Бессонова В.П., Хімікус Г.В.
Дніпропетровський державний
аграрно-економічний університет
ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИЖИВЛЕННЯ
ПРИЩЕПИ У СОРТІВ ДВОХ ГРУП АНГЛІЙСЬКОЇ І ДАТСЬКОЇ
СЕЛЕКЦІЇ
Вступ. Найбільш ефективним промисловим способом розмноження троянд є щеплення, а саме окулірування. Цей
спосіб дозволяє отримати велику кількість якісного садивного матеріалу цих
високо декоративних рослин вже через два роки. Необхідно розробляти й вдосконалювати
методи щеплення і визначити ефективність цього прийому конкретно до певних
сортів, груп у наших кліматичних умовах.
Мета
даного дослідження – встановити ефективність
приживлюваності прищепи у сортів двох груп троянд англійської і датської
селекції та вивчити формування асиміляційного апарату й інтенсивність цвітіння
у саджанців досліджуваних щеплених сортів троянд;
Матеріали
і методи. В якості підщепи використовувалися дворічні рослини Rosa canina, у яких коренева шийка збільшується до 8 см. Окулірування проводили у
третій декаді серпня. Очко вирізали зі щитком і вставляли у Т-подібний розріз.
Для заготівлі живців використовували пагони поточного
року, які закінчили цвітіння і визріли. Живці заготовляли перед окуліруванням,
проте у випадку необхідності їх можна зберігати протягом місяця загорнутими у
трохи зволожену мішковину в холодильнику при температурі 0 + 2°С.
Об’єкт дослідження – серія троянд «Renaissance» селекції датської фірми Poulsen Roser A/s та
англійські троянди селекціонера Девіда Остіна (David Austin).
На початку червня проводили облік приживлюваності прищеп.
В міру росту пагонів і формування саджанців здійснювали морфометричні виміри
згідно загальноприйнятими методиками [2].
Визначали інтенсивність росту пагонів, їх число, асиміляційну поверхню, діаметр
квітки. Площу листків визначали ваговим методом [1].
Матеріали оброблені статистично [3].
Результати
експерименту та їх обговорення. Відсоток приживлюваності
щеплених троянд підраховувався на початку червня. Після цього прищепу обрізали
вище щепленого очка. Приживлюваність досліджуваних сортів представлена у табл. 1.
Аналіз показує, що вивчаємі сорти Bonita та Nadia Renaissance датської селекції мають майже однаковий відсоток приживлюваності 82–84 %.
У сорту Alexandra Renaissance, що відноситься до цієї ж групи, кількість прищеп, що збереглися живими, становить всього 33,3 %,
що складає 41,4 %, до їх числа у двох інших досліджуваних сортів.
Якщо з сортів датської селекції два сорти мало
відрізняються за приживлюваністю прищепи, то різниця у цьому показнику між
всіма досліджуваними сортами англійської селекції досить значна.
Таблиця 1 – Відсоток приживлюваності різних сортів після
окулірування
|
Сорт |
Щеплено (шт.) |
Прижилось (шт.) |
% |
|
Англійські троянди |
|||
|
Geoff Hamilton |
50 |
20 |
40,0±2,11 |
|
William Shakespeare 2000 |
54 |
32 |
59,2±2,67 |
|
Heritage |
54 |
48 |
88,8±4,15 |
|
Датські троянди |
|||
|
Alexandra
Renaissance |
54 |
18 |
33,3±1,70 |
|
Bonita
Renaissance |
50 |
42 |
84,0±1,70 |
|
Nadia
Renaissance |
50 |
41 |
82,0±5,27 |
Для оцінки формування саджанців становило інтерес
дослідити динаміку росту пагонів, що розвиваються з прищепленої бруньки на
підщепі. За два тижні найбільший приріст у сортів англійської селекції
спостерігався у Geoff Hamilton, датської селекції у Вonita Renaissance. Порівняно з попереднім показником (26.04) довжина пагону через
два тижні (10.05) становила 201,06 і 213,79 % відповідно.
Після обрізки підщепи через 4 тижні була здійснена
обрізка верхівки пагонів прищепи на дві бруньки.
Середня довжина бічного пагону, що утворився на рослині у
досліджуваних сортів обох груп селекції, сильно відрізняється. Найінтенсивніше їх відростання спостерігається у сорту Nadia Renaissance датської селекції (60 см) та сорту Geoff Hamilton англійської селекції (35 см). Набагато меншою довжина середнього бічного
пагону була у сорту Alexandra Renaissance – 18,2 см (табл. 2).
Таблиця 2
– Динаміка росту пагонів саджанців досліджуваних сортів
троянд після щеплення, см
|
Сорт |
26.04 |
10.05 |
05.07 |
|
Англійські троянди |
|||
|
Geoff
Hamilton |
9,4±0,47 |
18,9±0,84 |
35,0±1,68 |
|
William
Shakespeare 2000 |
9,5±0,49 |
15,4±0,91 |
24,0±1,82 |
|
Heritage |
9,8±0,50 |
16,2±0,95 |
26,4±1,94 |
|
Датські троянди |
|||
|
Alexandra
Renaissance |
10,8±0,52 |
16,3±0,98 |
18,2±1,97 |
|
Bonita
Renaissance |
8,7±0,30 |
18,6±0,92 |
22,8±1,88 |
|
Nadia
Renaissance |
9,3±0,45 |
14,4±0,74 |
60,0±2,60 |
На пагонах другого порядку, що сформувалися після обрізки
пагонів прищепи формується велика кількість листків. Аналіз облиствленості
саджанців свідчить, що найбільша кількість листків формується у сорту Heritage. Якщо цей сорт прийняти за стандарт, то кількість листків у відсотках
становила у рослин сортів William Shakespeare і Geoff Hamilton – 80,0 і 41,66 % відповідно.
У сортів датської селекції найбільша облиствленість
саджанців спостерігається у сорту Nadia Renaissance (табл. 3).
Таблиця 3 – Динаміка формування листків на саджанцях досліджуваних
сортів, шт.
|
Сорт |
26.04 |
10.05 |
05.07. |
|
Англійські троянди |
|||
|
Geoff
Hamilton |
14,0±0,72 |
25,5±1,46 |
300,0±16,06 |
|
William
Shakespeare 2000 |
19,2±0,84 |
38,2±1,69 |
240,0±11,83 |
|
Heritage |
20,0±1,20 |
41,6±2,31 |
125,0±6,45 |
|
Датські троянди |
|||
|
Alexandra
Renaissance |
17,1±0,82 |
43,7±2,38 |
175,0±8,76 |
|
Bonita
Renaissance |
13,5±0,68 |
43,1±2,31 |
290,0±14,85 |
|
Nadia
Renaissance |
13,0±0,65 |
24,6±1,42 |
350,0±17,84 |
Кількість листків у цього сорту найбільша, ніж у інших
сортів обох досліджуваних груп троянд.
Якщо число листків у цього сорту прийняти за стандарт для
даної групи, то у Alexandra Renaissance їх кількість становить 50,2 %, у Bonita Renaissance – 82,76 % до стандарту. Важливе значення має розвиток асиміляційного
апарату рослин (табл. 4). Аналіз показав, що найбільша кількість листків на
пагоні при першому їх обліку у сортів англійської селекції спостерігалося у
сорту Heritage, найменша у – Geoff Hamilton.
Таблиця 4 – Динаміка розвитку асиміляційної поверхні на саджанцях
досліджуваних сортів, см2
|
Сорт |
26.04 |
10.05 |
05.07 |
|
Англійські троянди |
|||
|
Geoff
Hamilton |
225,4±11,28 |
525,7±26,28 |
5400,8±268,03 |
|
William
Shakespeare 2000 |
342,7±17,13 |
802,2±40,04 |
2280,5±116,44 |
|
Heritage |
360,8±18,04 |
873,3±43,65 |
1187,7±59,38 |
|
Датські троянди |
|||
|
Alexandra
Renaissance |
307,3±15,35 |
917,0±45,89 |
4112,2±208,64 |
|
Bonita
Renaissance |
243,5±13,37 |
905,4±45,88 |
7105,0±355,28 |
|
Nadia
Renaissance |
247,6±12,18 |
516,7±25,84 |
7350,9±368,54 |
Саджанці першого року, що формуються після щеплення,
цвітуть з 28 липня. На кущі найменша кількість квіток утворилася у сорту Nadia Renaissance (1 шт.). У сортів Geoff Hamilton, William Shakespeare 2000 та Alexandra Renaissance кількість квіток була однаковою (табл. 5).
Таблиця 5 – Характеристика цвітіння рослин троянди після
щеплення
|
Сорт |
Діаметр бутона (см) |
Кількість квіток на рослині (шт.) |
|
Англійські троянди |
||
|
Geoff
Hamilton |
7,5±0,37 |
6,2±0,34 |
|
William
Shakespeare 2000 |
7,4±0,34 |
6,4±0,38 |
|
Heritage |
6,7±0,33 |
3,0±0,18 |
|
Датські троянди |
||
|
Alexandra
Renaissance |
8,8±0,46 |
6,2±0,32 |
|
Bonita
Renaissance |
6,3±0,35 |
4,0±0,24 |
|
Nadia
Renaissance |
6,5±0,34 |
1,3±0,08 |
Середнє положення займали сорти Heritage та Bonita Renaissance, на кущах яких було 3 та 4 квітки. За діаметром бутону статистично
достовірної різниці між сортами не
виявлено.
Висновки
1. Максимальна приживлюваність прищепи після окулірування
спостерігалась у сорту Heritage англійської селекції і становила 88 % Найменшою вона була у сорту
Alexandra Renaissance датської селекції.
2. Найбільш швидкий приріст пагонів та асиміляційної
поверхні з бруньки прищепи спостерігався у сорту Nadia Renaissance. Водночас у цього сорту була найменша кількість квіток – по одній на кущі.
3. Саджанці сортів троянд, як англійської, так і датської селекції, що розвиваються після
щеплення, відрізняються за величиною асиміляційної поверхні. Кількістю квіток
була однаковою у таких сортів, як Geoff Hamilton, William Shakespeare 2000, Alexandra Renaissance. Інші сорти відрізнялися за
величиною цього показника.
Література
1.
Бессонова В.П. Практикум з фізіології рослин / Бессонова
В.П. – Дніпропетровськ: РВВ ДДАУ, 2006. – 316 с.
2.
Клейн Р.М. Методы исследования растений / Клейн Р.М.,
Клейн Д.Т. – М.: Колос, 1974. – 526 с.
3.
Лакин Г.Ф. Биометрия / Лакин Г.Ф. – М.: Высш. школа,
1990. – 352 с.