“Экономические науки” / 2.Внешнеэкономическая
деятельность.
К. екон. н., доцент
Поворознюк І.М.
Уманський державний педагогічний університет імені Павла
Тичини, Україна
Європейський ринок туристичних послуг є найпотужнішим у світі. Щоб
досягнути таких позицій Європа пройшла довгий та складний шлях розвитку та
становлення галузі в умовах економічної нестабільності регіону.
Як і у всьому світі першими проявами туристичних подорожей стали
завойовницькі походи, подорожі з пізнавальними цілями, освоєння нових
територій. Уже у XVIII ст. став виділятись такий вид подорожі як
паломницький. Це пов’язують релігійною спрямованість людей даного періоду.
Найбільш відвідуваним релігійним центром в Європі на той період був Рим. Туди
з’їзджались як європейці, так і туристи з інших регіонів.
Зародження сучасного туризму відбулось у Європі в 40-х роках ХІХ століття,
коли англієць Томас Кук організував декілька екскурсій та подорожей. Саме в
Англії у 1854 р. був виданий перший довідник про готелі, який призначався для туристів і мандрівників. У ньому було вказано 8 тис. готелів, де мандрівники
могли зупинитись.
Досягнення в сфері транспорту на початку ХХ століття наклали свій відбиток
на розвитку туризму. З цього часу для подорожей та екскурсій почали
використовувати пароплави, залізні дороги а пізніше й автомобільний транспорт.
Швидкість, комфортабельність пересування постійно зростали, в зв’язку з чим і зростала кількість туристів які подорожували не тільки в середині своєї
країни, а й за її межами.
Політичний фактор відіграв чи не найбільшу роль у становленні туристичної
індустрії у країнах Європи. У з’язку з негативними
політичними процесами які відбувалися у всьому світі Європейський ринок
туристичних послуг зазнав великих збитків та загальмував свій розвиток на
багато років. В період з 30-х до 50-х років XX ст. туризм в Європі практично припинив своє
існування.
Так, вкрай
негативно на розвиток ринку туристичних послуг вплинула Перша світова війна
1914-1918 рр. Можна з впевненістю сказати, що в той період туризм припинив свою
діяльність. Але, слід відмітити, що військові
потреби призвели до вдосконалення як залізничного, так і автомобільного
транспорту, крім того, для перевезення людей почала використовуватися і авіація [1,
с. 34].
Після закінчення Першої світової війни Європа поступово стала повертати
собі колишні позиції у сфері туризму. Перш за все це пов’язують із концентрацією
американського капіталу в регіоні. Явне розширення туристичної територіалізації
можна побачити по спектру спрямованості туристів: до війни найпопулярнішими
туристичними напрямками були Італія та Швейцарія, а після війни практично всі
країни Європи були залучені у сферу туристичних послу.
Розвитку туризму в 20 – 30-х роках XX ст. сприяв бурхливий розвиток нових
видів транспорту – автомобільного та авіаційного. Оскільки туризм зайняв вагому
нішу в економіці регіону почали створюватись різноманітні асоціації які
пропагували та сприяли розвитку туризму та налагодженню міжнародних контактів у
даному секторі економіки. Найбільшими такими організаціями можна назвати:
«Міжнародний конгрес офіційних асоціацій пропаганди туризму» (1925р.), «Міжнародний
конгрес офіційних туристичних організацій» (1927р.), «Міжнародний союз
організацій пропагування туризму»
(1930р.) [2, с. 83].
Однак цей період характеризується і
низкою чинників, які гальмували його розвиток. Це насамперед світова економічна
криза 1929-1933 років та початок Другої світової війни. Вся Європа лежала в
руїнах. Треба було відновлювати дороги, залізниці, електростанції, вокзали,
готелі тощо.
Друга
світова війна помітно скоротила обсяги міжнародного
туризму в Європі. Багато міст Європи
були зруйновані та не представляли собою туристичної
привабливості, особливо зважаючи на відсутність безпечних умов для подорожуючих. На відновлення зруйнованих готелів, вокзалів баз, доріг,
електростанції, тощо в перші
повоєнні роки бракувало грошових коштів, продовольства, паливно-енергетичних
ресурсів, кваліфікованих кадрів тощо, тому процес
відбудови був повільним і затянувся на тривалий період часу.
Слід відмітити, й такий важливий фактор як різке загострення
зовнішньополітичного стану в Європі та в світі у другій половині 40-х років,
яке було викликане прагненням СРСР до розширення сфери впливу в Європі та Азії
та призвело до конфронтації з країнами Заходу, розколу Європи, “холодної
війни”, гонки озброєнь. Для багатьох людей зовнішній світ став здаватися джерелом
підвищеної небезпеки. Тільки через
кілька років після закінчення Другої світової війни міжнародний туризм в Європі
почав відновлюватися. Довоєнний рівень був досягнений лише в кінці 40-х років
[3, с. 85].
Починаючи із 50-х років ринок туристичних послуг в Європі став бурхливо
розвиватись. На зміну старим, зруйнованим від воєнних дій закладам
відпочинку з’являються нові, великі та комфортабельні.
Зокрема у Західній Європі відбувається економічне зростання, відповідно і
зростання прибутків населення, що і є однією з головних причин здійснення
туристичних подорожей населенням. Вперше на туристичному ринку стали
популяризуватись пекідж-тури.
Розвиток туризму сприяв послабленню міждержавних конфліктів у зв’язку з чим
Організація Об’єднаних Націй (ООН) почала більше уваги приділяти сфері
туристичних послуг: проведення міжнародних конференцій, самітів, створення
програм співпраці в галузі туризму.
Ще одним важливим моментом, який посприяв піднесенню туризму в Європі стало
об’єднання деяких країн західної Європи під егідою Шенгенських угод
(1985 р.). Першими країнами які підписали Шенгенські угоди були Німеччина, Франція та країни
Бенілюксу. За цими угодами поетапно було відмінено контроль на спільних
кордонах. Відповідно, туристи змогли безперешкодно перетинати кордон. З кожним
роком все більше країн підписують дану угоду, що сприяє розвитку міжнародного
туризму та спрощує візові формальності.
Ще однією перепоною для розвитку європейського туризму була Берлінська
стіна, вона вважалась символом поділу Європи. У листопаді
1989 р. стіну було зруйновано і вся територія Європи об’єдналась. Поступово зникло госте протистояння із Сходом,
було оголошено про скорочення озброєння та припинена «холодна війна».
Незважаючи на складні історичні передумови, які склалися в галузі туризму,
усвідомлення європейськими країнами його економічної та міжнародної важливості
дало поштовх до розвитку туризму як на національному так і на міждержавному
рівні.
Отже, розвитку сфери туристичних послуг в Європі сприяла низка факторів:
історико-політичні, демографічні та соціально-економічні, які позитивно
вплинули на Європейський туристичний ринок, та дали можливість бачити його в
такому розвиненому стані, який він є на сьогоднішній день.
Список використаних джерел:
1. Александрова, А. Ю. Международный туризм : учебное пособие / А. Ю. Александрова – М. : Аспект Пресс, 2009. – 464 с.
2. Мальська, М. П. Готельний бізнес:
теорія та практика: підручник / М. П. Мальська, І. Г. Пандяк. – К. : Знання, 2012. – 354с.
3. Романов, А.А. Зарубежное туристское
страновединие : учебник / А. А. Романов – М.
: Наука, 2011. – 288с.