Экономические науки / 3. Финансовые отношения

К.е.н. Ткач К. М.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці

Трансформація міжбюджетних трансфертів в умовах бюджетної децентралізації

Призначення міжбюджетних трансфертів полягає у виконанні економічних та соціально-політичних завдань, що реалізовуються у збалансуванні бюджетів, вирівнюванні бюджетних диспропорцій та гарантуванні однакового рівня надання суспільних послуг населенню на всій території держави, фінансовому забезпеченні виконання делегованих повноважень, сприянні прискоренню розвитку окремих територій, впливу на органи місцевої влади з метою забезпечення реалізації фінансової політики держави.

У сучасних умовах євроінтеграційних процесів розробка системи заходів щодо удосконалення системи міжбюджетних трансфертів є одним з першочергових завдань успішного бюджетного регулювання в контексті соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць в умовах бюджетної децентралізації. Досвід надмірної централізації фінансових ресурсів у державному бюджеті, недостатності розрахункових обсягів фінансових ресурсів на виконання органами місцевого самоврядування делегованих державою повноважень окреслив основні напрямки удосконалення міжбюджетних відносин та системи міжбюджетних трансфертів зокрема.

Переважна більшість бюджетів, щодо яких встановлено прямі бюджетні відносини з державним бюджетом, протягом тривалого часу були дотаційними. Станом на кінець 2014 року дотаційність 5419 бюджетів місцевого самоврядування становила понад 70 відсотків, 483 територіальні громади на 90 відсотків утримуються за рахунок коштів державного бюджету [2].

Система міжбюджетного вирівнювання за рахунок покриття нестачі фінансових ресурсів у регіонах трансфертами з державного бюджету замість свого основного призначення – усунення диспропорцій між адміністративно-територіальними одиницями, радше слугувала засобом централізованого покриття розриву між доходами та видатками місцевих бюджетів.

Таким чином, назріла необхідність змінювати акценти у міжбюджетних відносинах: фінансову автономію органів місцевого самоврядування зміцнювати насамперед за рахунок збільшення власних доходів місцевих бюджетів, а міжбюджетні трансферти перетворювати із централізованого засобу покриття видатків місцевих бюджетів у стимулюючі інструменти соціально-економічного розвитку територій.

В рамках євроінтеграції та відповідного розвитку державних фінансів у напрямку децентралізації, 28.12.2014 р. внесено зміни до Бюджетного кодексу в частині міжбюджетних відносин. Зокрема, передбачено запровадження нової моделі фінансового забезпечення місцевих бюджетів і нових підходів у взаємовідносинах державного бюджету з місцевими бюджетами, змінено структуру міжбюджетних трансфертів [1].

Новими видами міжбюджетних трансфертів з 01.01.2015 р. є базова та реверсна дотації. Хоча, за своєю суттю ці міжбюджетні трансферти не дуже змінились. Так, прототипом базової дотації є дотація вирівнювання, а відмінність полягає у тому, що даний трансферт надається з державного бюджету місцевим бюджетам для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій. При цьому, базова дотація бюджетам міст районного значення, селищним, сільським бюджетам надаватиметься лише у разі їх об’єднання та створення об’єднаних територіальних громад. Реверсна дотація - це кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій.

В оновленій редакції Бюджетного кодексу зазначено, що утримання медичних установ, загальноосвітніх закладів та закладів, які здійснюють підготовку робітничих кадрів, забезпечується за рахунок коштів місцевих бюджетів та субвенцій з державного бюджету. Головними розпорядниками коштів відповідних субвенцій визначено профільні міністерства, що посилює відповідальність за реалізацію державної політики у освітній та медичній галузях

Поряд із заміною дотації вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів на базову та реверсну дотації відповідно, замінено систему балансування бюджетів системою міжбюджетного вирівнювання, яка передбачає горизонтальне вирівнювання податкоспроможності територій. Так, вирівнювання здійснюється за закріпленими загальнодержавними податками (податку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб) – залежно від рівня надходжень на одного жителя. Решта платежів вирівнюванню не підлягають і залишаться в повному розпорядженні місцевих бюджетів [1]. Зазначене сприятиме забезпеченню місцевих бюджетів достатніми надходженнями та стимулюватиме місцеві органи влади до залучення додаткових надходжень та розширення бази оподаткування.

Перегляд положень Бюджетного кодексу України щодо розмежування доходів між рівнями бюджетів та передачі в розпорядження місцевої влади додаткових дохідних джерел створив підґрунтя до зменшення залежності місцевих бюджетів від трансфертів з державного бюджету, а також базові стимули для місцевої влади розширювати податкову базу в регіоні і, як наслідок, покращувати його соціально-економічний розвиток.

Література:

1. Бюджетний кодекс України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України : від 08.07.2010 р. № 2456-VI. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/l aws/main.cgi?nreg=2456-17.

2. Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні [Електронний ресурс] / Кабінет Міністрів України  : Розпорядження від 1 квітня 2014 р. № 333-р. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80.