Бессонова В.П., Хімікус Г.В.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

 

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИЖИВЛЕННЯ ПРИЩЕПИ У СОРТІВ ДВОХ ГРУП АНГЛІЙСЬКОЇ І ДАТСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ

 

Вступ. Найбільш ефективним промисловим способом розмноження  троянд є щеплення, а саме окулірування. Цей спосіб дозволяє отримати велику кількість якісного садивного матеріалу цих високо декоративних рослин вже через два роки. Необхідно розробляти й вдосконалювати методи щеплення і визначити ефективність цього прийому конкретно до певних сортів, груп у наших кліматичних умовах.

Мета даного дослідження – встановити ефективність приживлюваності прищепи у сортів двох груп троянд англійської і датської селекції та вивчити формування асиміляційного апарату й інтенсивність цвітіння у саджанців досліджуваних щеплених сортів троянд;

Матеріали і методи. В якості підщепи використовувалися дворічні  рослини Rosa canina, у яких коренева шийка збільшується до 8 см. Окулірування проводили у третій декаді серпня. Очко вирізали зі щитком і вставляли у Т-подібний розріз.

Для заготівлі живців використовували пагони поточного року, які закінчили цвітіння і визріли. Живці заготовляли перед окуліруванням, проте у випадку необхідності їх можна зберігати протягом місяця загорнутими у трохи зволожену мішковину в холодильнику  при температурі 0 + 2°С.

Об’єкт дослідження – серія троянд «Renaissance» селекції датської фірми Poulsen Roser A/s та англійські троянди селекціонера Девіда Остіна (David Austin).

На початку червня проводили облік приживлюваності прищеп. В міру росту пагонів і формування саджанців здійснювали морфометричні виміри згідно загальноприйнятими методиками [2]. Визначали інтенсивність росту пагонів, їх число, асиміляційну поверхню, діаметр квітки. Площу листків визначали ваговим методом [1]. Матеріали оброблені статистично [3].

Результати експерименту та їх обговорення. Відсоток приживлюваності щеплених троянд підраховувався на початку червня. Після цього прищепу обрізали вище щепленого очка. Приживлюваність досліджуваних сортів представлена у табл. 1. Аналіз показує, що вивчаємі сорти Bonita та Nadia Renaissance датської селекції мають майже однаковий відсоток приживлюваності 82–84 %. У сорту Alexandra Renaissance, що відноситься до цієї ж групи,  кількість прищеп, що збереглися живими, становить всього 33,3 %, що складає 41,4 %, до їх числа у двох інших досліджуваних сортів.

Якщо з сортів датської селекції два сорти мало відрізняються за приживлюваністю прищепи, то різниця у цьому показнику між всіма досліджуваними сортами англійської селекції досить значна.

 

Таблиця 1 – Відсоток приживлюваності різних сортів після окулірування

 

Сорт

Щеплено

(шт.)

Прижилось (шт.)

%

Англійські троянди

Geoff Hamilton

50

20

40,0±2,11

William Shakespeare 2000

54

32

59,2±2,67

Heritage

54

48

88,8±4,15

Датські троянди

Alexandra Renaissance

54

18

33,3±1,70

Bonita Renaissance

50

42

84,0±1,70

Nadia Renaissance

50

41

82,0±5,27

 

Для оцінки формування саджанців становило інтерес дослідити динаміку росту пагонів, що розвиваються з прищепленої бруньки на підщепі. За два тижні найбільший приріст у сортів англійської селекції спостерігався у Geoff Hamilton, датської селекції у Вonita Renaissance. Порівняно з попереднім показником (26.04) довжина пагону через два тижні (10.05) становила 201,06 і 213,79 % відповідно.

Після обрізки підщепи через 4 тижні була здійснена обрізка верхівки пагонів прищепи на дві бруньки.

Середня довжина бічного пагону, що утворився на рослині у досліджуваних сортів обох груп селекції, сильно відрізняється. Найінтенсивніше їх відростання спостерігається у сорту Nadia Renaissance датської селекції (60 см) та сорту Geoff Hamilton англійської селекції (35 см). Набагато меншою довжина середнього бічного пагону була у сорту  Alexandra Renaissance – 18,2 см (табл. 2).

 

Таблиця 2 – Динаміка росту пагонів саджанців досліджуваних сортів троянд після щеплення, см

 

Сорт

26.04

10.05

05.07

Англійські троянди

Geoff Hamilton

9,4±0,47

18,9±0,84

35,0±1,68

William Shakespeare 2000

9,5±0,49

15,4±0,91

24,0±1,82

Heritage

9,8±0,50

16,2±0,95

26,4±1,94

Датські троянди

Alexandra Renaissance

10,8±0,52

16,3±0,98

18,2±1,97

Bonita Renaissance

8,7±0,30

18,6±0,92

22,8±1,88

Nadia Renaissance

9,3±0,45

14,4±0,74

60,0±2,60

 

На пагонах другого порядку, що сформувалися після обрізки пагонів прищепи формується велика кількість листків. Аналіз облиствленості саджанців свідчить, що найбільша кількість листків формується у сорту Heritage. Якщо цей сорт прийняти за стандарт, то кількість листків у відсотках становила у рослин сортів William Shakespeare і Geoff Hamilton  80,0 і 41,66 % відповідно.

У сортів датської селекції найбільша облиствленість саджанців спостерігається у сорту Nadia Renaissance (табл. 3).  

Таблиця 3 – Динаміка формування листків на саджанцях досліджуваних

сортів, шт.

Сорт

26.04

10.05

05.07.

Англійські троянди

Geoff Hamilton

14,0±0,72

25,5±1,46

300,0±16,06

William Shakespeare 2000

19,2±0,84

38,2±1,69

240,0±11,83

Heritage

20,0±1,20

41,6±2,31

125,0±6,45

Датські троянди

Alexandra Renaissance

17,1±0,82

43,7±2,38

175,0±8,76

Bonita Renaissance

13,5±0,68

43,1±2,31

290,0±14,85

Nadia Renaissance

13,0±0,65

24,6±1,42

350,0±17,84

Кількість листків у цього сорту найбільша, ніж у інших сортів обох досліджуваних груп троянд.

Якщо число листків у цього сорту прийняти за стандарт для даної групи, то у Alexandra Renaissance їх кількість становить 50,2 %, у  Bonita Renaissance – 82,76 % до стандарту. Важливе значення має розвиток асиміляційного апарату рослин (табл. 4). Аналіз показав, що найбільша кількість листків на пагоні при першому їх обліку у сортів англійської селекції спостерігалося у сорту Heritage, найменша у – Geoff Hamilton.

 

Таблиця 4 – Динаміка розвитку асиміляційної поверхні на саджанцях досліджуваних сортів, см2

 

Сорт

26.04

10.05

05.07

Англійські троянди

Geoff Hamilton

225,4±11,28

525,7±26,28

5400,8±268,03

William Shakespeare 2000

342,7±17,13

802,2±40,04

2280,5±116,44

Heritage

360,8±18,04

873,3±43,65

1187,7±59,38

Датські троянди

Alexandra Renaissance

307,3±15,35

917,0±45,89

4112,2±208,64

Bonita Renaissance

243,5±13,37

905,4±45,88

7105,0±355,28

Nadia Renaissance

247,6±12,18

516,7±25,84

7350,9±368,54

 

Саджанці першого року, що формуються після щеплення, цвітуть з 28 липня. На кущі найменша кількість квіток утворилася у сорту Nadia Renaissance (1 шт.). У сортів Geoff Hamilton, William Shakespeare 2000 та Alexandra Renaissance кількість квіток була однаковою (табл. 5).

 

Таблиця 5 – Характеристика цвітіння рослин троянди після щеплення

Сорт

Діаметр бутона (см)

Кількість квіток

на рослині (шт.)

Англійські троянди

Geoff Hamilton

7,5±0,37

6,2±0,34

William Shakespeare 2000

7,4±0,34

6,4±0,38

Heritage

6,7±0,33

3,0±0,18

Датські троянди

Alexandra Renaissance

8,8±0,46

6,2±0,32

Bonita Renaissance

6,3±0,35

4,0±0,24

Nadia Renaissance

6,5±0,34

1,3±0,08

 

Середнє положення займали сорти Heritage та Bonita Renaissance, на кущах яких було 3 та 4 квітки. За діаметром бутону статистично достовірної  різниці між сортами не виявлено.

 

Висновки

1. Максимальна приживлюваність прищепи після окулірування спостерігалась у сорту Heritage англійської селекції  і становила 88 % Найменшою вона була у сорту Alexandra Renaissance датської селекції.

2. Найбільш швидкий приріст пагонів та асиміляційної поверхні з бруньки прищепи спостерігався у сорту Nadia Renaissance. Водночас у цього сорту була найменша кількість квіток – по одній на кущі.

3. Саджанці сортів троянд,  як англійської, так і датської селекції, що розвиваються після щеплення, відрізняються за величиною асиміляційної поверхні. Кількістю квіток була однаковою у таких сортів, як  Geoff Hamilton, William Shakespeare 2000, Alexandra Renaissance. Інші сорти  відрізнялися за величиною цього показника.

 

Література

1.                 Бессонова В.П. Практикум з фізіології рослин / Бессонова В.П. – Дніпропетровськ: РВВ ДДАУ, 2006. – 316 с.

2.                 Клейн Р.М. Методы исследования растений / Клейн Р.М., Клейн Д.Т. – М.: Колос, 1974. – 526 с.

3.                 Лакин Г.Ф. Биометрия / Лакин Г.Ф. – М.: Высш. школа, 1990. – 352 с.