Экономические науки/12.Экономика сельского хозяйства

 

Лебідь В.С., аспірант

Вінницький національний аграрний університет

  Особливості кредитування аграрних підприємств в сучасних умовах

 

Однією з актуальних проблем аграрного сектора вітчизняної економіки є подолання існуючих перешкод щодо поліпшення та розширення кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, зокрема, таких проблем як зниження ефективності сільськогосподарського виробництва галузі, продовольчої безпеки та зростання імпортної залежності агропродовольчого ринку країни, а також постійної недостачі фінансових ресурсів у суб’єктів господарювання, передусім обігових коштів у період проведення сільськогосподарських робіт.

Питання кредитування агропромислового комплексу держави досліджуються багатьма вченими-аграріями та економістами, зокрема, значний внесок у дослідження й розв’язання даного питання зробили  Л.О. Вдовенко,  О.Д. Василик, М.Я. Дем’яненко, , І.Г. Кириленко, П.А. Лайко, М.Й. Малік, І.О. Лютий, Г.М. Підлісецький, П.Т. Саблук, В.М. Федосов та інші.

Суть кредитних відносин полягає у тому, що власники тимчасово-вільних коштів погоджуються надати їх у позику за відповідну плату тим, хто має в них потребу. Ціною грошей є відсоткова ставка, яка, як і ціна будь-якого іншого товару, визначається співвідношенням попиту та пропозиції на ринку. Для того, щоб мати кошти для надання кредитів, банк має спочатку їх залучити на депозит. А це можливо лише тоді, коли власнику коштів буде запропонована така процентна винагорода, яка не лише убезпечуватиме кошти від інфляційного знецінення, а й приноситиме додатковий дохід. Якщо ж відсоткова ставка буде нижчою за рівень інфляції, то власних коштів матиме збитки через зниження їх купівельної спроможності. Тому, визначаючи ставку за кредитами, банк враховує ціну залучення коштів (депозитну ставку), свої витрати та певний рівень прибутку. Якщо ставки за кредитами будуть нижчими, ніж ставки за депозитами, то банк не зможе виконати свої зобов’язання перед вкладниками. З огляду на це, коли йдеться про необхідність надання кредитів за пільговими ставками тим або іншим галузям або категоріям позичальників, перш за все необхідно визначити, хто погодиться покласти кошти на депозит за ставками нижче ринкових, або хто буде компенсувати банку різницю між ринковою та пільговою ставкою. Така компенсація може виплачуватися за рахунок бюджетних коштів, і це практикується в Україні останнім часом стосовно кредитів, наданих підприємствам АПК та деяким іншим галузям [1]. Так, у 2003-2006рр розмір процентної ставки, який компенсувала держава сільськогосподарським підприємствам за пільговими кредитами в Україні, становив 12-14 % в національній валюті та 8-9 % в іноземній. Суб’єкти господарювання АПК, які отримали компенсацію, зазначили, що середній розмір процентної ставки банків у порівнянні з 2007 роком зріс в 1,3 рази і становив у 2009 році 22,3%, в 2010-му - 25,5%. Позитивні зрушення у цьому напрямі відбулися у 2011 році - діапазон їх коливання становив 9,5-25% (в середньому 19%),   у 2012-2013 рр. в середньому в Україні процентні ставки складали 20-26% річних [3]. До кінця 2014 року виділено майже 0,5 млрд. грн. з державного бюджету на компенсацію процентних ставок по кредитам сільгоспвиробників, але на думку експертів це, нажаль, буде давати підтримку лише великим компаніям і великим підприємствам [5]. А назвати забезпеченими кредитними ресурсами малі фермерські господарства та підприємства дуже важко. Нормально розвивати бізнес аграріям не дозволяють високі відсотки за банківськими позиками (до 30%), надвисокі вимоги до заставного майна та відсутність повноцінних державних дотацій фермерам.

За оцінками експертів, загальна потреба галузі в кредитах становить від 90 до 250 млрд грн, з них щорічна потреба в оборотних коштах - 7-8 млрд. грн., інша частина коштів потрібно на оновлення основних фондів [4]. За даними Національного банку України, наприкінці червня 2014 р. обсяг наданих кредитів агросектору склав 66,1 млрд грн., що становить 96,1% від загального обсягу відповідного періоду 2013 року (починаючи з квітня 2014 року, дані було наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя). Велика частина з них - 53,3 млрд грн - була видана на термін від 1 до 5 років. [2].

Незважаючи на високий попит, далеко не кожен банк готовий допомогти в довгих ресурсах селянам. Банкіри відзначають, що активними на ринку агрокредитування є до 10-15 банків. Так, у кредитуванні малого та середнього бізнесу досягли успіху ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ВАТ «Державний експортно-імпортний банк» (Укрексімбанк), ВАТ «Державний ощадний банк України» (Ощадбанк); ПАТ «Креді Агріколь Банк», ВАТ «Альфа-банк», ПАТ «VAB Банк», ПАТ «Київська Русь»; в забезпеченні фінансовими коштами корпоративних клієнтів активно працюють згадані ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «VAB Банк», ПАТ «Креді Агріколь Банк», ВАТ «Альфа-банк», ПАТ Укрсиббанк»; в сфері мікрокредитування спеціалізуються «Кредитпромбанк», ПАТ «Прокредитбанк». В числі активних постачальників кредитних послуг агросектору також увійшли ПАТ «Приватбанк» та ПАТ «Укрсоцбанк» (UniCredit Bank) [4] .

У Райффайзен Банку Аваль фінансування АПК є незмінним пріоритетним напрямом уже більш ніж 15 років. При цьому частка агрокредитів становить понад 22% у кредитуванні юридичних осіб. Банк «Київська Русь» надає досить широкий вибір кредитів для підприємств, розміщених у сільській місцевості. Одна з таких програм - програма рефінансування заходів системи кредитування в сільській місцевості. Кредити в рамках цього проекту надаються на поповнення обігових коштів, придбання, реконструкцію або ремонт нерухомості, придбання обладнання, комерційного транспорту, інше. Процентна ставка за даним кредитом фіксована і складає 25-27% річних в гривні і 14-16% річних у євро залежно від кредитного договору. Валюта кредитування - гривня або євро (якщо позичальник отримує виручку в євро в достатній кількості). Сума кредиту може досягати від 5 тис. до 2 млн грн, а термін позики - до 36 місяців [4].

Відомо, що в країнах Єврозони кредитні ставки куди доступніше для позичальників, ніж в Україні. Вони набагато менше вітчизняних приблизно в п’ять разів. Але це далеко не єдина відмінність. У Європі, наприклад, активно функціонує так звана система Кредитних спільнот (спілок), яка в Україні не розвинена в силу законодавчих та ментальних факторів. Тому на сьогодні високої актуальності набуває питання розвитку функціоналу кредитних спілок із напрямом кредитування підприємств АПК.

 

Література:

1.                 Монетарні інструменти стимулювання кредитної активності комерційних банків/Малік М.Й., Вдовенко Л.О.//Економіка АПК.-2013.- №11.-С. 61.

2.                 Матеріали офіційного сайту Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua.

3.                 Щодо процентної політики Національного банку України [Електронний ресурс]: офіційне інтернет-представництво/Національний банк України. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/ printable_article;jsessionid=8F15BB8E6A6756E28FB8F531716B2922?art_id=84456&showTitle=true.

4.                 Топ 12 банков, готовых кредитовать АПК [Электронный ресурс]: (за данными Национального агропортала Latifundist.com) / К. Ткаченко.  Электрон. данные. - 2013. - Режим доступа: http://latifundist.com/rating/rating-bankov-gotovyh-kreditovat-apk.

5.                 Фермери за бортом: пільгові кредити дістануться крупним агрофірмам [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http://newsradio.com.ua/2014

_08_07/Fermeri-za-bortom-p-lgov-krediti-d-stanutsja-krupnim-agrof-rmam-0235.