«Педагогические науки»/ 2.Проблемы подготовки специалистов

Ясніковська С.М.

Вищий державний навчальний заклад України

«Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

ВПРОВАДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОГО ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ ЯК СКЛАДОВОЇ ПІДСУМКОВИХ МОДУЛЬНИХ КОНТРОЛІВ З ДИСЦИПЛІНИ «АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ»

Вступ. Важливим структурним елементом вузівського навчання є контроль і оцінка його результатів. Контроль учбово-пізнавальної діяльності студентів є механізмом взаємодії підсистем процесу навчання. Він покликаний простежити, як протікає процес засвоєння навчального матеріалу, виробляються професійні вміння й навички, здійснюється планування й рефлексія учбово-пізнавальної діяльності студентів. Ціль, завдання й функції контролю обумовлені цілями й завданнями навчання. Мета вузівського контролю - безперервне вдосконалювання навчально-виховної, науково-методичної й організаційної роботи шляхом узагальнення й впровадження передового досвіду, попередження, виявлення й усунення недоліків в організації навчально-виховного процесу, зміцнення дисципліни й підвищення рівня відповідальності викладачів, студентів і співробітників за результати своєї праці [1].

Впровадження в навчальний процес кредитно-модульної моделі має на меті істотно підвищити рівень і якість навчання студентів, стимулювати у них потребу отримати вищу медичну освіту на рівні європейських стандартів. В процесі викладання дисципліни за новими вимогами виникає необхідність постійного їх удосконалення, зокрема системи оцінювання знань та вмінь студентів [1, 2].

Основна частина. Форми контролю i система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі opганізації навчального процесу, затвердженої MO3 України (2005) з відповідними змінами від 21.01.2008 р. № 08.01-22/65.

З метою оптимізації підходу до оцінювання знань студентів у БДМУ протягом останніх трьох років запроваджено проведення незалежного тестового контролю, як складової підсумкового модульного контролю. У відповідності до галузевої програми з акушерства та гінекології для студентів ВМЗ освіти ІІІ-IV рівнів акредитації ця дисципліна структурована на чотири модулі. Підсумковий модульний контроль (ПМК) проводиться по завершенні вивчення вcix тем модуля. Форма проведення ПМК є стандартизованою i включає контроль теоретичної i практичної підготовки. Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80.

Кафедра акушерства, гінекології та перинатології брала участь спочатку в експерименті, а протягом останніх двох років продовжила працювати за цією методикою.

Для проведення незалежного тестового контролю були підготовлені по 20 варіантів буклетів, які містили по 100 тестових запитань (для Модуля 1) та по 50 ситуаційних завдань з бази даних МЛІ «Крок 2. Загальна лікарська підготовка» (для Модулів 2 і 3). Максимальна кількість балів за вирішення тестів буклету складала 50 балів, до яких додавалися максимально 30 балів, які студент міг отримати за вирішення ситуаційних задач та демонстрацію практичних навичок біля ліжка хворої чи вагітної згідно програмного переліку.

Порівнюючи дану методику проведення підсумкового модульного контролю із тою, що використовувалася раніше, як викладачі, так і студенти відмітили значні переваги:

- результати незалежного тестування показали істинні знання студентів з дисципліни, які не відрізнялися від їх поточної успішності;

- було нівельовано елемент суб’єктивного оцінювання;

- за рахунок того, що тестування проводилося по потокам та не в день підсумкового залікового заняття, значно збільшилася кількість часу для якісного оцінювання практичної підготовки студентів біля ліжка хворої чи вагітної;

- використовуючи в буклетах ситуаційні завдання з бази даних «Кроку 2», паралельно здійснюється і підготовка студентів до майбутнього ліцензійного іспиту.

Висновок. Отже, запровадження незалежного тестування як елементу підсумкового модульного контролю знань та вмінь студентів при вивченні дисципліни «Акушерство та гінекологія» має значні переваги та доцільне до подальшого використання в навчальному процесі.

Література

1. Вороненко Ю.В., Бойко А.І., Гойда Н.Г. Дидактичні технології викладання питань репродуктивного здоров’я. Навчально-методичний посібник для викладачів.- К.: Книга-плюс, 2011.- С. 58-64.

2. Полат Е.С., Бухаркина М.Ю., Моисеева М.В., Петров А.Е. Новые педагогические и информационные технологи в системе образования. В кн..: Е.С. Полат (ред.) Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений. 3-е изд.- Москва: Издательский центр «Академия».- 2008.- 272с.