Економічні науки/6. Маркетинг та менеджмент

К.е.н., доц. кафедри менеджменту та маркетингу Станкевич І.В.

магістрантка ННІ «Економіки та менеджменту» Депа О.Р.

Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова, Україна

Роль міжнародних вимог у сфері якості в діяльності підприємств та організацій

 

Якість – один із критеріїв, у якому зацікавлені як суб’єкти діяльності, так і їхні клієнти. Підвищення якості продукції вважається основою її конкурентоспроможності і динамічного поступального розвитку виробництва. Якість продукції об’єднує увесь ланцюг від виробника до споживача продукції і проходить червоною ниткою через життєвий цикл продукції [1]. Впровадження системного підходу до управління якістю як постійно діюча вимога розвивається сьогодні одночасно в трьох напрямках:

1) впровадження систем якості на основі міжнародних стандартів ISO 9000 або загального управління якістю TQM;

2) зняття технічних бар’єрів в торгівлі на основі концепції «спільного ринку»;

3) забезпечення стійкого розвитку у середині суспільства «культури якості».

Уперше міжнародні стандарти ISO серії 9000 вийшли у світ у 1987 році, після чого почався бум по використанню цих стандартів в менеджменті якості підприємств, що усвідомили прекрасні можливості цих стандартів для побудови керованої системи якості і використання процедури сертифікації в конкурентній боротьбі [1].

Абревіатуру ISO (українською – ІСО) давно сприймають як синонім гарантії високої якості. ISO – це абревіатура, яка походить від англомовної назви Міжнародної організації зі стандартизації (International Organization for Standardization). Міжнародна організація зі стандартизації розробляє стандарти, дотримання яких гарантує, що продукти та послуги є безпечними, надійними та якісними, а виробничі процеси побудовано на використанні максимально ефективних ресурсів із мінімальним впливом на навколишнє середовище [2]. Стандарти ISO розроблені для різноманітних сфер, серед яких: управління якістю, екологічна безпека, енергетичний менеджмент тощо. Більшість стандартів ISO використовуються у багатьох країнах світу, в тому числі й в Україні. Українська національна версія стандартів має назву ДСТУ ISO. Стандарти ISO серії 9000 були розроблені технічним комітетом ISO/ТК 176 у результаті узагальнення накопиченого національного досвіду різних країн щодо розробки, впровадження та функціонування систем якості. Вони не стосуються конкретного сектора промисловості чи економіки і являють собою настанови з управління якістю та загальні вимоги щодо забезпечення якості, вибору і побудови елементів систем якості. Стандарти містять опис елементів, що їх мають включати системи якості, а не порядок запровадження цих елементів тією чи іншою організацією. Вони не мають на меті створення однакових систем якості, оскільки різні організації мають різні потреби. Побудування та шляхи впровадження систем якості повинні обов’язково враховувати конкретні цілі організації, продукцію (послуги), яка нею виготовляється (надається), процеси, що при цьому застосовуються, а також конкретні методи праці [1, 2].

З 1990 року проявилася тенденція сертифікації систем якості відповідно виконання вимог стандартів ISO серії 9000. В теперішній час у світі сертифіковані близько 300 тис. компаній.

 В Україні сертифікація відповідно вимог ISO 9000 розпочалася з 1991 року. До числа най­відоміших можна віднести ВАТ «Київська швей­на фабрика «Желань» (ТМ «Михаїл Воронін»), Державне підприємство «Аеропорт «Бориспіль», ЗАТ «Оболонь», АТ «Масандра», ВАТ «Кри­воріжсталь», ДП «Дельта-Лоцман», ЗАТ «Світоч», ТОВ «Сандора», ВАТ «Рогань», ЗАТ Ліке­ро-горілчаний завод «Прайм», Харківська, За­порізька й Київська дирекції ВАТ «Укртеле­ком», філії ВАТ «Вімм-Білль-Данн Україна», у тому числі — Харківський та Київський мо­лочні комбінати, АТЗТ «Харківська бісквітна фабрика», ЗАТ «НВЦ «БХФЗ», АТ «Фармак», ЗАТ «Київський вітамінний завод», ТОВ «ФК «Здоров’я», ДП «Чер­каси-Фарма», ТОВ «Агрофарм» тощо [2, 3]. Є приклади сертифікова­них підприємств і у сфері поштового зв’язку – Київська міська дирекція УДППЗ «Укрпошта». Основним первинним спонукальним мотивом являлося підвищення конкурентоспроможності експортної продукції і спрощення процедури сертифікації продукції, що випускалася.

У 1997 р. вийшли стандарти серії 14000, які розвивають концепцію управління якістю для екологічних об’єктів.

Основними принципами міжнародної політики в області якості є:

1. Відкритість і доступність інформації для споживачів, виробників і держави про вимоги, що пред’являються до якості продукції, методів її випробувань і сертифікації.

2. Створення єдиного правового і технічного простору з урахуванням національного законодавства в області якості шляхом уніфікації вимог до якості.

3.Підвищення конкурентоспроможності товарів за рахунок якнайповнішого задоволення очікувань споживача.

4. Підвищення ролі людського чинника у забезпеченні якості.

5. Створення інфраструктури якості у вигляді міжнародних інститутів, суспільств, тісної співпраці між ними.

6. Створення і впровадження систем якості, обґрунтованих на включенні усіх працівників підприємства в процес безперервного поліпшення усіх стадій виробничого циклу. В цьому випадку кожен працівник є клієнтом для того, хто стоїть перед ним у виробничому циклі, і постачальником для тих, хто стоїть після нього.

Під створенням систем управління якістю (надалі – СУЯ) розуміється її розроблення та запровадження у діяльність підприємства [3]. Як правило, рішення про створення системи управління якістю приймає керівництво підприємства під впливом вимог конкретних замовників або ситуації на ринках збуту. Таким чином, СУЯ може бути ініційовано як за бажанням керівництва удосконалити діяльність підприємства, зменшити невиробничі витрати, так і на вимогу споживачів. Тому розробка системи управління здебільшого полягає в тому, щоб спочатку з урахуванням настанов стандартів ДСТУ ISO 9001:2009 визначити склад необхідних процесів системи якості, а потім визначити структури, що виконують або будуть виконувати ці процеси [3]. Після цього розробляються нові та переробляються або використовуються наявні нормативні документи для виконання всіх функцій. При цьому слід чітко усвідомити, що стандарт дає уточнення, що потрібно робити вищому керівництву, а не як треба це робити.

Для запровадження СУЯ на підприємстві, відповідно до ДСТУ ISO 9001:2009, потрібно [4]:

1.      Визначити процеси, необхідні для системи управління якістю, та їх застосовування в межах організації;

2.      Визначити послідовність і взаємодію цих процесів;

3.      Визначити критерії та методи, необхідні для забезпечування результативності функціювання та контролювання цих процесів;

4.      Забезпечувати наявність ресурсів та інформації, необхідних для підтримування функціювання й моніторингу цих процесів;

5.      Здійснювати моніторинг, вимірювання, якщо це застосовно, і аналізування цих процесів;

6.      Уживати заходів, необхідних для досягнення запланованих результатів і забезпечення постійного поліпшування цих процесів.

Отже, міжнародні вимоги у сфері якості відіграють значну роль в діяльності підприємств та організацій різних сфер. Зокрема, запровадження систем управління якістю на підприємстві та їх подальша сертифікація на відповідність вимогам міжнародних стандартів якості ISO серії 9000, дає гарантію, що якість виготовленої продукції є стабільною та зорієнтованою на конкретного споживача.

 

 

Література:

1.      Управління якістю інфокомунікаційних послуг: навч. посіб./ Борисевич Є.Г., Буряк В.Г., Станкевич І.В., Стрельчук Є.М. – Одеса: ОНАЗ, 2010. – 272 с.

2.      ISO 9000 – Quality management: [Електронний ресурс] / Іnternational Organization for Standardization. – Режим доступу: http://www.iso.org/iso/home/standards/management-standards/iso_9000.htm.

3.      Практичний досвід розроблення та впровадження системи управління якістю підготовки фахівців з вищою освітою в Одеській національній академії зв’язку ім. О.С. Попова / [Воробієнко П.П., Станкевич І.В., Глухова О.І., Суліма Л.О.] /Вища школа: наук.-прак. вид.; М-во освіти і науки України. – К.: Знання. – 2013. – № 6. – С. 7 – 20.

4.      Системи управління якістю. Вимоги: (ISO 9001: 2008, IDT): ДСТУ ISO 9001: 2009. – [На заміну ДСТУ ISO 9001:2001; чинний від 2009‑09‑01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2009. – 33 с. – (Національний стандарт України).