку та орних земель в обробці становить 80 тис. га. Власники – брати О. і С. Буряки (Україна). Підприємство спеціалізується на виробництві зернових, по яких досягнута найвища урожайність у країні. Половина всіх площ зайнята під соєю, яка в т.ч. експортується. Для її вирощування використовується технологія глибокої оранки із стрічковим посівом насіння та одночасним внесенням стартових і мінеральних добрив.

Також господарство диверсифікує свою діяльність за рахунок введення у сівозміни так званих нішевих культур – гарбуза, льону, квасолі. Ціни на них є менш волатильними, ніж на пшеницю. Частина земельної площі також сертифікована під органічне землеробство. Планується вирощування культур та виробництво з них домішок для хлібопекарної промисловості, здорового харчування загалом.

Друге місце у рейтингу агрохолдингів за рівнем EBITDA посів “Grain Alliance” – 560 дол. США. Він належить Швеції (А. Оронов) та зосереджує 50 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 45 тис. га – в обробітку. У 2014 р. Виторг компанії становив 1 млрд. грн. Вона спеціалізується на виробництві зернових і олійних культур. Власний завод по переробці сої має потужність 30 тис. т/рік, побудований за японськими технологіями. В Японію ж експортується його продукція. Диверсифікація діяльності у перспективі також пов’язана із виробництвом гарбуза, вівса, сої та збільшенням земельного банку принаймні вдвічі.

Нарешті, третє місце за рівнем інтенсивності використання земель та прибутковості (EBITDA = 520 дол. США) зайняв агрохолдинг “Агроспецсервіс” С. Тарасова з земельним банком 41тис. га та землями в обробці 40, 4 тис. га. Його особливістю є компактність розміщення у Кіровоградській області, спеціалізація на виробництві зернових, незначний обсяг залучених кредитів – 60 дол./га та надефективність – у минулому році оборот перевищив 1 млрд. дол. США.

Отже, відмінною рисою функціонування агрохолдингів в Україні є надконцентрація земельних ресурсів, застосування інтенсивних агротехнологій, спеціалізація переважно на рослинництві та надприбутки. На правах довгострокової оренди вони належать як вітчизняним, так і зарубіжним власникам, причому кінцеві бенефіціари часто залишаються невідомими (наприклад, агрохолдинг “Агрейн” належить невідомій кіпрській компанії). Також деякі з них абсолютно уникають публічності у розкритті будь-яких аспектів діяльності. Це стосується, наприклад, другого за величиною (понад 430 тис. га земельного банку) агрохолдингу “Агропросперіс”, який належить американському інвестору Дж. Рору.

Також ці агроформування орієнтовані, переважно, на експорт. Наразі не відомо про здійснення ними довготриваючих меліорацій (обводнення, заліснення, насадження полезахисних лісосмуг), програм зайнятості для сільського населення, розвитку сільських територій. Тільки одиниці з них здійснюють заходи соціальної відповідальності [2, с. 10], грошові кошти на які на тлі прибутків становлять величину у межах похибки. Це вказує на необхідність публічності та регламентації діяльності агрокорпорацій, адже земля є тим національним ресурсом, який дозволяє сформувати бездефіцитний бюджет країни та вирішити проблеми модернізації і сталого розвитку не тільки у сільському господарстві, але й в інших сферах діяльності.

Література:

1. Ісакова Д. Рейтинг 20 найефективніших агрокомпаній України або Хто найбільше заробляє на українському чорноземі / Д. Ісакова // Журнал Forbes. – 2015. – № 8.

2. Лупенко Ю.О. Агрохолдинги в Україні та посилення соціальної спрямованості їх діяльності / Ю.О. Лупенко, М.Ф. Кропивко // Економіка АПК. – 2013. – №7. – С. 5-21.